Рената Салецл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рената Салецл
Народилася9 січня 1962(1962-01-09) (62 роки)
Словень Градець, Словенія
Країна Словенія
 СФРЮ
Діяльністьфілософ, соціолог, письменниця, викладачка університету
Alma materЛюблянський університет
Науковий керівникBožidar Debenjakd
Знання мовсловенська[1], англійська[2][1], німецька[1] і хорватська[1]
ЗакладЛондонська школа економіки та політичних наук
ЧленствоСловенська академія наук та мистецтв
У шлюбі зСлавой Жижек

Рената Салецл (словен. Renata Salecl; нар. 1962) — словенський філософ, соціолог і теоретик права. Старша наукова співробітниця Інституту кримінології юридичного факультету Люблянського університету, професорка Біркбекського коледжу Лондонського університету.[3] Вона була запрошеним професором Лондонської школи економіки, читаючи лекції на тему емоцій та права. Щороку вона читає лекції в юридичній школі Бенджаміна Н. Кардозо (Нью-Йорк) з психоаналізу та права[4] а також викладає курси з нейронауки та права.[5] З 2012 року вона є запрошеним професором кафедри соціальних наук, медицини та медицини Лондонського королівського коледжу. Її книги перекладено п'ятнадцятьма мовами. У 2017 році вона була обрана членом Словенської академії наук.

Життя та громадянська активність

[ред. | ред. код]

У 1980-х роках Салецл стала асоційованою з інтелектуальним колом, відомим як Люблянська школа психоаналізу, який поєднував дослідження лаканського психоаналізу з філософською спадщиною німецького ідеалізму та критичної теорії. Наприкінці 1980-х вона стала активно діяти в лівій ліберальній опозиції до правлячої Словенської комуністичної партії.[6] На перших демократичних виборах у Словенії у квітні 1990 року вона безуспішно балотувалася до парламенту Словенії за списком Альянсу соціалістичної молоді Словенії — Ліберальної партії.[7] Після 1990 року вона покинула партійну політику, але продовжувала брати активну участь у суспільному житті, особливо як коментатор.

Була одружена зі словенським марксистом — лаканським філософом Славой Жижеком .[8] У них один син.

Робота

[ред. | ред. код]

Вона вивчала філософію в Університеті Любляни, закінчивши дисертацію з теорії влади Мішеля Фуко під керівництвом філософа-марксиста Божидара Дебеняка. З 1986 року вона почала працювати науковим співробітником в Інституті кримінології юридичного факультету в Любляні. У 1991 р. здобула ступінь доктора філософії на кафедрі соціології Люблянського університету під керівництвом Драго Брако Ротара. Її робота зосереджена на об'єднанні законодавства, кримінології та психоаналізу. Вона працювала над теоріями покарання та над аналізом співвідношення пізнього капіталістичного наполягання на виборі та посиленого почуття тривоги та провини у постмодерністських темах. Книга також аналізує, як питання вибору стосуються права та кримінології.

Салецл пов'язана з критичним рухом юридичних досліджень. Вона була Centennial Professor на юридичному факультеті Лондонської школи економіки (LSE), а в даний час є запрошеним професором в Центрі вивчення біології, біомедицини, біотехнологій та суспільства LSE, а також має повну професію в юридичній школі в коледжі Біркбек, Лондонський університет.[3] Вона часто викладає як запрошений професор юридичної школи Кардозо в Нью-Йорку. Вона була науковим співробітником в Інституті перспективних досліджень, Берлін (1997/8), запрошеною професоркою в Університеті Гумбольдта в Берліні, запрошеною професоркою гуманітарних наук в Університеті Джорджа Вашингтона в Вашингтоні, округ Колумбія, і запрошеною професоркою Університету Дьюка.

Вона також пише рубрики в різних європейських газетах, зокрема Delo (Любляна) та La Vanguardia (Барселона).

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • У 2010 році їй було присвоєно звання «Словенська вчена року».[9] У грудні того ж року вона була кандидатом на «словенську людину року» щоденної газети «Дело» .[10]
  • У 2011 році вона була визнана найуспішнішою жінкою у Словенії та отримала титул ONA 365 від жіночого журналу Ona.[11]

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]
  • Salecl, Renata (1994). The spoils of freedom: psychoanalysis and feminism after the fall of socialism. London & New York: Routledge. ISBN 9780415073585.
  • Salecl, Renata; & Žižek, Slavoj (1996). Gaze and voice as love objects. Durham, North Carolina: Duke University Press. ISBN 9780822318132.
  • Salecl, Renata (1998). (Per)versions of love and hate. London & New York: Verso. ISBN 9781859842362.
  • Salecl, Renata (2000). Sexuation. Durham, North Carolina: Duke University Press. ISBN 9780822324379.
  • Salecl, Renata (2004). On anxiety. London & New York: Routledge. ISBN 9780203508282.
  • Salecl, Renata (2010). Choice. London: Profile. ISBN 9781847652263.

Словенською

[ред. | ред. код]
  • Salecl, Renata (1993). Zakaj ubogamo oblast? Nadzorovanje, ideologija in ideološke fantazme [Why do we love power? Control, ideology, and ideological phantasms]. Ljubljana: Državna založba Slovenije. ISBN 9788634108538.
  • Salecl, Renata; Kobe, Zdravko (2010). Disciplina kot pogoj svobode [Discipline as the condition of freedom]. Ljubljana: Krtina. ISBN 9789612600303.

Іспанською

[ред. | ред. код]

Salecl, Renata (2018). Angustia. Buenos Aires: Ediciones Godot. ISBN 9789874086525.

Українською

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г CONOR.Sl
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Biographical details [Архівовано 2013-09-26 у Wayback Machine.], School of Law, Birkbeck College, 13 February 2013, Accessed: 2013-05-24. (Archived by WebCite® at )
  4. ↑ Visiting international faculty [Архівовано 2014-02-25 у Wayback Machine.], Benjamin N. Cardozo School of Law, Accessed: 2013-05-24. (Archived by WebCite® at )
  5. ↑ Course Number 7338: Neuroscience and law, 15 January to 20 May 2013 [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.], Benjamin N. Cardozo School of Law, Accessed: 2013-05-24. (Archived by WebCite® at )
  6. ↑ About the Debate Club 89 (Debatni klub 89) [Архівовано 2010-11-14 у Wayback Machine.], quoting from Museum of Slovenian History («Muzej novejše zgodovine Slovenije»), 2008, Ljubljana.
  7. ↑ Announcing candidacy before 1990 elections
  8. ↑ Zajc, Tjaša; Mekina, Borut (29 липня 2010). Dr. Renata Salecl, filozofinja in sociologinja [Dr. Renata Salecl, philosopher and sociologist]. MLADINA. ISSN 1580-5352.
  9. ↑ Slovenska znanstvenica leta je Renata Salecl: Z analizo družbenih pojavov skuša razumeti sodobni svet [Slovenian scientist Renata Salecl: Trying to understand the modern world by analyzing social phenomena]. MMC RTV Slovenija. 14 жовтня 2010.
  10. ↑ Merljak, Sonja; Petek, Barbara; Orlić, Ante (16 грудня 2010). RENATA SALECL: Glas razuma [RENATA SALECL: voice of reason]. DELO (Work). Delo, d.d.
  11. ↑ Petek, Barbara; Orlić, Ante (7 березня 2011). ONA 365 je postala dr. Renata Salecl [Dr. Salecl becomes SHE 365]. DELO (Work). Ljubljana: Delo, d.d.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рената_Салецл&oldid=43854879