Координати: 48°23′19″ пн. ш. 26°24′23″ сх. д. / 48.38861° пн. ш. 26.40639° сх. д. / 48.38861; 26.40639
Очікує на перевірку

Ставчани (Дністровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ставчани (Хотинський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ставчани
Курган на полі біля Ставчан
Курган на полі біля Ставчан
Курган на полі біля Ставчан
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Недобоївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA73040110060026076
Облікова картка Ставчани 
Основні дані
Перша згадка 1739
Населення 1980
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 60044
Телефонний код +380 3731
Географічні дані
Географічні координати 48°23′19″ пн. ш. 26°24′23″ сх. д. / 48.38861° пн. ш. 26.40639° сх. д. / 48.38861; 26.40639
Середня висота
над рівнем моря
170 м
Місцева влада
Адреса ради 60044, с. Ставчани
Карта
Ставчани. Карта розташування: Україна
Ставчани
Ставчани
Ставчани. Карта розташування: Чернівецька область
Ставчани
Ставчани
Мапа
Мапа

Ставча́ни — село в Україні, у Недобоївській сільській громаді Дністровського району Чернівецької області.

Історія

[ред. | ред. код]

1739 року тут відбулася битва під Ставчанами — одна із вирішальних у російсько-турецькій війні. Перемога російського війська забезпечила здачу гарнізону Хотинської фортеці та вступ на територію Молдови.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 418 осіб (209 чоловічої статі та 209 — жіночої), налічувалось 88 дворових господарства, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Данкоуцької волості мешкало 1127 осіб, налічувалось 190 дворових господарств, існували православна церква[2].

З 1991 року село Ставчани в складі незалежної України.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення становить 1980 осіб станом на 2001 рік.

Відомі уродженці села

[ред. | ред. код]
  • Хавруняк Ольга Антонівна — народилася 20.02.1908 р. у с. Ставчани, тепер Хотинського району. Мати-героїня. Народила і виховала 10 дітей. Працювала у рільничій бригаді місцевого колгоспу, понад 30 років очолювала ланку. Нагороджена золотою медаллю ВДНГ СРСР, орденами.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 976)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. «Вони прославили Буковину». Юхим Гусар.