Осмінін Іван Якович
| Осмінін Іван Якович | |
|---|---|
| Народження | 1787 |
| Смерть | 28 серпня (9 вересня) 1838 |
| Країна |  Російська імперія |
| Освіта | Вище воєнно-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського |
| Нагороди |   |
Іван Якович Осмінін (рос. Иван Яковлевич Осминин, близько 1787 — 28 серпня 1838 року) — російський кораблебудівник, корабельний майстер, побудував понад 35 судів різного класу і рангу, серед яких бриг «Меркурій» відзначений вищою нагородою для кораблів — кормовим Георгіївським прапором і перший 120-гарматний лінійний корабель Імператорського Чорноморського флоту «Варшава»; начальник корабельних інженерів і голова Облікового кораблебудівного комітету Імператорського Чорноморського флоту, полковник Корпусу корабельних інженерів.
У 1799 році Іван Осмінін поступив в Училище корабельної архітектури в Санкт-Петербурзі[1], де за успіхи в навчанні 19 жовтня 1803 був нагороджений золотим годинником. 17 серпня 1805 роки закінчив училище (перший випуск училища), проведений в драфцмани і чин 12 класу. Був відправлений у відрядження до Англії для підвищення кваліфікації[2].
У 1808 році, після завершення навчання в Англії, повернувся в Росію, де був призначений помічником корабельного майстра. У 1811 році став викладачем в Училищі корабельної архітектури. У 1813 році «по самонаіважнішій казенній потребі» поїхав у відрядження в Кенігсберг. Під час облоги Данцига займався ремонтом суден флотилії, яка бомбардувала місто. Був нагороджений Орденом Святого Володимира IV ступеня «за успішне виправлення флоту після битв, колишніх під час облоги міста Данцига».
2 березня 1817 Іван Якович Осмінін був проведений в 9 клас Табелю про ранги і переведений з Санкт-Петербурга в Миколаїв, а потім — в Севастополь. 28 лютого 1819 року в Севастопольському адміралтействі заклав з кримського дуба а 20-гарматний бриг «Меркурій» і 7 травня 1820 року спустив його на воду.
У травні 1829 року, під час Російсько-турецької війни (1828—1829 р.р.) бриг під командуванням капітан-лейтенанта О. І. Казарського здобув перемогу в нерівному бою з двома турецькими лінійними кораблями, чим увічнив своє ім'я і за що був нагороджений кормовим Георгіївським прапором[3].
У 1820 році Осмінін був проведений в корабельні майстри. 18 листопада 1820 заклав 6-гарматний транспорт «Лебідь» [4], а 19 листопада — 12-гарматний катер «Сокіл», завершив будівництво суден і спустив їх на воду в серпні 1821 року [4]. У вересні 1821 року приступив до будівництва 34-гарматного шлюпа «Діана» [4]. У 1822 році побудував 8-гарматну яхту «Голубка», яка використовувалася для опису берегів Чорного і Азовського морів [4] і люгер «Стела». У лютому 1822 за відзнаку був проведений в 8 клас Табелю про ранги.
У лютому 1823 року заклав 10-гарматну требаку «Качка» [4], у вересні того ж року спустив на воду шлюп «Діана»[4] і відразу ж почав будівництво 6-гарматної бригантини «Єлисавета» (спущена на воду 19 липня 1824 року) [4]. У 1825 році побудував 6-гарматний катер «Жайворонок»[5] и заложил 36-пушечный фрегат «Рафаїл»[6], в 1826 році спустив на воду 22-гарматний бриг «Пегас»[7] і приступив до будівництва 10-гарматної бригантини «Нарцис»[8].
23 лютого 1827 року, в зв'язку зі створенням згідно з указом імператора Миколи I від 14 грудня 1826 года Корпусу корабельних інженерів, Осмінін був переатестований в підполковники даного корпусу. 15 грудня 1829 завершив будівництво і спустив на воду бригантину «Нарцис» [4]. Всі тринадцять кораблів, побудовані Осмініним за десять років на корабельнях Севастопольського адміралтейства, увійшли до складу Чорноморського флоту і брали участь у Російсько-турецькій війні 1828—1829 років.[9].
Командувач Чорноморським флотом адмірал О. С. Грейг високо цінував кораблебудівну діяльність І. Я. Осмініна. У 1830 році адмірал дав йому блискучу атестацію і клопотав про присвоєння йому чину полковника з подальшим переведенням в місто Миколаїв[9]. 15 січня 1830 року Осмінін отримав чин полковника і був переведений в Миколаївське адміралтейство.
У травні 1829 року І. Я. Осмінін заклав в Спаському адміралтействі Миколаєва 84-гарматний лінійний корабель «Пам'ять Євстафія», який спустив на воду 24 серпня 1830 року[10].
З 1829 року Осмінін приступив до будівництва пароплавів в Миколаївському адміралтействі. 21 лютого заклав колісний 14-гарматний пароплав «Громоносець» водотоннажністю 518 тонн. Пароплав будувався з дубового і частково соснового лісу. На пароплаві були встановлені дві парові машини заводу Берда загальною потужністю 100 номінальних к. с. Пароплав був спущений на воду 26 жовтня 1830 року[11]. За чотири місяці 1830 року збудував ще один дерев'яний колісний пароплав «Везувій», встановивши на нього дві парові машини заводу Берда загальною потужністю 37 к. с. і один мідний паровий котел, зняті з однойменного старого пароплава[12].
У 1830—1832 роках будував в Миколаєві два 24-гарматних корвети «Сізополь» і «Пендераклія» [4], дві 10-гарматні яхти «Рєзвая» [4] і «Сатуново» [4], 12-гарматні люгери «Геленджик» і «Поті» [4], транспорти «Слон» і «Чапман» [4], керував будівництвом двох 12-гарматних шхун «Кур'єр» і «Вісник», які будував суднобудівник Г. Іванов [4]. 30 березня 1832 заклав в Миколаївському адміралтействі перший на Чорному морі 120-гарматний лінійний корабель «Варшава», спроєктований О. С. Грейгом. Паралельно з будівництвом «Варшави» будував 7 іолів і флашхоут «Дуб»[9]. 6 листопада 1833 року спустив на воду лінійний корабель «Варшава» і був нагороджений Орденом Святої Анни II ступеня. Всього за чотири роки роботи в Миколаєві Осмінін побудував 23 судна, які увійшли до складу Чорноморського флоту[9].
У 1834 році Осмінін був призначений виконувачем обов'язки начальника корабельних інженерів Чорноморського флоту, був головою облікового кораблебудівного комітету Чорноморського флоту[9].
Помер 28 серпня 1838 року.
- ↑ Доценко В. Д. Морской биографический словарь. Санкт-Петербург. Видавництво Логос. 1995. Сторінок 496. Стор. 290. Тираж 3000. isbn 5-87288-095-2
- ↑ Веселаго Ф. Ф. Общий морской список. СПб. Типография Морского Министерства в Главном Адмиралтействе. 1893. Том VII. Сторінок 664. Стор. 649—651
- ↑ Чернышёв, 2002, с. 85—86.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Чернишов, 2002.
- ↑ Чернышёв, 2002, с. 118.
- ↑ Чернышёв, 1997, с. 211.
- ↑ Чернышёв, 2002, с. 89.
- ↑ Чернышёв, 2002, с. 239.
- ↑ а б в г д Крючков Ю. С. часть Инженер–полковник И. Я. Осминин. Алексей Самуилович Грейг и его время. Адмирал, личность, человек http://os.x-pdf.ru/20istoriya/300409-7-aleksey-samuilovich-greyg-ego-vremya-admiral-lichnost-chelovek-gr.php [Архівовано 2021-01-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Чернышёв, 1997, с. 143.
- ↑ Веселаго, 1872, с. 498, 499.
- ↑ Залесский Н. А. «Одесса» выходит в море. Возникновение парового мореплавания на Чёрном море, 1827—1855 гг. Судостроение. 1987. Сторінок 125. Сторінка 109
- Веселаго Ф. Ф.: Список русских военных судов с 1668 по 1860 год
- Российский парусный флот. Том 1
- Российский парусный флот. Том 2
- Макареев М. В. Осминин Иван Яковлевич, полковник корпуса корабельных инженеров. Музей Черноморского флота (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 11 травня 2010..
