Ітиль: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 33: Рядок 33:
* ''Артамонов М. И.'' История хазар. — Л., 1962.
* ''Артамонов М. И.'' История хазар. — Л., 1962.
* ''Новосельцев А. П.'' Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. — М., 1990.
* ''Новосельцев А. П.'' Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. — М., 1990.
{{Хазарія}}

{{Hist-stub}}
{{Hist-stub}}
{| border=1
{| border=1

Версія за 17:44, 12 квітня 2018

На карті позначено основні торгові шляхи. "Шлях із варягів у греки"(Синій колір); Волзький торговий шлях (червоний колір; виділено жирним); Помаранчевим кольором показані інші торгові маршрути VIII-XI.

Ітиль (Атіль) — остання столиця Хозарського каганату з VIII по XIV століття.

Більшість сучасних дослідників локалізує місто у пониззі Волги (Ітилю), у районі сучасної Астрахані.

Ітиль був розташований на перехресті великих торговельних шляхів. Тут купці із території сучасної України мали свої оселі.[1]

Історія

Виник орієнтовно у VIII ст. під час арабо-хозарських воєн.

За даними середньовічних авторів, складався з трьох частин, в одній з яких жив хозарський правитель (каган).

Ітиль був великим поліетнічним містом, де кожен народ мав своє судочинство та самоврядування.

Ітиль було зруйновано внаслідок походу русів 968-969 рр.

В травні 2008 року російські археологи оголосили, що віднайдені руїни біля села Самосдєлкі Камизякського району Астраханської області.

Див. також

Джерела та література

Примітки

  1. Ітиль // Українська мала енциклопедія : у 4 т. : т. 1 : А — І / Євген Онацький ; упоряд., наук. ред., передм. С. Білокінь. — Київ : Унів. вид-во «ПУЛЬСАРИ», 2016. — С. 562.

Посилання

Література

  • Артамонов М. И. История хазар. — Л., 1962.
  • Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. — М., 1990.
Хозарські міста
Варачан Беленджер Маджар Саркел Семендер Самкерц