Найп'їдо: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 225: Рядок 225:


{{Столиці Азії}}
{{Столиці Азії}}
{{М'янма в темах}}

{{Myanmar-geo-stub}}
{{Myanmar-geo-stub}}



Версія за 23:48, 21 березня 2019

Найп'їдо
နေပြည်တော်
Мерія Найп'їдо
Мерія Найп'їдо
Мерія Найп'їдо
Координати: 19°45′ пн. ш. 96°06′ сх. д. / 19.750° пн. ш. 96.100° сх. д. / 19.750; 96.100
Країна М'янма
Адм. область Мандалай
Уряд [1]
 - Мер Теїн Н'ют
Площа [2]
 - Повна 4600 км²
Населення (2007) [3]
 - Усього 930,000
Найп'їдо. Карта розташування: М'янма
Найп'їдо
Найп'їдо
Розташування міста на мапі М'янми
Мапа

Найп'їдо́ (англ. Naypyidaw або Nay Pyi Taw, бірм. ; MLCTS: ne.prany. dau mrui.) — столиця М'янми. Слово «Найп'їдо» означає «королівське місто», але може перекладатися і як «житло королів»[2]. Адміністративна столиця країни офіційно переїхала до цього міста 6 листопада 2005 року, для міста була вибрана ділянка за 3 км від міста П'їнмана та за 320 км на північ від Янгона. Назва столиці була проголошена 27 березня 2006 року, в день збройних сил М'янми. Військовий та урядовий райони міста фізично відокремлені від решти його території, до обох з них доступ громадянському населенню та іноземцям заборонений. Торговцям дозволяється відвідувати обмежену територію біля урядових будівель.

Історія

Файл:Uppatasanti Pagoda-02.jpg

З 7 листопада 2005 військовий уряд М'янми почав процес передислокації міністерств і відомств з Янгона. Точний момент початку перенесення столиці був обраний за астрологічними міркуваннями, це було 6:36 ранку. 11 листопада другий конвой з 11 батальйонів і одинадцяти міністерств покинув Янгон (за повідомленнями газети «Бангкок Пост») [4].

Точна причина перенесення столиці невідома. Це можуть бути як стратегічні міркування, так і міркування внутрішньої політики або використання порад астрологів, що нерідко траплялося в історії Бірми. Перебуваючи в центрі країни, місто П'їнмана є менш вразливим у разі атак з моря. Крім того навколо міста можуть бути обладнані підземні сховища і укріплення на випадок повітряних бомбардувань, якщо уряд побоюється іракського сценарію конфлікту зі США. Також П'їнмана ближче до національних окраїн і таке положення столиці може поліпшити контроль цих територій. Під час Другої світової війни П'їнмана була укріпленим центром генерала Аун Сана.

27 березня 2006 року понад 12 000 солдатів провели перший військовий парад на День Бірманської Армії — річницю початку звільнення Бірми від японської окупації в 1945 році. Цього дня Найп'їдо було вперше згадане як столиця[5].

У грудні 2013 року місто прийняло 27-і Ігри Південно-Східної Азії.

Транспорт

Поїзд від Янгона до Найп'їдо йде дев'ять годин, відправляється о 9:00 і прибуває о 18:00 щодня[6].

У середині березня 2006 року авіакомпанія Air Mandalay почала польоти між Янгоном і Найп'їдо. 5 червня 2006 року було розпочато регулярні авіарейси до міст Сіттве і Тандве[7].

Галерея

Будівля Парламенту М'янми

Клімат

Посилання

Примітки

  1. News Briefs. The Myanmar Times. Myanmar Consolidated Media. 20 березня 2006. Процитовано 1 квітня 2006. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  2. а б Pedrosa, Veronica (20 листопада 2006). Burma's 'seat of the kings'. Al Jazeera. Процитовано 21 листопада 2006.
  3. World Urbanization Prospects 2007. 2008. Процитовано 24 вересня 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  4. [http: //www.bangkokpost .com / Perspective / 04Dec2005_pers01.php The Move to Pyinmana]. Bangkok Post. 4 грудня 2005. Процитовано 7 грудня 2005.
  5. [http: //news.bbc.co.uk/2/hi/asia-pacific/4848408.stm Burma's new capital stages parade]. BBC News. BBC. 27 березня 2006. Процитовано 6 квітня 2006.
  6. Import, export licensing moving to Naypyidaw. The Myanmar Times. Myanmar ConsolidatedMedia. 29 травня 2006. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 29 червня 2006.
  7. News Briefs (New air destinations). The Myanmar Times. Myanmar ConsolidatedMedia. 12 червня 2006. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 29 червня 2006.