Головна послідовність: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Головна послідовність''' — це вузька смуга на [[діаграма Герцшпрунга — Рассела|діаграмі Герцшпрунга — Рассела]], яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих [[Зоря|зір]] [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]], зокрема — [[Сонце]]. |
'''Головна послідовність''' — це вузька смуга на [[діаграма Герцшпрунга — Рассела|діаграмі Герцшпрунга — Рассела]], яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих [[Зоря|зір]] [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]], зокрема — [[Сонце]]. |
||
| ⚫ | |||
== Історія == |
== Історія == |
||
{{section-stub}} |
{{section-stub}} |
||
| Рядок 15: | Рядок 14: | ||
== Джерела енергії == |
== Джерела енергії == |
||
{{main|Зоряний нуклеосинтез}} |
{{main|Зоряний нуклеосинтез}} |
||
| ⚫ | |||
У зір малої маси перетворення Гідрогену на Гелій відбуваються шляхом [[Водневий цикл|водневого циклу]]. Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває [[вуглецево-азотний цикл]]. У зір із масою більше 1,2{{Маса Сонця}} саме цей механізм енерговиділення є головним<ref name="AEC_Вуглецево-азотний_цикл"/>. |
|||
У зір малої маси перетворення Гідрогену на Гелій відбуваються шляхом [[Водневий цикл|водневого циклу]]. |
|||
Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває [[вуглецево-азотний цикл]]. |
|||
У зір із масою більше 1,2{{Маса Сонця}} саме цей механізм енерговиділення є головним<ref name="AEC_Вуглецево-азотний_цикл"/>. |
|||
== Еволюційне значення == |
== Еволюційне значення == |
||
Версія за 17:37, 26 червня 2018
Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих зір Чумацького Шляху, зокрема — Сонце.
Історія
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Структура
У верхню (ліву) частину головної послідовності потрапляють зорі високої світності та температури — блакитні гіганти. Якщо рухатися вздовж головної послідовності вправо донизу світність та температура зір зменшується. У праву (нижню) частину потрапляють червоні карлики[1].
Сонце розташовано на головній послідовності десь посередині — у місці перетину з кольоровим індексом B-V 0,66 (температура 5780K, спектральний клас G2).
Джерела енергії
Джерелом енергії зір головної послідовності є реакції термоядерного синтезу, у яких водень перетворюється на гелій[1].
У зір малої маси перетворення Гідрогену на Гелій відбуваються шляхом водневого циклу.
Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває вуглецево-азотний цикл.
У зір із масою більше 1,2M☉ саме цей механізм енерговиділення є головним[2].
Еволюційне значення
За сучасною теорією зоряної еволюції, час «спалювання» водню у ядрі зорі порівняно великий і залежить від її маси. Для Сонця він становить близько 10 млрд років, для інших зір він приблизно дорівнює млрд років, де M — маса зорі (у масах Сонця)[1]. Стадія перебування на головній послідовності — найтриваліший етап еволюції зорі. Саме цим і пояснюється переважна концентрація зір на ділянці головної послідовності.
Див. також
Посилання
- ↑ а б в Головна послідовність // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Вуглецево-азотний цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 88. — ISBN 966-613-263-X.
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |