Рівненський бурштин
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (жовтень 2020) |
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (жовтень 2020) |
Рівненський бурштин — різновид бурштину, поширений переважно в Рівненській області (північно-західна Україна).
Рівненський бурштин утворився близько 40 млн років тому в еоцені, в період, коли територія сучасної України була островом, а території сусідніх Білорусі та Польщі морем. Людиною він використовувався з часів палеоліту і неоліту (археологами в Українському Поліссі виявлені прикраси та амулети з включеннями рівненського бурштину).
Рівненський бурштин, також як і балтійський бурштин на 3-8 % складається з бурштинової кислоти (Succinic acid, лежить в основі смоли сукцініта). Так як за своїми фізико-хімічними властивостями рівненський бурштин практично не відрізняється від балтійського, то його деякі вчені називають балтійським. Але рівненський «сонячний камінь» має особливий зеленуватий відтінок і, за словами майстрів, він легше в обробці.
Серед основних родовищ рівненського бурштину: Клесівське (Клесів) і Дубровицьке (Дубровиця).
 | У цьому розділі бракує інформації про переважну більшість знахідок видів фауни і флори. (жовтень 2020) |
Серед викопних знахідок в інклюзії рівненського бурштину знайдені скорпіони, косарики, псевдоскорпіони, кліщі, павуки, комахи (оси, мурахи, їздці, веснянки, сітчастокрилі, твердокрилі, напівтвердокрилі, трипси, попелиці, двокрилі), а також нематоди, багатощетинкові черви і останки пір'я птахів і волосся ссавців.
Перші інклюзиви комах (Двокрилі, Перетинчастокрилі, Твердокрилі) в рівненському бурштині були знайдені в 1994 році.
Однією з наймасовіших груп комах в рівненському бурштині визнані мурахи, яких там виявлено та описано понад 60 видів і 30 родів (дані на початок 2013 року). До чверті всіх знахідок мурах доводиться на один масовий вид — Lasius schiefferdeckeri.
- Ampulicomorpha succinalis (Ampulicidae).
- Boltonidris (2012, Перетинчастокрилі, мурахи)
- Cryptophagus harenus (2012, Твердокрилі, Cryptophagidae)
- Dolichoderus zherichini (2002, Перетинчастокрилі, мурахи)
- Eupsenella klesoviana (2014, Перетинчастокрилі, Bethylidae)
- Protomicroides sororius (2010, Перетинчастокрилі, краброніди)
- Rovnocapnia ambita (2009, Веснянки, Capniidae)
- Rovnodidactylomyia (2012, двокрилі, Галиці)
- Yantaromyrmex (2013, Перетинчастокрилі, мурахи)
- Telmatophilus sidorchukae (2020, Кукуйоїдні, Жуки)[1]
До 1990-х років розробки велися кустарно, хоча сам рівненський бурштин був відомий і раніше.
У 1993 році для видобутку бурштину промисловим способом було утворено державне підприємство «Укрбурштин» (ДП «Бурштин України») при Міністерстві фінансів України. Щорічний видобуток становив від 1 до 3 тонн.
На базі бурштинової фабрики «Бурштин України», в будівлі Рівненського будинку вчених, відкритий[коли?] Музей бурштину.
Поинаючи з 2014 року на територіях ведеться нелегальний видобуто[2]к бурштину, що призвело до виникнення зони екологічного лиха[3]. Експерти оцінюють обсяг нелегального видобутку бурштину на північному заході України від 120 до 300 тонн бурштину на рік з оборотом тіньового ринку — 200—300 млн доларів[4].
Від 2020 року у місцях бурштинових копалень починають з'являтись туристичні об'єкти. Насамперед це гранітні кар’єри, які залишились після видобутку бурштину та цінних порід[5].
У 2001 році почала створюватися наукова колекція інклюзів у бурштині в Інституті зоології ім. Івана Шмальгаузена Національної академії наук України в Києві. Значний внесок у вивчення еоценового біорізноманіття з рівненського бурштину, переважно членистоногих, зробили науковці цієї установи — Є. Е. Перковський (куратор колекції), О. Г. Радченко, С. А. Сімутнік, В. Ю. Назаренко, О. В. Гумовський, В. К. Односум, В. Г. Толканіц, К. В. Мартинова та інші.
- Бордон В. Е. Окаменевшие слезы, или Сказание о янтаре Полесья. — Мн.: Наука и техника, 1989. — 109 c.
- Майданович І., Макаренко Д. Геологія і генезис янтареносних відкладень Українського Полісся. — К .: Наукова думка, 1988. — 84 с.
- Зосімович В. Ю., Перковський Е. Е., Власкин А. П. Рівненський бурштин: новий лагерштетт (англ.) // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішенню проблем стратіграфії. — Київ: ІГН НАН України, 2002. — Vol. 221 . — P. 74-77 .
- Волненко С. О. Бурштин — скарб державний: [З історії Відкриття поліського бурштину розповідає фахівець Рівнен. комплекс. геологорозвідув. партии С. О. Волненко / Розмова ВІВ А. Хуткий // Володимирецький вісник. — 1997. — 14 черв.
- Perkovsky E. E., Zosimovich V. Yu., Vlaskin A. P. 2010. Rovno Amber. In: Biodiversity of Fossils in Amber from the Major World Deposits. Siri Scientific Press, Manchester. 116—136.
- Perkovsky E. E., Rasnitsyn A. P., Vlaskin A. P., Taraschuk M. V. A comparative analysis of the Baltic and Rovno amber arthropod faunas: representative samples // Afr. Invertebr. 2007. V. 48. Pt. 1. P. 229—245.
- Длусскій Г. М. , Перковський Е. Е. Мурахи рівненського бурштину (рус.) // Вісник зоології . — 2002. — Т. 36 , № 5 . — С. 3-20 .
- Соляник Євген Анатолійович . Янтар покривних відкладів Українського Полісся: Дис … канд. геол. наук: 04.00.01 / НАН України; Інститут геологічних наук. — К., 2002. — 152 л. , Табл. — Бібліогр .: л. 139—152.
- Бурштин
- Бурштиновий шлях
- Бурштинові справи
- Бурштинові війни
- Балтійський бурштин
- Домініканський бурштин
- Бірманський бурштин
- Chaenothecopsis polissica
- ↑ В українському бурштині знайшли невідомий вид древніх жуків – фото. 5 канал (укр.). Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ Марчук, Іван (26 вересня 2020). Бурштин: що лишають нащадкам нелегальні копачі на Рівненщині.
- ↑ Гришко, Лілія (26.02.2016). "Бурштинова лихоманка" загрожує Україні екологічною катастрофою. https://www.dw.com/.
- ↑ «Бурштинова лихоманка» загрожує Україні екологічною катастрофою
- ↑ “Бурштинові копальні”: на Рівненщині з’явиться нова туристична локація. Час ДІй. Інформаційне видання “Час-Дій”. 27 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
