Карагана скіфська: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м вікіфікація |
доповнення |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
}} |
}} |
||
'''Карага́на скі́фська''' (''Caragana scythica'')<ref name="[http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/ild-37513 The Plant List].{{ref-en}}">[http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/ild-37513 The Plant List].{{ref-en}}</ref> — [[багаторічні рослини|багаторічна рослина]] родини [[Бобові|Бобових]]. [[Ендемік]] Причорномор'я та Приазов'я, занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]] та [[Європейський |
'''Карага́на скі́фська''' (''Caragana scythica'')<ref name="[http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/ild-37513 The Plant List].{{ref-en}}">[http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/ild-37513 The Plant List].{{ref-en}}</ref> — [[багаторічні рослини|багаторічна рослина]] родини [[Бобові|Бобових]]. [[Ендемік]] Причорномор'я та Приазов'я, занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]] та [[Європейський Червоний список|Європейського Червоного списку]]. Декоративна рослина. |
||
== Опис == |
== Опис == |
||
Листопадний [[кущ]] заввишки до 40 см, [[хамефіти|хамефіт]]. Кореневище довге. Пагони розгалужені, густо |
Листопадний [[кущ]] заввишки до 40 см, [[хамефіти|хамефіт]]. Кореневище довге, дерев'янисте. Пагони тонкі, розгалужені, густо улиснені, вкриті слабкими короткими колючками. Кора на старих гілках коричнева, на молодих має сірий відтінок. [[Листок|Листки]] несправжньопальчасті, складаються з чотирьох тісно зближенних, дрібних (2-10 мм завдовжки та 1-3 мм завширшки), клиноподібних або оберненоланцетних, розсіяно-волоситсих листочків з маленькою колючкою на верхівці. |
||
[[Квітка|Квітки]] п'ятичленні, поодинокі, пазушні, великі (віночок до 26 мм завдовжки), жовтого кольору. [[Чашечка]] зрослолисна, гола, коричнево-червона, 8-9 мм завдовжки, біля основи має мішкоподібний виріст. Віночок метеликового типу, жовтий, до 2,5 см завдовжки, його вітрило наприкінці цвітіння червоніє. |
|||
Плід — сидячий, лінійний, голий, коричневий [[Біб (плід)|біб]], завдовжки до 23 мм, завширшки 2-2,5 мм. |
|||
== Екологія та поширення == |
== Екологія та поширення == |
||
Рослина світлолюбна, посухостійка, віддає перевагу чорноземам, скелетним і каштановим ґрунтам, що містять кальцій і відносно велику кількість солей. Зростає на [[Деградація земель|еродованих]] схилах, відшаруваннях кам'янистих порід, особливо вапняків |
Рослина світлолюбна, посухостійка, віддає перевагу чорноземам, скелетним і каштановим ґрунтам, що містять кальцій і відносно велику кількість солей. Зростає на [[Деградація земель|еродованих]] схилах, відшаруваннях кам'янистих порід, особливо вапняків, у різнотравно-злакових та дерниннозлакових степах. |
||
Цвітіння відбувається у квітні-травні. Плодоносить у червні-серпні |
Розмножується насінням та кореневищними пагонами, причому останній спосіб переважає. Зазвичай зарості карагани скіфської дуже щільні, оскільки формуються шляхом поширення повзучих кореневищ. Цвітіння відбувається у квітні-травні, запилюється комахами. Плодоносить у червні-серпні. |
||
[[Ареал]] виду охоплює досить широкою смугою північні узбережжя Чорного й Азовського морів, а також прилеглі до них південні райони Східної Європи. Більшість популяцій зосереджена в Україні на теренах [[Одеська область|Одеської]], [[Миколаївська область|Миколаївської]], [[Херсонська область|Херсонської]], [[Запорізька область|Запорізької]], [[Донецька область|Донецької]], [[Луганська область|Луганської областей]], у передгір'ях та степах Північного [[Кримський півострів|Криму]]. Крім того, карагана скіфська знайдена у [[Молдова|Молдові]] та пониззях [[Дон]]у (Росія). |
[[Ареал]] виду охоплює досить широкою смугою північні узбережжя Чорного й Азовського морів, а також прилеглі до них південні райони Східної Європи. Більшість популяцій зосереджена в Україні на теренах [[Одеська область|Одеської]], [[Миколаївська область|Миколаївської]], [[Херсонська область|Херсонської]], [[Запорізька область|Запорізької]], [[Донецька область|Донецької]], [[Луганська область|Луганської областей]], у передгір'ях та степах Північного [[Кримський півострів|Криму]]. Крім того, карагана скіфська знайдена у [[Молдова|Молдові]] та пониззях [[Дон]]у (Росія). |
||
| Рядок 35: | Рядок 39: | ||
Загальна чисельність популяцій незначна і постійно скорочується внаслідок дії природних та антропогенних чинників. До перших відносяться вузька еколого-ценотична амплітуда, низька конкурентоспроможність виду, яка особливо добре помітна на абсолютно заповідних ділянках, що поступово заростають чагарниками. До антропогенних чинників слід віднести степові пожежі, надмірне випасання, оранку, забудову степових ділянок та видобуток копалин. Карагана скіфська охороняється в заповідниках «[[Єланецький степ]]», «[[Асканія-Нова (заповідник)|Асканія-Нова]]», [[Український степовий природний заповідник|Українському степовому]] (філії «[[Хомутовський степ]]» і «[[Кам'яні Могили|Кам'яні могили]]»), [[Азово-Сиваський національний природний парк|Азово-Сиваському національному природному парку]], регіональних ландшафтних парках «[[Регіональний ландшафтний парк «Половецький степ»|Половецький степ]]» і «[[Меотида]]»; вирощується в [[Донецький ботанічний сад НАН України|Донецькому ботанічному саду]]. |
Загальна чисельність популяцій незначна і постійно скорочується внаслідок дії природних та антропогенних чинників. До перших відносяться вузька еколого-ценотична амплітуда, низька конкурентоспроможність виду, яка особливо добре помітна на абсолютно заповідних ділянках, що поступово заростають чагарниками. До антропогенних чинників слід віднести степові пожежі, надмірне випасання, оранку, забудову степових ділянок та видобуток копалин. Карагана скіфська охороняється в заповідниках «[[Єланецький степ]]», «[[Асканія-Нова (заповідник)|Асканія-Нова]]», [[Український степовий природний заповідник|Українському степовому]] (філії «[[Хомутовський степ]]» і «[[Кам'яні Могили|Кам'яні могили]]»), [[Азово-Сиваський національний природний парк|Азово-Сиваському національному природному парку]], регіональних ландшафтних парках «[[Регіональний ландшафтний парк «Половецький степ»|Половецький степ]]» і «[[Меотида]]»; вирощується в [[Донецький ботанічний сад НАН України|Донецькому ботанічному саду]]. |
||
В культурі цей чагарник створює густий покрив з квітучих пагонів, отже може розглядатися як [[Декоративні рослини|декоративний]]. В природі значна щільність популяцій сприяє затримці часточок ґрунту навколо коріння, запобігає його розмиванню та розвіюванню, тому карагана скіфська має значення і як |
В культурі цей чагарник стійкий і створює густий покрив з квітучих пагонів, отже може розглядатися як [[Декоративні рослини|декоративний]]. В природі значна щільність популяцій сприяє затримці часточок ґрунту навколо коріння, запобігає його розмиванню та розвіюванню, тому карагана скіфська має значення і як протиерозійний вид. В минулому, коли ця рослина не була такою рідкісною, її кущики використовували для заготівлі [[віник]]ів. |
||
== Синоніми == |
== Синоніми == |
||
Версія за 19:44, 1 січня 2016
| Карагана скіфська | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Caragana scythica (Kom.) Pojark. | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Карага́на скі́фська (Caragana scythica)[1] — багаторічна рослина родини Бобових. Ендемік Причорномор'я та Приазов'я, занесений до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. Декоративна рослина.
Опис
Листопадний кущ заввишки до 40 см, хамефіт. Кореневище довге, дерев'янисте. Пагони тонкі, розгалужені, густо улиснені, вкриті слабкими короткими колючками. Кора на старих гілках коричнева, на молодих має сірий відтінок. Листки несправжньопальчасті, складаються з чотирьох тісно зближенних, дрібних (2-10 мм завдовжки та 1-3 мм завширшки), клиноподібних або оберненоланцетних, розсіяно-волоситсих листочків з маленькою колючкою на верхівці.
Квітки п'ятичленні, поодинокі, пазушні, великі (віночок до 26 мм завдовжки), жовтого кольору. Чашечка зрослолисна, гола, коричнево-червона, 8-9 мм завдовжки, біля основи має мішкоподібний виріст. Віночок метеликового типу, жовтий, до 2,5 см завдовжки, його вітрило наприкінці цвітіння червоніє.
Плід — сидячий, лінійний, голий, коричневий біб, завдовжки до 23 мм, завширшки 2-2,5 мм.
Екологія та поширення
Рослина світлолюбна, посухостійка, віддає перевагу чорноземам, скелетним і каштановим ґрунтам, що містять кальцій і відносно велику кількість солей. Зростає на еродованих схилах, відшаруваннях кам'янистих порід, особливо вапняків, у різнотравно-злакових та дерниннозлакових степах.
Розмножується насінням та кореневищними пагонами, причому останній спосіб переважає. Зазвичай зарості карагани скіфської дуже щільні, оскільки формуються шляхом поширення повзучих кореневищ. Цвітіння відбувається у квітні-травні, запилюється комахами. Плодоносить у червні-серпні.
Ареал виду охоплює досить широкою смугою північні узбережжя Чорного й Азовського морів, а також прилеглі до них південні райони Східної Європи. Більшість популяцій зосереджена в Україні на теренах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей, у передгір'ях та степах Північного Криму. Крім того, карагана скіфська знайдена у Молдові та пониззях Дону (Росія).
Значення і статус виду
Загальна чисельність популяцій незначна і постійно скорочується внаслідок дії природних та антропогенних чинників. До перших відносяться вузька еколого-ценотична амплітуда, низька конкурентоспроможність виду, яка особливо добре помітна на абсолютно заповідних ділянках, що поступово заростають чагарниками. До антропогенних чинників слід віднести степові пожежі, надмірне випасання, оранку, забудову степових ділянок та видобуток копалин. Карагана скіфська охороняється в заповідниках «Єланецький степ», «Асканія-Нова», Українському степовому (філії «Хомутовський степ» і «Кам'яні могили»), Азово-Сиваському національному природному парку, регіональних ландшафтних парках «Половецький степ» і «Меотида»; вирощується в Донецькому ботанічному саду.
В культурі цей чагарник стійкий і створює густий покрив з квітучих пагонів, отже може розглядатися як декоративний. В природі значна щільність популяцій сприяє затримці часточок ґрунту навколо коріння, запобігає його розмиванню та розвіюванню, тому карагана скіфська має значення і як протиерозійний вид. В минулому, коли ця рослина не була такою рідкісною, її кущики використовували для заготівлі віників.
Синоніми
- Caragana grandiflora var. scythica Kom. [1]
Джерела
- ↑ а б The Plant List.(англ.)
Посилання
Карагана скіфська у Червоній книзі України. — Переглянуто 8 квітня 2015 р.