Великий шовковий шлях

Вели́кий шовко́вий шлях (кит. трад.: 絲綢之路; піньїнь: Sīchóu zhī lù; монг. Tôrgan Jam) — це найвідоміший торговельний маршрут старожитності, що виникнув у перші сторіччя до нашої ери. Ним товари з Китаю потрапляли до Східної та Західної Європи, Близького Сходу, Північної Африки.

Історія

Сурож (нині Судак, Крим), перші відомості про який належать до 212 року, в період розквіту Великого шовкового шляху був його західною столицею. Тут закінчувалася караванна стежка з Китаю та Індії й починався морський шлях до Західної Європи. Внаслідок воєн і усобиць руйнувалися міста й країни, виникали нові держави, але Великий шовковий шлях незмінно відроджувався. Прагнення до спілкування, розумної вигоди, до зростання добробуту завжди брало гору над усіма протистояннями — і релігійними, і воєнними, і політичними.

Великий Шовковий шлях є системою караванних доріг, що сполучають Євразію від Середземномор'я до Китаю і що служили в епоху давнини і середньовіччя вузловим пунктом для ведення торгівлі і діалогу культур Сходу і Заходу.  

Найвідоміший «шовковий шлях» - це шлях, рух яким почався в 138 році, коли із столиці династії Хань вийшов перший посольський караван, що супроводжував князя Чжан Цзяня, якого імператор У-ді послав у країни Заходу. Цей маршрут починався в Ханьській столиці на сході і закінчувався в столиці Римської імперії на заході. У цього маршруту є дві гілки: південна і північна. Південний шлях проходив від застави Янґуань в Дуньхуані на захід, до підніжжя гір Куньлунь, він тягнувся крізь гірський хребет Цунлін до сучасних кордонів Афганістану, Ірану, охоплюючи Арабський півострів і врешті-решт закінчувався в межах Римської імперії. А західний шлях тягнувся від застави Юйменьґуань на захід, проходив уздовж гірського ланцюга Тянь Шань крізь гірський хребет Цунлін, охоплював сучасну Центральну Азію, і на заході з'єднувався з південною гілкою. Ці два маршрути називаються «сухопутним шовковим шляхом». 

Окрім цієї дороги, є ще два менш відомі шовкові шляхи. Один з них починався в провінції Сичуань перетинав провінцію Юаньнь і тягнувся до північних теренів Бірми, а далі, потім через річку Брахмапутра він тягнувся до кордонів Індії і йшов уздовж узбережжя найбільшої річки Індії – Гангу до Іранського нагір'я. Насправді цей щлях сформувався дещо раніше ніж сухопутний шовковий шлях. У 1986 році в місті Ґуанхань провінції Сичуань на руїнах Саньсін археологи виявили декілька археологічних пам'яток, пов'язаних з культурою західної Азії і Афін. У тому числі в руки археологів потрапили золотий жезл завдовжки 142 см, священне дерево заввишки 4 м і декілька бронзових виробів. Археологи вважають, що ці пам'ятки є свідками часу початку торгівельних контактів і обміну в межах шовкового шляху. Якщо припущення археологів правильні,то цей шовковий шлях сформувався більше 3 тисячоліть тому.        

• 
  Великий шовковий шлях в I столітті
• 
  Мережа Великого шовкового шляху в часи свого найбільшого розквіту
• 
  Подорож Марко Поло
• 
  Новий шовковий шлях

Галерея

• 
  Італійський посуд XV століття, виготовлений за зразком китайського
• 
  Каравансарай Султанхані
• 
  Каравансарай Султанхані
• 
  Каравансарай у Шекі, Азербайджан
• 
  Каравансарай Прохід Селіма
• 
  Залишки мосту, Східна Туреччина
• 
  Прохід Талдик
• 
  Дунхуан
• 
  Каравансарай
• 
  Представник західної цивілізації на верблюді, китайська династія Тан (618-907)
• 
  Старовинна китайська митниця біля Дунхуану
• 
  Руїни вежі династії Хань (206 до н. е. – 220 н. е.), Дунхуан, Ганьсу
• 
  Пізня династія Джоу або рання Хань, бронзове дзеркало з греко-римським орнаментом
• 
  Бронзовий носоріг із золотим та срібним покриттям
• 
  Амбар

Див. також

• Новий шовковий шлях
• Соляний шлях
• Бурштиновий шлях
• Коридор Хесі

Посилання

• http://ukrainian.cri.cn/chinaabc/chapter14/chapter140501.htm
• М. Ф. Дмитрієнко. Великий шовковий шлях // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 468. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Міжнародний транспортний коридор «Європа - Кавказ - Азія» (ТРАСЕКА) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Арабы на Великом шелковом пути (рос.)
• Новий старт Великого шовкового шляху
• Е-50 — «ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ» УКРАЇНИ ДО ЄВРОПИ…
• Великий шовковий шлях включили до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО