Головна послідовність: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
'''Головна послідовність''' — це вузька смуга на [[діаграма Герцшпрунга — Рассела|діаграмі Герцшпрунга — Рассела]], яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих [[Зоря|зір]] [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]], зокрема — [[Сонце]].
'''Головна послідовність''' — це вузька смуга на [[діаграма Герцшпрунга — Рассела|діаграмі Герцшпрунга — Рассела]], яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих [[Зоря|зір]] [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]], зокрема — [[Сонце]].


Джерелом [[енергія|енергії]] зір головної послідовності є [[ядерний синтез|реакції термоядерного синтезу]], у яких [[водень]] перетворюється на [[гелій]]<ref name="AEC_Головна_послідовність"/>.
== Історія ==
== Історія ==
{{section-stub}}
{{section-stub}}
Рядок 15: Рядок 14:
== Джерела енергії ==
== Джерела енергії ==
{{main|Зоряний нуклеосинтез}}
{{main|Зоряний нуклеосинтез}}
Джерелом [[енергія|енергії]] зір головної послідовності є [[ядерний синтез|реакції термоядерного синтезу]], у яких [[водень]] перетворюється на [[гелій]]<ref name="AEC_Головна_послідовність"/>.
У зір малої маси перетворення Гідрогену на Гелій відбуваються шляхом [[Водневий цикл|водневого циклу]]. Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває [[вуглецево-азотний цикл]]. У зір із масою більше 1,2{{Маса Сонця}} саме цей механізм енерговиділення є головним<ref name="AEC_Вуглецево-азотний_цикл"/>.

У зір малої маси перетворення Гідрогену на Гелій відбуваються шляхом [[Водневий цикл|водневого циклу]].

Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває [[вуглецево-азотний цикл]].

У зір із масою більше 1,2{{Маса Сонця}} саме цей механізм енерговиділення є головним<ref name="AEC_Вуглецево-азотний_цикл"/>.


== Еволюційне значення ==
== Еволюційне значення ==

Версія за 17:37, 26 червня 2018

Діаграма Герцшпрунга — Рассела з нанесеними 2300 найближчими зорями (складена Річардом Повеллом). Чітко видно переважне скупчення зір на ділянці головної послідовності. Світність Сонця взято за одиницю.

Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих зір Чумацького Шляху, зокрема — Сонце.

Історія

Структура

У верхню (ліву) частину головної послідовності потрапляють зорі високої світності та температуриблакитні гіганти. Якщо рухатися вздовж головної послідовності вправо донизу світність та температура зір зменшується. У праву (нижню) частину потрапляють червоні карлики[1].

Сонце розташовано на головній послідовності десь посередині — у місці перетину з кольоровим індексом B-V 0,66 (температура 5780K, спектральний клас G2).

Джерела енергії

Джерелом енергії зір головної послідовності є реакції термоядерного синтезу, у яких водень перетворюється на гелій[1].

У зір малої маси перетворення Гідрогену на Гелій відбуваються шляхом водневого циклу.

Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває вуглецево-азотний цикл.

У зір із масою більше 1,2M саме цей механізм енерговиділення є головним[2].

Еволюційне значення

Докладніше: Еволюція зір

За сучасною теорією зоряної еволюції, час «спалювання» водню у ядрі зорі порівняно великий і залежить від її маси. Для Сонця він становить близько 10 млрд років, для інших зір він приблизно дорівнює  млрд років, де M — маса зорі (у масах Сонця)[1]. Стадія перебування на головній послідовності — найтриваліший етап еволюції зорі. Саме цим і пояснюється переважна концентрація зір на ділянці головної послідовності.

Див. також

Посилання

  1. а б в Головна послідовність // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Вуглецево-азотний цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 88. — ISBN 966-613-263-X.