Пірофіліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пірофіліт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураPrl[2]
Хімічна формулаAl₂Si₄O₁₀(OH)₂
Nickel-Strunz 109.EC.10[3]
Dana 871.2.1.1
Ідентифікація
Колірбілий з жовтуватим відтінком, блідо-зелений
Сингоніятриклінна сингонія
Твердість1,5
Блискскляний
Колір рисибілий
Густина2,72
Інші характеристики
Названо на честьвогонь (давньогрецька мова)[4],
листок (давньогрецька мова)[4]
Типова місцевістьБерезовське родовище золота[3]
CMNS: Пірофіліт у Вікісховищі

Пірофілі́т (рос. пирофиллит; англ. pyrophyllite; нім. Pyrophyllit m) — мінерал класу силікатів шаруватої будови.

Від пір… і грецьк. «філлон» — лист (має властивість розщеплюватися на листочки при нагріванні). R.Hermann, 1829.

Синонім: піроксит.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Al2[Si4O10] (OH)2. Al може частково заміщатися Mg, Fe. Звичайні домішки Са, Na, K, Ti. Містить (%): Al2O3 — 28,3; SiO2 — 66,7; H2O — 5,0.

Сингонія моноклінна.

Призматичний вид.

Утворює пластинчасті маси і пластинчасто-променисті суцільні скупчення.

Густина 2,72.

Твердість 1,5.

Колір білий з жовтуватим відтінком, блідо-зелений.

Жирний на дотик.

У шліфах безбарвний.

Блиск скляний.

Зустрічається як гідротермальний, низькотемпературний мінерал у деяких багатих на глинозем метаморфічних сланцях та екзогенних породах разом з кварцом, андалузитом, кіанітом, тальком, каолінітом.

Розповсюдження: Рудні гори (ФРН), Банська Штявніца (Словаччина), Секеримб (Румунія), Урал (РФ), шт. Півн. Кароліна (США).

В Україні

[ред. | ред. код]

В Україні зустрічається на Волині. Використовують як замінник тальку, для виготовлення вогнетривких матеріалів та ізоляторів, як наповнювач тощо.

Давньоукраїнські (X—XIV ст.) центри обробки пірофілітової сировини та виробничі майстерні знаходилися в Києві та Чернігові, а також поблизу сіл Нагоряни, Хлупляни, Прибитки, Городець, Покалів, Скребеличі, Норинськ, Коренівка, Велика Хайча, Коптівщина, Черевки, Рудня-Франківка та ін. Відомий[5] також середньовічний пірофілітовий промисел на Овруцькому кряжі.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • листуватий (агрегати, які складаються з лускуватих індивідів),
  • хромистий (відміна пірофіліту, яка містить до 3 % Cr2O3).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]