Агстафинський район
| Агстафинський район | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Адм. центр | Агстафа | ||
| Країна |  Азербайджан
| ||
| Регіон | Азербайджан Азербайджанська РСР | ||
| Номерний знак | 05 | ||
| Населення | |||
| - повне | 88 379 осіб (1 січня 2020) | ||
| Площа | |||
| - повна | 1504 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 239 м | ||
| - мінімальна | 239 м | ||
| Дата заснування | 1939 | ||
| Вебсайт | agstafa-ih.gov.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-AGA | ||
| |||
| |||
| |||
Агстафинський район (азерб. Ağstafa) — адміністративна одиниця (район) на північному заході Азербайджану. Центр — місто Агстафа.
Етимологія[ред. | ред. код]
Назва району походить від назви райцентру, міста Агстафа. Сам же топонім Агстафа отримав назву по річці Агстафачай, що протікає через місто. Гідронім «Агстафа» походить від слова «ахсу» (питна вода) і «тафа» (дзвін), в сенсі «дзвінка ріка»[1].
Історія[ред. | ред. код]
Район утворено 24 січня 1939 року. 4 грудня 1959 року ліквідовано, а територію приєднано до Ґазаського району[2].
24 квітня 1990 року рішенням Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР Агстафинський район виділено зі складу Ґазаського району на території 1939—1959 років.
Географія і природа[ред. | ред. код]
Район межує на заході з Ґазаським районом, а на сході — з Товузьким районом, на півночі з Грузією, на півдні з Вірменією.
Агстафинський район розташований на північно-східному схилі Великого Кавказу, на Гянджа-Ґазаській похилій рівнині і Джейранчельській низовині. Рельєф району переважно низовинний (Гянджа-Ґазаська та Караязінська рівнини), невеликі території на заході та північному заході — гористі. Територія району утворена з крейдяних, палеогенових і антропогенових відкладів[3]. З корисних копалин — будівельний камінь, бентонітова глина, пісок, гравій, сировина для цементу тощо[4]. На території району поширені гірсько-каштанові, гірські сіро-бурі, каштанові і гірсько-лісові світло-каштанові ґрунти. Рослини степового і напівпустельного типу, території заростають полином і солянкою. На березі Кури поширені тугайні ліси. З тварин на території району проживають ведмеді, вовки, лисиці, кабани, сірі зайці, польові миші та інші. З птахів — турачі, куріпки, голуби, фазани. На території розташований Караязінський національний заповідник, створений для охорони тугайних лісів; із звірів тут мешкають кабани, вовки, лисиці, зайці, борсуки, білки, з птахів — куріпки, орли, із перелітних птахів — качки, білі і чорні лебеді, лелеки та інші.
Клімат помірний спекотний, сухий субтропічний. Зима, найчастіше, посушлива. Середня температура січня -5,0 — 0°С, липня 18 — 25°С. Середньорічний рівень опадів — 350—700 мм. Через Агстафинський район протікають річки Кура, Агстафа і Гасансу. Є солоні озера.
Населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1939 | 1991[5] | 1999 | 2009[6] | 2013 | 2014 | 2018 |
| 31 257 | ▲63 600 | ▲73 994 | ▲80 222 | ▲82 700 | ▲83 600 | ▲87 200 |
2009 року густота населення становила 52 особи/км2.
На 2009 рік 75 % населення проживає в селах.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
До складу Агстафинського району входять: одне місто, дев'ять селищ (Вургун, Пойлу, Шекерлі, Джейранчель, Салогли, Союгбулаг, Союгбулаглар, Азі Асланов, Гараязи) і двадцять дев'ять сіл.
В районі діє 24 муніципалітети.
Господарство і економіка району[ред. | ред. код]
Нині район належить до Гянджа-Ґазаського економічного району. Агстафинський район є переважно сільськогосподарським районом[3]. В районі процвітає виноградарство, тваринництво і хліборобство. У господарствах на 2004 рік містилося 21008 голів великої, 145992 голови дрібної рогатої худоби і 221913 голови птиці. Родючих земель у районі 115,8 тисяч гектарів, з них 72,9 тисячі гектарів виділено під пасовища, 20,5 тисяч гектарів засіяно. Збутом і обігом продукції займається АТВТ «Агстафинське державне підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції». 2017 року виноградарі району отримали понад 2,8 тисячі тонн винограду.
В районі діють 26 промислових об'єктів. Промислові підприємства району переважно займаються виробництвом сільськогосподарської продукції і обробною промисловістю. В районі діють завод молока і молочних продуктів (АТВТ «Ceyrançöl»), тваринницький комплекс, піщано-гравієвий і кам'яний кар'єри, завод з видобутку вулканічного попелу, асфальтовий завод, ткацька і килимоткацька фабрики[3].
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Через територію району проходить загалом 112 кілометрів автодоріг республіканського значення та 66,2 кілометрів залізниць. Через Агстафинський район проходять нафтопроводи Баку — Тбілісі — Джейхан і Баку — Супса, газопровід Баку — Ерзурум[4].
Для постійного забезпечення населення електроенергією в Агстафинському районі працюють підстанції і трансформатори.
Всі населені пункти забезпечені телефонним зв'язком, 85 % всіх АТС у районі — електронні[3].
Культура, освіта та охорона здоров'я[ред. | ред. код]
В районі з видається громадсько-політична газета «Агстафа».
В районі на 2009 рік було 34 дошкільні заклади, 39 загальноосвітніх шкіл, в яких навчалося на той момент 12542 учні, середня технічна школа, 38 будинків культури та клубів, 2 музеї та 49 бібліотек[3].
В Агстафинському районі є 13 лікарень на 560 ліжок, 1 поліклініка, 7 лікарських амбулаторій, 1 дитяча поліклініка, центр епідеміології та гігієни, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів[3]. На 2009 рік в медзакладах району працював 131 лікар, 8 стоматологів, 455 середніх медичних працівників, серед яких 59 акушерів.
Агстафинський район багатий на архітектурні пам'ятки. У селі Даш Салахли розташований албанський храм (VII ст.), вежа в селі Кирак Кесаман (XVII століття), дві мечеті XIX століття, будинок Ісрафіл-аги (1900), комплекс мавзолеїв у селі Пойлу (8 мавзолеїв, XIX століття), мечеті в селах Дюзкишлак, Карагасанлі, Колхалфалі, Даг Кесаман (всі XIX століття)[3][4]. Серед археологічних пам'яток слід відзначити низку місць розкопок, де виявлено сліди культури палеоліту, неоліту, енеоліту тощо.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / под ред. Р. Алиевой. — Баку : Шарк-Гарб, 2007. — Т. 1. — С. 24.
- ↑ Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку : Азернешр, 1979. — С. 6. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2018. Процитовано 9 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г д е ж Ağstafa rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2009. — Т. I.(азерб.)
- ↑ а б в Ağdaş rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2007. — Т. Azərbaycan.(азерб.)
- ↑ Division of Azerbaijan
- ↑ Загальнодержавний перепис населення Азербайджану. 2009, Баку.
Посилання[ред. | ред. код]
- На сайті Azerbaijan
- Офіційний сайт Агстафинського районного суду [Архівовано 10 листопада 2018 у Wayback Machine.]