Ріхард Андре
Ріхард Андре | |
---|---|
Народився |
26 лютого 1835[1][2][…] Брауншвейг, Німецький союз[3] |
Помер |
22 лютого 1912[2][3][4] (76 років) Мюнхен, Німецька імперія[3] |
Країна |
Брауншвейзьке герцогствоd Німецька імперія |
Діяльність | географ, картограф, historian of student, етнолог |
Alma mater | Лейпцизький університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[5] |
Членство | Леопольдина |
Батько | Karl Andreed |
Ріхард Андре у Вікісховищі |
Ріхард Андре (нім. Richard Andree; 26 лютого 1835, Німеччина, Брауншвейг — 22 лютого 1912, поблизу Мюнхена) — німецький географ, етнограф[6].
Біографія[ред. | ред. код]
Батько — Карл Андре, теж географ. Навчався в Лейпцигу. Працював шахтарем у Богемії (на родовищах). Брав активну участь у національних чварах між німцями і чехами. Враження від цієї епохи відображені в його книгах:
- «Tchechische Gänge» (1872);
- «Nationalitätsverhältnisse und Sprachgrenze in Böhmen» (2 вид., Лпц., 1870);
- «Das Sprachgebiet der Lausitzer Wenden» (з етнічною картою, Прага, 1873)
- «Wendische Wanderstudien» (Штутгарт, 1873)[6].
Після подорожі по Шотландії, Андре написав «Vom Tweed zur Pentlandföhrde» (Єна, 1866).
Карти та атласи[ред. | ред. код]
1881 р. Ріхард Андре видав (1881) атлас «Andrees Allgemeiner Handatlas». Атлас «Andree's Allgemeiner Handatlas in sechsundachtzig Karten mit erlauterndem Text.», названий на честь Р. Андре видавали з 1881 до 1937 р. В атласі поміщено карту «Volkerkarte von Europa». Мапу доповнюють чотири карти-врізки (праворуч). Масштаб — 1:20 000 000. Українські етнічні землі розділено між двома імперіями (Австро-Угорською та Російською). Українці Галичини, Буковини та Закарпаття (австро-угорські піддані) позначені як Ruthenen (рутени), а українці Росії Klein-Russen (малоруси), росіяни — Gross Russen (великоруси), білоруси — Weiss Russen. Автор об'єднав в одну групу «Східні слов'яни» ці три етноси і на карті позначив світло-зеленим кольором. Етнічні межі між ними проведено кольоровою ізолінією. На карті до української етнічної території належить частина Кубані, уся Слобожанщина (у тім числі територія теперішньої Росії), Стародубщина, Пінщина, Берестейщина тощо. В атласі «Andree-Putzger's Gymnasial- und Realschul-Atlas, 1890» карта «Volkerkarte von Europa» опублікована без карт-врізок. У цьому ж атласі поміщено карту «Volkerkarte von Österreich-Ungarn» (Карту народів Австро-Угорщини). Масштаб — 1:4 000 000. Українці, що проживають у межах Австро-Угорської імперії, позначені як Рутени (Ruthenen).[6].
В атласі опублікована ще одна етнографічна карта Р. Андре «Volkerkarte von Russland» (Карта народів Росії). Масштаб — 1:13 300 000. На карті способом якісного фону виділено розселення 38 народів. Українці названі Ruthenen та Klein-Russen. Територію Кубані та всієї Слобожанщини (у тім числі Курщина та Вороніжщина) позначено як українські етнічні землі.[6].
У цьому ж атласі Р. Андре помістив карту релігій «Religionskarte von Österreich-Ungarn». Масштаб — 1:7 000 000. В Галичині греко-католиків та римо-католиків проживало найбільше на південний схід від Львова (Наддністрянщина) — більше 90 % населення.[6].
Етнічні мапи з атласу 1881 р. ідентично відтворені у Четвертому виданні (1885—1890) «Енциклопедичного словника Меєра». У цьому виданні поміщена мапа Р. Андре «Europa. Volker- und Sprachenkart» (Європа. Карта народів і мов). Масштаб — 1:25 000 000. Українці Австро-Угорщини позначені світло-зеленим кольором як Рутени (Ruthenen), українці Росії як Малоруси (Klein-Russen). У 14 виданні (1892–1895) «Енциклопедії Брокгауз» опубліковано мапу Р. Андре «Ethnographische karte von Europa» (Етнографічна карта Європи). Масштаб — 1:21 000 000. Ареал українців, росіян та білорусів на карті позначений одним світло-зеленим кольором (межі між цими етносами проведені ізолінією). Українців названо Ruthenen та Klein-Russen. На карті до української етнічної території належить частина Кубані, частина Донщини (у тім числі територія теперішньої Росії), Стародубщина, Пінщина, Берестейщина і т. д.[6].
У 1895 р. вийшов друком англомовний варіант мапи Ріхарда Андре «Етнографічна карта Європи» («Etnographic map of Europe»). Масштаб 1:20 000 000. Мапу доповнюють чотири карти-врізки (праворуч). Українські етнічні землі розділені між двома імперіями (Австро-Угорською та Російською). Українці Галичини, Буковини та Закарпаття (австро-угорські піддані) позначені на мапі як Ruthenes (рутени), а українці Росії — Little Russians (малоруси), росіяни відповідно — Great Russians (великоруси), білоруси — White Russians. Автор об'єднує в одину групу «Східні слов'яни» три ці етноси і на карті вони показані одним світло-зеленим кольором. Етнічні межі між ними проведено кольоровою ізолінією. Аналогічна ситуація і з групами «Західні слов'яни» та «Південні слов'яни», де межі між окремими етносами теж проведені. До української етнічної території належить Кубань, вся Слобожанщина (включаючи частину території теперішньої Росії), Стародубщина, Пінщина, Берестейщина і т. д.[6].[7].
Вибрані праці[ред. | ред. код]
- «Ethnogr. Parallelen und Vergleiche» (Штутгарт, 1878; нова серія, Лейпциг, 1889);
- «Zur Volkskunde der Juden» (Білеф., 1881);
- «Die Metalle bei den Naturvölkern» (Лейпциг, 1884);
- «Ethnogr. Karten» (ib., 1889);
- «Die Masken in der Völkerkunde» (Брауншвейг, 1886);
- «Die Anthropophagie» (Лейпциг, 1887);
- «Die Flutsagen» (Брауншвейг, 1891);
- Andree-Putzgers Gymnasial- und Realschulatlas. 7. Aufl. Velhagen & Klasing, Bielefeld [u.a.] 1893 (Digitalisat)
- «Braunschweiger Volkskunde» (ib., 1896)
- Andree-Schillmanns Berliner Schul-Atlas. 15. Aufl. Stubenrauch, Berlin 1915 (Digitalisat)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г Catalog of the German National Library
- ↑ Biographical Database of Southern African Science — 2002.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116309695 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж Байцар Андрій. Українські етнічні землі на етнографічних картах німецького географа Ріхарда Андре http://baitsar.blogspot.com/2016/12/blog-post_11.html
- ↑ Байцар Андрій. Українські етнічні землі на англомовній етнографічній карті «Ethnographic map of Europe» німецького географа та етнографа Ріхарда Андре. 1895 р. http://baitsar.blogspot.com/2018/01/ethnographic-map-of-europe-1895.html
Література[ред. | ред. код]
- Андре, Рихард // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Байцар Андрій. Українські етнічні землі на етнографічних картах німецького географа Ріхарда Андре http://baitsar.blogspot.com/2016/12/blog-post_11.html
- Байцар Андрій. Українські етнічні землі на етнографічних картах німецького географа Ріхарда Андре http://baitsar.blogspot.com/2016/12/blog-post_11.html
- Richard Andree's Allgemeiner Handatlas in sechsundachtzig Karten mit erläuterndem Text. Herausgegeben von der Geographischen Anstalt von Velhagen & Klasing in Leipzig. — Bielefeld und Leipzig: Verlag von Velhagen & Klasing, 1881. — 96 S.
- Ethnographische Karte von Oesterreich — Ungarn // Band 12 // Meyers Konversations Lexikon. Eine Encyklopädie des allgemeinen Wissens. 4., gänzlich umgearbeitete Auflage. 16 Bde — Leipzig: Bibliographisches Institut, 1885–90. — 19. 571 S. —Режим доступу: http:// commons. wikimedia. org/wiki/File: Meyers_b12_s0486a
|