Нафталан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Нафталан
азерб. Naftalan

Координати 40°30′21″ пн. ш. 46°49′09″ сх. д.H G O

Країна Азербайджан
Адмінодиниця Азербайджан
Азербайджанська РСР
Голова Vugar Novruzovd[1]
Дата заснування 28 квітня 1967
Місто з 1967
Площа 40 км²[2]
Висота центру 251 м
Офіційна мова азербайджанська
Населення 9300 осіб (2012)
Національний склад лезгини, азербайджанці
Конфесійний склад мусульмани
Міста-побратими Л'Егль (травень 2013), Унеюв[3]
Часовий пояс UTC+4
Телефонний код +994 255
Поштовий індекс 4600
Автомобільний код 46
GeoNames 585400
OSM 364110 ·R (Азербайджан, Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка)
Офіційний сайт nabran.ru
Нафталан. Карта розташування: Азербайджан
Нафталан
Нафталан
Нафталан (Азербайджан)
Мапа

Нафталан (азерб. Naftalan) — місто республіканського підпорядкування в Азербайджані. Розташоване за 360 км від Баку і за 48 км на південний схід від другого за величиною міста країни — Гянджі, на берегах річки Нафталан, за 18 км на південь від залізничної станції Герань. У місті видобувається лікувальна нафта — нафталана.[4]

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване в передгір'ях північно-східного схилу Малого Кавказу, на берегах річки Нафталан. Літо жарке (середня температура липня + 26 °С), зима м'яка (середня температура січня -2 °С); опадів 250 мм за рік.

Історія[ред. | ред. код]

Основи лабораторного дослідження властивостей нафти і корисних копалин Нафталана були закладені в 1926 році. З цього ж року в зоні родовища почав функціонувати спеціалізований курорт «Нафталан». У 1936 році при НДІ курортології в місті Баку була створена лабораторія для експериментів з вивчення біологічної дії нафталана.[5]

У 1967 році селище Нафталан отримало статус міста.

Починаючи з 1982 року місто перетворилося на місце для санаторно-курортного відпочинку.

На території Нафталана функціонує декілька готелів і санаторіїв.

В'їзд до Нафталану

Органи влади[ред. | ред. код]

З проголошенням незалежності Азербайджану керівником місцевої влади є Глава виконавчої влади міста.

Глави виконавчої влади міста:

Населення[ред. | ред. код]

За даними всесоюзного перепису населення 1989 року в Нафталані проживало 7 457 людини[7].

У 2017 році в Нафталані проживало 9500 осіб

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Краєзнавчий музей.[9]
  • Мечеть
  • Музей милиць
  • Парк Нізамі

Сучасне становище[ред. | ред. код]

У 2017 році спа-готель «Чинар» в місті Нафталан потрапив до списку 11 найкращих санаторіїв у країнах Співдружності Незалежних Держав (СНД).[10]

Нині на території міста є 18 свердловин.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://naftalan-ih.gov.az/page/22.html
  2. http://files.preslib.az/projects/azerbaijan/gl2.pdf#page138
  3. https://uniejow.pl/twoja-gmina-twoj-urzad/miasta-partnerskie/
  4. Лечебные свойства нафталанской нефти (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2019.
  5. История посёлка Нафталан (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2019.
  6. Эльшан Рустамов (25 января 2010). Натиг Асланов назначен главой исполнительной власти Нафталана (рос.). Информационное Агентство "The First News". Архів оригіналу за 27 січня 2010. Процитовано 9 лютого 2010.
  7. Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей.
  8. Города Азербайджана и Франции стали побратимами
  9. ИСТОРИКО-КРАЕВЕДЧЕСКИЙ МУЗЕЙ/НАФТАЛАН (англ.). azerbaijan.travel. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
  10. Нафталан объявили одним из лучших санаториев в СНГ - они о нас. Процитовано 4 жовтня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  1. Бадалов Н. Г. Нафталан и его комплексирование с другими физическими факторами в медицинской реабилитации больных псориатическим артритом: Автореф. — М., 2003.
  2. Брауде Р. С. Нафталановая нефть и «Нафталан», 1938.
  3. Выгодчиков Г. В. Влияние нафталана на микроорганизмы кожи // Сов. вестник дерматологии.— 1931.— № 5—6.
  4. Гусейнова С. Г. Физические факторы (импульсные токи и нафталанотерапия) в восстановительном лечении больных с огнестрельными травмами периферической нервной системы. Автореф., Баку, 2004.
  5. Джафаров Х. и др. О нафталанотерапии кожных болезней. Сб. «Нафталан» в дерматологии и урологии.— Б., 1935.
  6. Кязимов Г. А. Новые отечественные препараты — «Нафталановое масло» и «Нафталановая мазь» // Азерб. фармацевтический журн.— 2003.— № 2.
  7. Кязимов Г. А. Нафталан и его экологические аспекты. Баку, «Элм». 2008, стр. 3-31
  8. Кязимов Г. А. Летопись Нафталана. Баку, «Элм», 2009, стр.584.
  9. Кязимов Г. А. Биоэкология нафталана. Баку, «Элм», 2009, стр.352.
  10. Левитас Г. И. Лечение кожных заболеваний нафталаном в условиях курорта, Б., 1939.
  11. Поло М. Путешествие в 1286 г. по Татарии и другим странам Востока. Глава VIII. 1873, стр.18.
  12. Терешина Н. Г. Лечение кожных заболеваний нафталанской нефтью в условиях курорта «Нафталан», Б., 1955.
  13. Фельдман В. И. Нафталанская нефть // Сов. вестник венерологии и дерматологии.— 1936.— № 11.
  14. Эйвазов Б. А. Нафталан при кожных заболеваниях, Б., 1941.
  15. Block F. Naftalan. Deutsche Medizin. Wochenschrift, 1901, No. 9
  16. Genkata. — Ueber Naftalan. Berliner tierarztliche Wochenschrift. 1904, N 41.
  17. Goldbek. — Naftalan. — Deutsche tierarztliche Wochenschrift. 1906, No. 28
  18. Grunfeld.J — Naftalan in D.-therapie. Wiener medizin. Blatter, 1899, NN 21, 22.
  19. Isaak R. Uber Naftalan // Deutsche medizin. Wochenschrift., 1896.— N 22.
  20. Rosenbaum Fr. Uber Naftalan // Therapeutische Beilage d. deutsch Medizin. Wochenschrift., 1898.— N 4.
  21. Zimmermann A. Uber Naftalan Oesterrichishe tieraztliche Monatschrift, 1904, N 7

Посилання[ред. | ред. код]