Корделія (супутник): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м правопис |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
||
| Рядок 76: | Рядок 76: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://solarsystem.nasa.gov/planets/profile.cfm?Object=Ura_Cordelia Cordelia Profile] by [http://solarsystem.nasa.gov NASA’s Solar System Exploration] |
* [https://web.archive.org/web/20070609143229/http://solarsystem.nasa.gov/planets/profile.cfm?Object=Ura_Cordelia Cordelia Profile] by [http://solarsystem.nasa.gov NASA’s Solar System Exploration] |
||
{{Супутники Урана}} |
{{Супутники Урана}} |
||
Версія за 22:30, 16 квітня 2019
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 20 січня 1986 |
| Відкривач(і) | Р. Терріл / «Вояджер-2» |
| Планета | Уран |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 49 751,722 ± 0,149[1] км |
| Орбітальний період | 0,33503384 ± 0,00000058[1] діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,00026 ± 0,000096[1] |
| Нахил орбіти | 0,08479 ± 0,031° (к экватору Урана)° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
| Середній радіус | 21 ± 3 [2] км |
| Площа поверхні | ~5500 [3] км² |
| Об'єм | ~38 900 км³[3] |
| Маса | ~5,0× 1016 кг[3] |
| Густина | ~1,3 (припущення) г/см³ |
| Прискорення вільного падіння | ~0,0073 [3] м/с² |
| Альбедо | 0,08 ± 0,01[4] |
| Атмосфера | |
| Інші позначення | |
|
| |
Корделія (англ. Cordelia) — найближчий до планети супутник Урана. Відноситься до внутрішніх супутників.
Була відкрита 20 січня 1986 року на знімках, зроблених космічним апаратом «Вояджер-2», і отримала тимчасове позначення S/1986 U 7[5]. Відтоді не спостерігалася, поки космічний телескоп «Габбл» не отримав відповідні зображення у 1997 році[4].
Названа за іменем персонажа з п'єси Шекспіра «Король Лір». Також позначається як Уран VI[6].
За винятком орбіти[1], середнього радіуса 21 км[2], габаритних розмірів 50 × 36 × 36 км[2] та геометричного альбедо 0,08[4], про Корделію практично нічого не відомо.
На зімках, які передав «Вояджер-2», Корделія виглядає як продовгуватий об'єкт, направленний своєю головною віссю у бік Урана. Співвідношення її поперечного розміру до повздовжнього становить 0,7 ± 0,2[2].
Корделія виконує роль «супутника-пастуха» на внутрішньому краю кільця Епсілон Урана[7].
Орбіта Корделії розташовується усередині синхронної орбіти Урана, унаслідок чого орбіта цього супутника поступово знижується через вплив припливних сил[2].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г Jacobson, R. A. (1998). The Orbits of the Inner Uranian Satellites From Hubble Space Telescope and Voyager 2 Observations. The Astronomical Journal. 115: 1195—1199. doi:10.1086/300263.
- ↑ а б в г д Karkoschka, Erich (2001). Voyager’s Eleventh Discovery of a Satellite of Uranus and Photometry and the First Size Measurements of Nine Satellites. Icarus. 151: 69—77. doi:10.1006/icar.2001.6597.
- ↑ а б в г Пораховано за значеннями інших параметрів.
- ↑ а б в Karkoschka, Erich (2001). Comprehensive Photometry of the Rings and 16 Satellites of Uranus with the Hubble Space Telescope. Icarus. 151: 51—68. doi:10.1006/icar.2001.6596.
- ↑ Smith, B. A. (27 січня 1986). IAU Circular No. 4168. Процитовано 5 серпня 2006.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Planet and Satellite Names and Discoverers. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology. 21 липня 2006. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 5 серпня 2006.
- ↑ Esposito, L. W. (2002). Planetary rings. Reports On Progress In Physics. 65: 1741—1783. doi:10.1088/0034-4885/65/12/201.
Посилання
| |||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}