Операція «Вігорос»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Операція «Вігорос»
Operation Vigorous
Мальтійські конвої
Битва на Середземному морі
HMAS Nestor AWM-301085.jpg
Австралійський ескадрений міноносець HMAS «Нестор» тоне від отриманих після італійського нальоту пошкоджень
Дата: 1216 червня 1942
Місце: східна частина Середземного моря
Результат: перемога країн Осі; конвой блокований італійським флотом
Сторони
Союзники:
Велика Британія Велика Британія
Австралія Австралія
Країни Осі:
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Велика Британія Джеймс Сомервілль Італія Анджело Якіно
Військові формування
Оперативні групи
Середземноморського флоту
Regia Marina
Regia Aeronautica
X-й повітряний корпус Люфтваффе
Військові сили
8 легких крейсерів
26 есмінців
9 підводних човнів
4 міноносці
2 тральщики
4 корвети
2 рятувальних судна
11 транспортних суден
1 допоміжне судно[а 1]
2 лінкори
2 важких крейсери
2 легких крейсери
12 есмінців
6 швидких торпедних катерів типу S-Boot
2 U-Boot[а 2]
Втрати
1 крейсер потоплений
3 есмінці потоплені
2 торговельні судна потоплені
1 міноносець потоплений
3 крейсери пошкоджені
2 торговельні судна пошкоджені
1 важкий крейсер потоплений
1 лінкор пошкоджений

Операція «Вігорос» (англ. Operation Vigorous) — військова операція, що проводилася силами Королівського військово-морського флоту Великої Британії з метою проведення конвою на Мальту під час битви на Середземному морі. Операція «Вігорос», що проводилася одночасно з операцією «Гарпун», стала спробою британців провести великий конвой у складі одинадцяти торгових суден під прикриттям значного ескорту зі східної частини Середземномор'я. Відсутність у складі ескорту авіаносця не дозволила організувати надійну протиповітряну оборону.

При переході конвой і ескорт сильно постраждали від ударів авіації, атак торпедних катерів і підводних човнів супротивника. У ході боїв крейсери «Ньюкасл» і «Бірмінгем» були пошкоджені, «Герміона» затонув. Затонули есмінці HMAS «Нестор» і «Гейсті». Два судна з конвою було потоплено, ще два пошкоджені.

Велика витрата боєприпасів і брак пального після боїв змусили британське командування прийняти рішення про повернення конвою. Невдача конвоїв призвела до необхідності терміново провести ще один конвой в рамках операції «П'єдестал».

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. 8 крейсерів: HMS «Ньюкасл», «Бірмінгем», «Герміона», «Клеопатра», «Дідо», «Евріал», «Аретюза» і «Ковентрі»; 26 ескадрених та ескортних міноносців: HMS «Форчун», «Гріфін», «Хотспар», «Далвертон», «Бофор», «Ексмур», «Крум», «Теткотт», «Ерідж», «Ейдейл», «Харворт», «Альденгам», HMAS «Норман», HMAS «Нейпір», HMAS «Нестор», HMAS «Нізам», «Пакенгам», «Паладін», «Інконстант», «Джервіс», «Джавелін», «Кельвін», «Гейсті», «Хіроу», «Сикх» та «Зулу»; 4 корвети: «Дельфініум», «Еріка», «Примула», «Снепдрагон»; 2 тральщики «Бостон», «Сіхам»; 4 міноносці MTB-259, MTB-261, MTB-262, MTB-264; 2 рятувальних судна Antwerp, Malines; 1 допоміжне судно (колишній лінкор типу «Кінг Джордж V») «Центуріон»; 9 підводних човнів: «Протеус», «Торн», «Таку», «Трешер», «Попос», «Уна», «Апрор», «Ультиматум», «Умбра».
  2. 2 лінкори: «Вітторіо Венето» і «Літторіо», 2 важких крейсери: «Тренто» і «Горіція», 2 легких крейсери: «Емануеле д’Аоста», «Джузеппе Гарібальді» та 12 есмінців
Джерела