Буданівський замок: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Seleonov (обговорення | внесок)
→‎Посилання: Буданів: кар’єра замку
Seleonov (обговорення | внесок)
Рядок 37: Рядок 37:
У 1631 році замок перейшов у володіння О. Сємінського, потім — до родини Лєвочинських.
У 1631 році замок перейшов у володіння О. Сємінського, потім — до родини Лєвочинських.


Під час [[Хмельниччина|Національно-визвольної війни українського народу]] під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] козаки кілька разів брали приступом укріплення. Замок відбудували, але турецька армія [[Ібрагім-паша|Ібрагім-паші]] в [[1765]] р. потужними [[артобстріл]]ами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі [[Погибниця]]. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. К. Потоцький на догоду своїй дружині Марії подарував Буданівський замок черницям й виділив кошти на його переобладнання під монастир.
Під час [[Хмельниччина|Національно-визвольної війни українського народу]] 1648-1653 рр. під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки в 1651 р. пав). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: "тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими".
Замок відбудували, але турецька армія [[Ібрагім-паша|Ібрагім-паші]] в [[1765]] р. потужними [[артобстріл]]ами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі [[Погибниця]]. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. К. Потоцький на догоду своїй дружині Марії подарував Буданівський замок черницям й виділив кошти на його переобладнання під монастир.


У [[1846]] р. монастирські приміщення було реконструйовано, добудовано шпитальний корпус.
У [[1846]] р. монастирські приміщення було реконструйовано, добудовано шпитальний корпус.
[[Файл:Budaniv gerb s.gif|thumb|100px|[[Герб Буданова]]]]
[[Файл:Budaniv gerb s.gif|thumb|100px|[[Герб Буданова]]]]

З приходом радянської влади в замку організували психіатричну лікарню. Вона функціонує тут досі.
Після Другої світової, в 1956 р., відновлений комплекс запрацював як психіатрична лікарня на 300 ліжок. Вона функціонує тут досі.


Сучасний герб Буданова затверджений 25 березня 1999 р. У лазуровому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком...
Сучасний герб Буданова затверджений 25 березня 1999 р. У лазуровому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком...

Версія за 13:01, 6 серпня 2010

Буданівський замок
Замок до першої світової

49°09′ пн. ш. 25°42′ сх. д. / 49.150° пн. ш. 25.700° сх. д. / 49.150; 25.700Координати: 49°09′ пн. ш. 25°42′ сх. д. / 49.150° пн. ш. 25.700° сх. д. / 49.150; 25.700
Тип шато
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Буданів
Матеріал кам'яний
Засновник Станіслав Конєцпольський
Будівництво поч.XVII ст. — 
Стан руїна
Буданівський замок. Карта розташування: Україна
Буданівський замок
Буданівський замок (Україна)
Мапа

CMNS: Буданівський замок у Вікісховищі


Буданівський замок — фортифікаційна споруда у селі Буданові (колись містечку) Теребовлянського району Тернопільської області.

Опис замку

Замок височить на Замковій горі, підступи до якої утруднюють природні перешкоди.

Збереглися дві наріжні конусоподібні башти з двома ярусами гарматних амбразур, що зводяться на висоту п'ятиповерхового будинку. Поряд з баштами збереглися фрагменти замкових мурів та старі келійні корпуси, переобладнані із замкових казарм, що тягнуться до костелу.

Історія

Перший дерев'яний замок у Буданові був зведений його власником Якубом Будзановський. На початку 17 століття на місці зруйнованого татарами дерев'яної, споруджують муровану фортецю.

У 1631 році замок перейшов у володіння О. Сємінського, потім — до родини Лєвочинських.

Під час Національно-визвольної війни українського народу 1648-1653 рр. під проводом Богдана Хмельницького козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки в 1651 р. пав). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: "тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими".

Замок відбудували, але турецька армія Ібрагім-паші в 1765 р. потужними артобстрілами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі Погибниця. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. К. Потоцький на догоду своїй дружині Марії подарував Буданівський замок черницям й виділив кошти на його переобладнання під монастир.

У 1846 р. монастирські приміщення було реконструйовано, добудовано шпитальний корпус.

Файл:Budaniv gerb s.gif
Герб Буданова

Після Другої світової, в 1956 р., відновлений комплекс запрацював як психіатрична лікарня на 300 ліжок. Вона функціонує тут досі.

Сучасний герб Буданова затверджений 25 березня 1999 р. У лазуровому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком...

Література

  • М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. Київ, 2007

Посилання