Портрет дипломата
| італ. Ritratto dell'ambasciatore Gabriel de Luetz Monseigneur d'Aramon | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Тіціан |
| Час створення: | 1542 |
| Розміри: | 76 × 74 см |
| Висота: | 76±1 см |
| Ширина: | 74±1 см |
| Матеріал: | олійні фарби на полотні |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Мілан, Італія |
| Музей: | Пінакотека замку Сфорца |
| Інвентарний номер: | 549[2] |
 Портрет дипломата у Вікісховищі | |
«Портрет дипломата» або «Портрет Габріеля де Луе монсеньйора д'Армона» — картина венеційського художника епохи Високого та Пізнього Відродження Тіціана (1490—1576). Портрет створений в 1541—1542 роках.
Барон Габріель де Луе (помер у 1553 р.) служив дипломатом Французького королівства в роки правління королів Франциска І та Генріха II. В той час Франція у дипломатії намагалась зменшити вплив імперії Габсбургів на чолі з Карлом V. Союзником у політичному протистоянні французи обрали мусульманську Османську імперію, відомого ворога християнських держав, постійну експансію котрих християнські держави десятиліттями стримували об'єднаними зусиллями. Барон де Луе був послом Франції при Блискучій Порті (прийнята в історії дипломатії та міжнародних відносин назва уряду Османської імперії — канцелярії великого візира та дивана) з 1546 по 1553 рік[3]. Під час Османсько-Сефевідської війни (1532—1555) французький посол особисто супроводжував османського султана Сулеймана І Пишного Зокрема, Габріель де Луе надавав військові поради Сулейману щодо розміщення артилерії під час облоги Вана у 1548 році[4].
У 1551 році Габріель де Луе з двома галерами і галеоном доєднався до османського флоту під час завоювання османами іспанського форту Триполі на території сучасної Лівії. Роль д'Арамона в цих подіях активно критикували імператор Карл V і папа Юлій III через підозру в тому, що саме він заохотив османів взяти місто. Пізніше виявилося, що д'Арамон брав участь у переможному бенкеті османів, що викликало подальші підозри щодо його ролі в захопленні Триполі і призвело до заяв Карла V про те, що Франція також брала участь в облозі[5].
У 1552 році дипломат переконав Сулеймана І послати флот проти Карла V для спільної франко — османської операції. У червні 1552 року флот коаліції на чолі з османським адміралом Тургут-реїсом і за участі Габріеля де Луе зпустошив 30 миль берегової лінії в Реджо-ді-Калабрія.
Ймовірно, художник і замовник портрета зустрілись у Венеції. Дипломат зображений у темному коштовному одязі дипломатів того часу з золотим ланцюгом на грудях. В руці барона — жмут стріл, котрі в символічній формі уособлюють протиріччя і гострі стосунки між християнськими державами Західної Європи та арабським світом. Декотрим дослідникам стріли в руці дипломата нагадували стріли в руці у святого Себастьяна на фресці італійського скульптора і художника Мікеланджело Буонарроті на вівтарній стіні Сікстинської капели (Ватикан) як натяк на болісне покарання. Фреска викликала захоплення Тіціана[уточнити] під час його відвідин папського Риму. Портрет підписаний зверху.
Знаходиться в Пінакотеці замку Сфорца, Мілан[6].
- Мистецтво Італії
- Відродження
- Чинквеченто
- Парадний портрет
- Красуня (Тіціан)
- Венеційська школа живопису
- Пінакотека замку Сфорца
- ↑ Google Arts & Culture — 2011.
- ↑ Lombardia Beni Culturali
- ↑ Ritratto dell'ambasciatore Gabriel de Luetz d'Aramont.
- ↑ Siege of Van (1548).
- ↑ The Biographical Dictionary of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge
- ↑ Ritratto dell'ambasciatore Gabriel de Luetz Monseigneur d'Aramon Vecellio Tiziano.
- AA.VV., La Pinacoteca del Castello Sforzesco a Milano, Skira, Milano 2005. ISBN 88-7624-260-0
