Населення М'янми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення М'янми M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 56,320 млн осіб
Густота 82,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,28 ‰
Природний рух
Природний приріст 1,01 %
Народжуваність 18,39 ‰
Смертність 7,96 ‰
Смертність немовлят 43,55 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 26,07 %
 • 15–64 років 68,57 %
 • старіші за 65 років 5,36 %
Середня тривалість життя 66,29 року
 • чоловіків 63,89 року
 • жінок 68,82 року
Статева структура
загалом 0,99 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 0,8 чол./жін.
після 65 років 0,77 чол./жін.
Етнічні групи
Нація м'янманці (бірманці)
Найбільший етнос бірманці
Нацменшини шани, карени, араканці
Мови
Офіційна бірманська

Населення М'янми. Чисельність населення країни 2015 року становила 56,320 млн осіб (25-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність м'янманців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,39 ‰ (97-ме місце у світі), смертність — 7,96 ‰ (101-ше місце у світі), природний приріст — 1,01 % (116-те місце у світі) [⇨].

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у М'янмі, станом на 2015 рік, дорівнює 18,39 ‰ (97-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,16 дитини на одну жінку (102-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 46 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 21,8 року (оцінка на 2007 рік)[1].

Смертність у М'янмі 2015 року становила 7,96 ‰ (101-ше місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,01 % (116-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення М'янми, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення М'янми становить 28,6 року (126-те місце у світі): для чоловіків — 28, для жінок — 29,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 66,29 року (171-ше місце у світі), для чоловіків — 63,89 року, для жінок — 68,82 року[1].

Вікова структура населення М'янми, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 26,07 % (7 485 419 чоловіків, 7 194 500 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 18,02 % (5 138 185 чоловіків, 5 009 470 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 43,31 % (12 132 302 чоловіка, 12 261 750 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 7,24 % (1 919 725 чоловіків, 2 157 789 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,36 % (1 313 711 чоловіків, 1 707 355 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 24,0 року, жінки — 20,5 року, загалом — 22,3 року (дані за 2007 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 82,5 особи/км² (127-ме місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста М'янми

М'янма середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 34,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,49 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Янгон — 4,802 млн осіб, Мандалай — 1,167 млн осіб, Найп'їдо (столиця) — 1,03 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,28 ‰ (124-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні зареєстровано 644 тис. внутрішньо переміщених осіб, переважно повстанці етнічних менших на кордонах з Китаєм і Таїландом[1].

У країні перебуває 938 тис. осіб без громадянства, переважно мусульмани штату, яких уряд М'янми визнає «іноземними резидентами». Згідно плану 2014 року вони можуть бути натуралізовані, якщо доведуть постійне проживання їхньої родини в країні останні 60 років, або бути інтерн

М'янма є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
бірманці
  
68%
шани
  
9%
карени
  
7%
араканці
  
4%
китайці
  
3%
індійці
  
2%
мони
  
2%
інші
  
5%
Докладніше: Народи М'янми

Головні етноси країни: бірманці — 68 %, шани — 9 %, карени — 7 %, араканці — 4 %, китайці — 3 %, індійці — 2 %, мони — 2 %, інші — 5 % населення[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці М'янми

Мови[ред. | ред. код]

Мови М'янми (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
бірманська
  
%
Докладніше: Мови М'янми

Офіційна мова[4]: бірманська.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в М'янмі (2014 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
буддисти
  
87.9%
християни
  
6.2%
мусульмани
  
4.3%
анімісти
  
0.8%
індуїсти
  
0.5%
інші
  
0.2%
атеїсти
  
0.1%
Докладніше: Релігія в М'янмі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: буддизм — 87,9 %, християнство — 6,2 %, іслам — 4,3 % (переважно штат Ракхайн), анімізм — 0,8 %, індуїзм — 0,5 %, інші — 0,2 %, не сповідують жодної — 0,1 % (станом на 2014 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в М'янмі

Рівень письменності 2015 року становив 93,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 95,2 % — серед чоловіків, 91,2 % — серед жінок[1]. (172-ге місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 8 років (станом на 2010 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,61 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 2,3 % від ВВП країни (191-ше місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 43,55 ‰ (48-ме місце у світі); хлопчиків — 49,84 ‰, дівчаток — 36,88 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 178 випадків на 100 тис. народжень (54-те місце у світі)[1].

М'янма входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія, японський енцефаліт, лептоспіроз, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 212,6 тис. хворих на СНІД (27-ме місце в світі), це 0,69 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (55-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 10,1 тис. осіб (23-тє місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 2,9 % (172-ге місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 22,6 % (оцінка на 2010 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 92,7 % населення в містах і 74,4 % в сільській місцевості; загалом 80,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 84,3 %, в сільській місцевості — 73,9 %, загалом по країні — 77,4 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 33,23 км³ на рік, або 728,6 тонни на одного мешканця на рік: з яких 10 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 89 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 49,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 41,1 %; частка осіб похилого віку — 8 %, або 12,5 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2007 року перебувало 32,7 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає наступним чином: нижній дециль — 2,8 %, верхній дециль — 32,4 % (станом на 1998 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 36,3 млн осіб не має доступу до електромереж; 52 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 95 %, у сільській місцевості — 31 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 12,278 млн унікальних інтернет-користувачів (128-ме місце у світі), що становило 21,8 % від загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 36,18 млн осіб (18-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 70 %; промисловість і будівництво — 7 %; сфера послуг — 23 % (станом на 2001 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5 % працездатного населення, 2014 року — 5,1 % (51-ше місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Третій найбільший виробник нелегального опіуму в світі, 2012 року виробництво дорівнювало 690 тонн, що на 13 % більше, ніж у 2011 році, 2012 року загальна площа посівів опійного маку дорівнювала 51 тис. га, що на 17 % більше ніж 2011 року. Найбільшим виробником в країні залишається держава Ша, на яку припадає 94,5 % загального обсягу. Більшість територій вирощування наркотичних рослин не контролюється урядом. Країна — основне джерело метамфетаміну та героїну для Південно-Східної Азії (оцінка ситуації 2013 року)[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд М'янми докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,77 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Myanmar : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 21 May. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]