Агстафинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агстафинський район
Адм. центр Агстафа
Країна Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан
Регіон Азербайджан
Азербайджанська РСР
Номерний знак 05
Населення
 - повне
Площа
 - повна 1504 км²
Висота
 - максимальна 239 метр
 - мінімальна 239 метр
Дата заснування 1939
Губернатор Q16371865?
Веб-сайт agstafa-ih.gov.az
Код ISO 3166-2 AZ-AGA
Agstafa in Azerbaijan (semi-secession).svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Агстафинський район

Агстафинський район (азерб. Ağstafa) — адміністративна одиниця (район) на північному заході Азербайджану. Центр — місто Агстафа.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва району походить від назви райцентру, міста Агстафа. Сам же топонім Агстафа отримав назву по річці Агстафачай, що протікає через місто. Гідронім «Агстафа» походить від слова «ахсу» (питна вода) і «тафа» (дзвін), в сенсі «дзвінка ріка»[1].

Історія[ред. | ред. код]

Район утворено 24 січня 1939 року. 4 грудня 1959 року ліквідовано, а територію приєднано до Ґазаського району[2].

24 квітня 1990 року рішенням Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР Агстафинський район виділено зі складу Ґазаського району на території 1939—1959 років.

Географія і природа[ред. | ред. код]

Район межує на заході з Ґазаським районом, а на сході — з Товузьким районом, на півночі з Грузією, на півдні з Вірменією.

Агстафинський район розташований на північно-східному схилі Великого Кавказу, на Гянджа-Ґазаській похилій рівнині і Джейранчельській низовині. Рельєф району переважно низовинний (Гянджа-Ґазаська та Караязінська рівнини), невеликі території на заході та північному заході — гористі. Територія району утворена з крейдяних, палеогенових і антропогенових відкладів[3]. З корисних копалин — будівельний камінь, бентонітова глина, пісок, гравій, сировина для цементу тощо[4]. На території району поширені гірсько-каштанові, гірські сіро-бурі, каштанові і гірсько-лісові світло-каштанові ґрунти. Рослини степового і напівпустельного типу, території заростають полином і солянкою. На березі Кури поширені тугайні ліси. З тварин на території району проживають ведмеді, вовки, лисиці, кабани, сірі зайці, польові миші та інші. З птахів — турачі, куріпки, голуби, фазани. На території розташований Караязінський національний заповідник створений для охорони тугайних лісів; із звірів тут мешкають кабани, вовки, лисиці, зайці, борсуки, білки, з птахів — куріпки, орли, із перелітних птахів — качки, білі і чорні лебеді, лелеки та інші.

Клімат помірний спекотний, сухий субтропічний. Зима, найчастіше, посушлива. Середня температура січня -5,0 — 0°С, липня 18 — 25°С. Середньорічний рівень опадів — 350—700 мм. Через Агстафинський район протікають річки Кура, Агстафа і Гасансу. Є солоні озера.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
1939 1991[5] 1999 2009[6] 2013 2014 2018
31 257 63 600 73 994 80 222 82 700 83 600 87 200

2009 року густота населення становила 52 особи/км2.

На 2009 рік 75 % населення проживає в селах.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

До складу Агстафинського району входять: одне місто, дев'ять селищ (Вургун, Пойлу, Шекерлі, Джейранчель, Салогли, Союгбулаг, Союгбулаглар, Азі Асланов, Гараязи) і двадцять дев'ять сіл.

В районі діє 24 муніципалітети.

Господарство і економіка району[ред. | ред. код]

Нині район належить до Гянджа-Ґазаського економічного району. Агстафинський район є переважно сільськогосподарським районом[3]. В районі процвітає виноградарство, тваринництво і хліборобство. У господарствах на 2004 рік містилося 21008 голів великої, 145992 голови дрібної рогатої худоби і 221913 голови птиці. Родючих земель у районі 115,8 тисяч гектарів, з них 72,9 тисячі гектарів виділено під пасовища, 20,5 тисяч гектарів засіяно. Збутом і обігом продукції займається АТВТ «Агстафинське державне підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції». 2017 року виноградарі району отримали понад 2,8 тисячі тонн винограду.

В районі діють 26 промислових об'єктів. Промислові підприємства району переважно займаються виробництвом сільськогосподарської продукції і обробною промисловістю. В районі діють завод молока і молочних продуктів (АТВТ «Ceyrançöl»), тваринницький комплекс, піщано-гравієвий і кам'яний кар'єри, завод з видобутку вулканічного попелу, асфальтовий завод, ткацька і килимоткацька фабрики[3].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Через територію району проходить загалом 112 кілометрів автодоріг республіканського значення та 66,2 кілометрів залізниць. Через Агстафинський район проходять нафтопроводи Баку — Тбілісі — Джейхан і Баку — Супса, газопровід Баку — Ерзурум[4].

Для постійного забезпечення населення електроенергією в Агстафинському районі працюють підстанції і трансформатори.

Всі населені пункти забезпечені телефонним зв'язком, 85 % всіх АТС у районі — електронні[3].

Культура, освіта та охорона здоров'я[ред. | ред. код]

В районі з видається громадсько-політична газета «Агстафа».

В районі на 2009 рік було 34 дошкільні заклади, 39 загальноосвітніх шкіл, в яких навчалося на той момент 12542 учні, середня технічна школа, 38 будинків культури та клубів, 2 музеї та 49 бібліотек[3].

В Агстафинському районі є 13 лікарень на 560 ліжок, 1 поліклініка, 7 лікарських амбулаторій, 1 дитяча поліклініка, центр епідеміології та гігієни, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів[3]. На 2009 рік в медзакладах району працював 131 лікар, 8 стоматологів, 455 середніх медичних працівників, серед яких 59 акушерів.

Агстафинський район багатий на архітектурні пам'ятки. У селі Даш Салахли розташований албанський храм (VII ст.), вежа в селі Кирак Кесаман (XVII століття), дві мечеті XIX століття, будинок Ісрафіл-аги (1900), комплекс мавзолеїв у селі Пойлу (8 мавзолеїв, XIX століття), мечеті в селах Дюзкишлак, Карагасанлі, Колхалфалі, Даг Кесаман (всі XIX століття)[3][4]. Серед археологічних пам'яток слід відзначити низку місць розкопок, де виявлено сліди культури палеоліту, неоліту, енеоліту тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / под ред. Р. Алиевой. — Баку : Шарк-Гарб, 2007. — Т. 1. — С. 24.
  2. Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку : Азернешр, 1979. — С. 6. Archived листопад 27, 2018 на сайті Wayback Machine.
  3. а б в г д е ж Ağstafa rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2009. — Т. I.(азерб.)
  4. а б в Ağdaş rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2007. — Т. Azərbaycan.(азерб.)
  5. Division of Azerbaijan
  6. Загальнодержавний перепис населення Азербайджану. 2009, Баку.

Посилання[ред. | ред. код]