Рейд на Александрію

Рейд на Александрію Raid on Alexandria Impresa di Alessandria
Битва на Середземному морі
Італійська людино-торпеда «Майале» за допомогою якої італійські бойові плавці вивели з ладу британські лінкори на рейді в Александрії. Італійська людино-торпеда «Майале» за допомогою якої італійські бойові плавці вивели з ладу британські лінкори на рейді в Александрії.
Дата: 19 грудня 1941 Місце: морський порт Александрії, Єгипет Результат: перемога італійців
Сторони
Союзники:  Велика Британія	Країни Осі: Королівство Італія
Командувачі
Ендрю Браун Каннінгем Чарльз Морган	Юніо Боргезе Луїджі Дюран де ла Пенне
Військові формування
Середземноморський флот	диверсійна група Італійського флоту
Військові сили
	1 підводний човен 3 людино-торпеди
Втрати
2 лінкори пошкоджені 1 есмінець пошкоджений 1 танкер пошкоджений 8 загиблих	6 захоплених в полон

Рейд на Александрію (англ. Raid on Alexandria, італ. Impresa di Alessandria) — спеціальна операція італійських бойових плавців по знищенню британських лінійних кораблів на рейді єгипетського морського порту Александрії в ході битви на Середземному морі під час Другої світової війни.

Хід операції

Увечері 18 грудня 1941 року підводний човен «Шире» під командуванням командира 10-ї флотилії MAS капітана Юніо Валеріо Боргезе прибув у точку всього за 1 милю від входу в гавань Александрії. О 20:47 поряд з мінними полями були спущені три торпеди. Торпедою № 221 керували Луїджі Дюран де ла Пенне і Еміліо Б'янкі, торпедою № 222 — Вінченцо Мартеллота та Маріо Маріно, торпедою № 223 — Антоніо Марчелья та Спартако Шергат. Торпеди без перешкод дістались до загороджень до входу в бухту. Вздовж загороджень курсували патрульні катери, які періодично скидали глибинні бомби. Але у цей час прохід був відкритий, щоб дати змогу 3 есмінцям увійти в порт. Італійці скористались цим і проникли в акваторію бази.

Завдяки даним аеророзвідки італійці точно знали розташування британських кораблів і рушили прямо до цілей. Вони попередньо ознайомились із кресленнями кораблів, щоб закласти вибухівку у найбільш вразливих точках. Екіпаж Дюран де ла Пенне-Б'янкі вибрав лінкор «Валіант», Марчелья-Шергат — лінкор «Квін Елізабет». Екіпаж Мартеллота-Маріно мав закласти вибухівку під авіаносець, але той незадовго до атаки покинув бухту. Тому італійці заклали вибухівку під танкер «Сагона».

Торпеда, якою керували Дюран де ла Пенне та Б'янкі, втратила хід, але італійцям все ж вдалось дотягнути її до корабля. Встановивши вибухівку, вони сплили на поверхню, але були схоплені екіпажем патрульного катера та доставлені на борт «Валіанта». Капітан корабля Чарльз Морган намагався допитати полонених, але безрезультатно. Зрештою він наказав помістити їх у трюм корабля. За 10 хвилин до вибуху Дюран де ла Пенне попросив зустрічі з капітаном і попередив його, що корабель заміновано. Морган наказав екіпажу піднятись на верхню палубу, а італійців знову помістили у трюм. За декілька хвилин пролунав вибух, і корабель опустився на дно. Італійцям вдалось відкрити двері відсіку, де їх утримували, і врятуватись разом з усім екіпажем.

Марчелья та Шергат успішно заклали вибухівку під «Квін Елізабет» і вибрались на берег. Незабаром після вибуху «Валіанта» пролунав вибух також і під «Квін Елізабет», внаслідок чого загинуло 8 британських моряків. Марчелья та Шергат та вирушили до пункту, де їх очікував підводний човен, але наступного дня були схоплені поліцією.

Мартеллота і Маріно, не знайшовши авіаносця, заклали вибухівку під танкер «Сагона», після чого вибрались на берег та покинули гавань. Від вибуху танкер розламався навпіл та затонув. Вибуховою хвилею також був пошкоджений есмінець «Джервіс». Мартеллота та Маріно вирушили до пункту, де їх очікував підводний човен, але також були схоплені поліцією.

Наслідки

Ціною лише трьох торпед «Майале» і 6 чоловіків їхніх екіпажів вдалося змінити баланс морських сил на Середземному морі. Незадовго до атаки був потоплений авіаносець «Арк Роял» і лінкор «Барем», а на Далекому Сході японці розгромили З'єднання Z, потопивши лінкор «Принс оф Уеллс» і лінійний крейсер «Ріпалс». Таким чином, Александрійський флот залишився без лінкорів, його крейсери утримувались від активних дій.

Італійський флот захопив панування над центральним Середземномор'ям. Прибуття в Італію німецького II авіакорпусу дозволило захопити панування також і в повітрі, і паралізувати британські кораблі на Мальті. Це дало змогу налагодити постачання військ та вантажів в Північну Африку для другого наступу Роммеля.

Операція мала також великий пропагандистський ефект, оскільки порт Александрії був однією з найбільших баз британського флоту. За успішне виконання операції всі бойові плавці, а також керівник місії Юніо Боргезе були нагороджені Золотою медаллю «За військову доблесть».

В культурі

Про рейд на Александрію були зняті фільми «Семеро з Великої Ведмедиці» (італ. I sette dell'Orsa maggiore) та «Валіант» (англ. The Valiant).

Схема атаки на Александрію

Див. також

• 10-та флотилія МАС
• Операція «Егрімент»
• Людино-торпеда
• Рейд на Сен-Назер
• Операції британських командос за часів Другої світової війни
• Список поставок вантажів підводними човнами під час блокади Мальти (1940-1942)

Посилання

• Raid on Alexandria. на desertwar.net. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 9 квітня 2014. (англ.)
• Underwater Raid of Alexandria [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Italian David vs. British Goliath: Decima Flottiglia Mas and Operazione EA3: The Raid on Alexandria [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• The Raid on Alexandria 1941

Література

• «Frogmen First Battles» William Schofield. ISBN 0-8283-2088-8
• «The Black Prince and the Sea Devils: The Story of Valerio Borghese and the Elite Units of the Decima Mas», Jack Greene and Alessandro Massignani, Cambridge, Mass.: Da Capo Press, 2004, 284 pages, hardcover. ISBN 0-306-81311-4
• Borghese, Junio Valerio, Decima Flottiglia MAS, Milano, Garzanti, 1950
• Брагадин, Марк Антонио. Итальянский флот во Второй Мировой войне = Bragadin, M'A. The Italian Navy in World War II. — М. : АСТ, 2000. (рос.)
• The Italian Navy in World War II by Sadkovich, James, Greenwood Press, Westport, 1994. ISBN 0-313-28797-X

Примітки

Виноски

Джерела