Сапфірин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сапфірин
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураSpr[2]
Хімічна формулаMg₄(Mg₃Al₉)O₄[Si₃Al₉O₃₆]
Nickel-Strunz 109.DH.45
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія[3]
Колір рисибілий
Інші характеристики
Названо на честьСапфір[4]
CMNS: Сапфірин у Вікісховищі

Сапфірин (рос. сапфирин; англ. sapphirine; нім. Saphirin n) — мінерал, силікат магнію й алюмінію острівної будови. Сапфірин є мінералом класу іносилікатів, а всередині цього він відноситься до так званої групи сапфіринів.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Назва сапфірину пов'язана з його схожим кольором із сапфіром. Однак у минулому кілька інших дорогоцінних каменів, які можна було сплутати з сапфіром, називали сапфірином, наприклад блакитний халцедон і блакитна шпінель.[5]

Він був виявлений у 1819 році в Qeqertarsuatsiaat в регіоні Kitaa, в Гренландії (Данія), отримавши таку назву за свій сапфіровий колір. Названо за зовнішньою подібністю до сапфіру (C.L.Giesecke, 1819). Назву дав професор, німецький мінералог Чарльз Льюїс Гізеке (1761-1833)[6] [7]

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

  • За Є. Лазаренком: Mg2Al4[O6SiO4].
  • За К. Фреєм і за «Fleischer's Glossary» (2022): (Mg, Al)8(Al, Si)6O20. Містить (%): MgO — 21,4; Al2O3 — 65,7; SiO2 — 12,9.

Сапфірин є рідкісним мінералом із класу мінералів «силікати та германати». Він кристалізується в моноклінній кристалічній сингонії зі спрощеним хімічним складом (Al, Mg)8[O2|(Al, Si)6O16][8]

Сапфірин є прозорим або напівпрозорим і утворює лише слабко розвинені кристали з пластинчастою або листчастою структурою. Зазвичай зустрічається у вигляді зернистих мас. Його колір зазвичай варіюється від світло — до темно-синього або зеленого, але відомі також білі, сірі, світло-червоні та жовті різновиди. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: розсіяні зерна, зернисті аґреґати, товстотаблитчасті або пластинчасті кристали. Двійники. Спайність добра. Густина 3,4-3,5. Твердість 7,5. Одноріднозабарвлений димчасто-блакитний, синювато- або зеленувато-сірий, іноді темно-зелений. Блиск скляний. Злом нерівний, напівраковистий.

Сапфірин є головним чином продуктом метаморфізму високого ступеня в середовищах, бідних кремнеземом і багатих на магній і алюміній. Однак сапфірин зустрічається в різноманітних породах, включаючи гранулітову та амфіболітову фації, вапняно-силікатні скарни та кварцити; відомий також з ксенолітів.

Зустрічається як високотемпературний метаморфічний мінерал у сланцях, плагіоклазових ґнейсах, анортозитах. Рідше зустрічається у осадових теригенних породах.

Супутні мінерали: кальцит, хризоберил, кордієрит, корунд, гранат, корнерупін, кіаніт, флогопіт, скаполіт, силіманіт, шпінель, силіманіт, бронзит, у зростках з біотитом та роговою обманкою. Рідкісний. Виробний камінь.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Родовища: Фіскернес (Ґренландія), пров. Квебек (Канада), Бетрока (о. Мадагаскар), Вальдгейм (ФРН), Трансвааль (ПАР), Мадура (Індія), Урал (РФ).

Великі кристали високої прозорості та кольору відомі в: Центральна провінція (Хакурутале та Мунватте) Шрі-Ланки, яка давно відома як джерело огранованого зеленувато-блакитного до темно-синього матеріалу, кристали розміром до 30 мм і більше в розміром були знайдені у Фіанаранцуа (округ Бетрока) і провінції Толіара (регіони Андрой і Аносі), південний Мадагаскар. Типовим місцем розташування сапфірину є муніципалітет Сермерсоок, західна Гренландія, де мінерал було виявлено в 1819 році.

Інші відомі місця включають: Західний Хоггар, Алжир; комплекс Нейпір на Землі Ендербі та пагорби Вестфолд в Антарктиді; Новий Південний Уельс і хребет Странгвейс на Північній території, Австралія; провінція Цзянсу, Китай; Лапландія, Фінляндія; Ар'єж, Південь-Піренеї, Франція; Вальдгайм, Саксонія, Німеччина; П'ємонт, Італія; Південна Африка; округ Халланд, Швеція; Центральна провінція, Танзанія; Острів Харріс, Зовнішні Гебриди, Шотландія; район Бані-Гамід в Семайл-Офіоліт, Об'єднані Арабські Емірати; штати Арізона, Канзас, Нью-Йорк, Північна Кароліна, США та ін.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • сапфірин залізистий (різновид сапфірину, який містить двовалентне залізо),
  • сапфірин фальшивий (синій халцедон).

Інші значення

[ред. | ред. код]
  • Синюватий різновид халцедону.
  • Синонім гаюїну.
  • Шпінель синього кольору.
  • Синє природне скло.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ mineralienatlas.de
  4. ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  5. ↑ G. Strübel, S. Zimmer: Lexikon der Minerale. Enke Verlag, Stuttgart, 1991; ISBN 3-432-92722-3
  6. ↑ https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.person.bm000329165
  7. ↑ Stromeyer, F. «Analyse einiger von dem Prof. von Giesecke in Grönland entdeckten Fossilien, 2. Saphirin von Fiskenaes oder Kikertarsoeitsiak» (en alemany). Annalen der Physik und Chemie, 63, 1819, pàg. 374.
  8. ↑ Stefan Weiß: Das große Lapis Mineralienverzeichnis. Alle Mineralien von A — Z und ihre Eigenschaften. 5. vollkommen neu bearbeitete und ergänzte Auflage. Weise, München 2008, ISBN 978-3-921656-70-9.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сапфірин&oldid=41748319