Тузловські лимани
Береги Тузловських лиманів, лиман Алібей | |
Схематична карта Тузловських лиманів | |
45°47′ пн. ш. 30°00′ сх. д. / 45.783° пн. ш. 30.000° сх. д. | |
Частина від | Національний природний парк «Тузловські лимани» |
---|---|
Море | Чорне море |
Прибережні країни | Україна, Одеська область |
Регіон | Білгород-Дністровський район |
Довжина | 29 км |
Площа | 206 км² |
Середня глибина | 1,0-1,3 м |
Максимальна глибина | 2,5 м |
Солоність | 18-40 ‰ |
Міста та поселення | Тузли, Жовтий Яр |
ідентифікатори і посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | ↑11883401 ·R (Білгород-Дністровський район) |
Тузловські лимани у Вікісховищі |
Тузловські лима́ни (рум. Limanele Tuzlei) — група солоних лиманів лагунного типу в Україні, у приморській частині Бессарабії. Екосистема з 1996 року є частиною Рамсарських угідь України, що мають статус природоохоронної території[1]. Лимани включені до Національного природного парку «Тузловські лимани», створеного відповідно Указу Президента України від 1 січня 2010 року. Розташовані на території Білгород-Дністровського району Одеської області.
Назва групи лиманів походить від назви селища Тузли, що розташовано на березі лиману Бурнас. Назва селища, в свою чергу, походить від тур. Tuzlu — «солоний».
Група включає три основні водойми: лимани Шагани, Алібей, Бурнас, а також ряд дрібних лагун, таких як Солоне, Хаджидер, Карачаус, Курудіол, Будури, Мартаза, Магала, Малий Сасик, Джантшей. Загальна площа лиманів становить 206 км², глибини становлять 1,6-2,5 м, в середньому 1,0-1,3 м. Від моря відмежовані піщаною косою завдовжки 29 км, 60-400 м завширшки і висотою 1-3 м над рівнем моря.
Площа лише одного з трьох великих лиманів Алібей – 72 км². Стільки ж займає, наприклад, площа міста Тернополя.
Тузлівські лимани еко-активісти називають «пологовим будинком» риб Чорного моря. Заболочені ділянки, зарослі солестійкою рослинністю (галофітами) – ідеальне місце для нересту риб і гніздування сотень видів птахів, багато з яких – червонокнижні. Місце зупинки перелітних пернатих. Так, наприклад, журавлі та лебеді зупиняються тут, щоб поїсти і відпочити перед відльотом на південь і навпаки[2].
- ↑ Тузлівські лимани можуть зникнути. Що робити, щоб зупинити катастрофу. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 2 травня 2024.
- ↑ 700 лебедів на Тузлівських лиманах: фантастичні фото. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 2 травня 2024.
- Старушенко Л. И., Бушуев С. Г. Причерноморские лиманы Одещины и их рыбохозяйственное значение. — Одесса: Астропринт, 2001. — 151 с. (рос.)
- Офіційний сайт НПП «Тузловські лимани» [Архівовано 8 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Тузловські лимани у соцмережі Instagram
- Тузловські лимани у соцмережі Facebook [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України № 1/2010 Про створення національного природного парку «Тузловські лимани»
- Перлини Причорномор'я, з серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні» [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Національний природний парк «Тузловські лимани» на сайті ПЗФ [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |