Ставчани (Дністровський район)
село Ставчани | |
---|---|
Курган на полі біля Ставчан | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Дністровський район |
Тер. громада | Недобоївська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA73040110060026076 |
Облікова картка | Ставчани |
Основні дані | |
Перша згадка | 1739 |
Населення | 1980 |
Площа | 0 км² |
Густота населення | 0 осіб/км² |
Поштовий індекс | 60044 |
Телефонний код | +380 3731 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°23′19″ пн. ш. 26°24′23″ сх. д. / 48.38861° пн. ш. 26.40639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
170 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 60044, с. Ставчани |
Карта | |
Мапа | |
Ставча́ни — село в Україні, у Недобоївській сільській громаді Дністровського району Чернівецької області.
1739 року тут відбулася битва під Ставчанами — одна із вирішальних у російсько-турецькій війні. Перемога російського війська забезпечила здачу гарнізону Хотинської фортеці та вступ на територію Молдови.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 418 осіб (209 чоловічої статі та 209 — жіночої), налічувалось 88 дворових господарства, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у власницькому селі Данкоуцької волості мешкало 1127 осіб, налічувалось 190 дворових господарств, існували православна церква[2].
З 1991 року село Ставчани в складі незалежної України.
Населення становить 1980 осіб станом на 2001 рік.
- Хавруняк Ольга Антонівна — народилася 20.02.1908 р. у с. Ставчани, тепер Хотинського району. Мати-героїня. Народила і виховала 10 дітей. Працювала у рільничій бригаді місцевого колгоспу, понад 30 років очолювала ланку. Нагороджена золотою медаллю ВДНГ СРСР, орденами.[3]
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 976)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ «Вони прославили Буковину». Юхим Гусар.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |