Сапфірин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сапфірин
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураSpr[2]
Хімічна формулаMg₄(Mg₃Al₉)O₄[Si₃Al₉O₃₆]
Nickel-Strunz 109.DH.45
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія[3]
Колір рисибілий
Інші характеристики
Названо на честьСапфір[4]
CMNS: Сапфірин у Вікісховищі

Сапфірин (рос. сапфирин; англ. sapphirine; нім. Saphirin n) — мінерал, силікат магнію й алюмінію острівної будови. Сапфірин є мінералом класу іносилікатів, а всередині цього він відноситься до так званої групи сапфіринів.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Назва сапфірину пов'язана з його схожим кольором із сапфіром. Однак у минулому кілька інших дорогоцінних каменів, які можна було сплутати з сапфіром, називали сапфірином, наприклад блакитний халцедон і блакитна шпінель.[5]

Він був виявлений у 1819 році в Qeqertarsuatsiaat в регіоні Kitaa, в Гренландії (Данія), отримавши таку назву за свій сапфіровий колір. Названо за зовнішньою подібністю до сапфіру (C.L.Giesecke, 1819). Назву дав професор, німецький мінералог Чарльз Льюїс Гізеке (1761-1833)[6] [7]

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

  • За Є. Лазаренком: Mg2Al4[O6SiO4].
  • За К. Фреєм і за «Fleischer's Glossary» (2022): (Mg, Al)8(Al, Si)6O20. Містить (%): MgO — 21,4; Al2O3 — 65,7; SiO2 — 12,9.

Сапфірин є рідкісним мінералом із класу мінералів «силікати та германати». Він кристалізується в моноклінній кристалічній сингонії зі спрощеним хімічним складом (Al, Mg)8[O2|(Al, Si)6O16][8]

Сапфірин є прозорим або напівпрозорим і утворює лише слабко розвинені кристали з пластинчастою або листчастою структурою. Зазвичай зустрічається у вигляді зернистих мас. Його колір зазвичай варіюється від світло — до темно-синього або зеленого, але відомі також білі, сірі, світло-червоні та жовті різновиди. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: розсіяні зерна, зернисті аґреґати, товстотаблитчасті або пластинчасті кристали. Двійники. Спайність добра. Густина 3,4-3,5. Твердість 7,5. Одноріднозабарвлений димчасто-блакитний, синювато- або зеленувато-сірий, іноді темно-зелений. Блиск скляний. Злом нерівний, напівраковистий.

Сапфірин є головним чином продуктом метаморфізму високого ступеня в середовищах, бідних кремнеземом і багатих на магній і алюміній. Однак сапфірин зустрічається в різноманітних породах, включаючи гранулітову та амфіболітову фації, вапняно-силікатні скарни та кварцити; відомий також з ксенолітів.

Зустрічається як високотемпературний метаморфічний мінерал у сланцях, плагіоклазових ґнейсах, анортозитах. Рідше зустрічається у осадових теригенних породах.

Супутні мінерали: кальцит, хризоберил, кордієрит, корунд, гранат, корнерупін, кіаніт, флогопіт, скаполіт, силіманіт, шпінель, силіманіт, бронзит, у зростках з біотитом та роговою обманкою. Рідкісний. Виробний камінь.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Родовища: Фіскернес (Ґренландія), пров. Квебек (Канада), Бетрока (о. Мадагаскар), Вальдгейм (ФРН), Трансвааль (ПАР), Мадура (Індія), Урал (РФ).

Великі кристали високої прозорості та кольору відомі в: Центральна провінція (Хакурутале та Мунватте) Шрі-Ланки, яка давно відома як джерело огранованого зеленувато-блакитного до темно-синього матеріалу, кристали розміром до 30 мм і більше в розміром були знайдені у Фіанаранцуа (округ Бетрока) і провінції Толіара (регіони Андрой і Аносі), південний Мадагаскар. Типовим місцем розташування сапфірину є муніципалітет Сермерсоок, західна Гренландія, де мінерал було виявлено в 1819 році.

Інші відомі місця включають: Західний Хоггар, Алжир; комплекс Нейпір на Землі Ендербі та пагорби Вестфолд в Антарктиді; Новий Південний Уельс і хребет Странгвейс на Північній території, Австралія; провінція Цзянсу, Китай; Лапландія, Фінляндія; Ар'єж, Південь-Піренеї, Франція; Вальдгайм, Саксонія, Німеччина; П'ємонт, Італія; Південна Африка; округ Халланд, Швеція; Центральна провінція, Танзанія; Острів Харріс, Зовнішні Гебриди, Шотландія; район Бані-Гамід в Семайл-Офіоліт, Об'єднані Арабські Емірати; штати Арізона, Канзас, Нью-Йорк, Північна Кароліна, США та ін.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • сапфірин залізистий (різновид сапфірину, який містить двовалентне залізо),
  • сапфірин фальшивий (синій халцедон).

Інші значення

[ред. | ред. код]
  • Синюватий різновид халцедону.
  • Синонім гаюїну.
  • Шпінель синього кольору.
  • Синє природне скло.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. mineralienatlas.de
  4. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and EtymologyForgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  5. G. Strübel, S. Zimmer: Lexikon der Minerale. Enke Verlag, Stuttgart, 1991; ISBN 3-432-92722-3
  6. https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.person.bm000329165
  7. Stromeyer, F. «Analyse einiger von dem Prof. von Giesecke in Grönland entdeckten Fossilien, 2. Saphirin von Fiskenaes oder Kikertarsoeitsiak» (en alemany). Annalen der Physik und Chemie, 63, 1819, pàg. 374.
  8. Stefan Weiß: Das große Lapis Mineralienverzeichnis. Alle Mineralien von A — Z und ihre Eigenschaften. 5. vollkommen neu bearbeitete und ergänzte Auflage. Weise, München 2008, ISBN 978-3-921656-70-9.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]