Національний природний парк «Тузловські лимани»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний природний парк «Тузловські лимани»
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Tuzly Lagoons National Nature Park.png
45°46′59″ пн. ш. 30°00′00″ сх. д. / 45.78333300002777406° пн. ш. 30.000000000028° сх. д. / 45.78333300002777406; 30.000000000028Координати: 45°46′59″ пн. ш. 30°00′00″ сх. д. / 45.78333300002777406° пн. ш. 30.000000000028° сх. д. / 45.78333300002777406; 30.000000000028
Розташування: Україна Україна, Одеська область
Найближче місто: Татарбунари
Площа: 278,65 км²
Водні об'єкти: Тузловські лимани
Заснований: 1 січня 2010
Національний природний парк «Тузловські лимани». Карта розташування: Одеська область
Національний природний парк «Тузловські лимани»
Національний природний парк «Тузловські лимани»

Національний природний парк «Тузловські лимани» у Вікісховищі?

Національний природний парк «Тузловські лимани» — природоохоронна територія на території Татарбунарського району Одеської області. Розташований в басейні лиманів Тузловської групи.

Історія[ред. | ред. код]

Природний парк створено 1 січня 2010 року згідно з указом президента України Віктора Ющенка з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Північного Причорномор'я.

Територія парку[ред. | ред. код]

Береги лиману Алібей

До території національного природного парку «Тузловські лимани» погоджено в установленому порядку включення 27865 гектарів земель державної власності, а саме: 2022 гектара земель запасу (у тому числі 316,831 гектара земель Піщаної коси Чорного моря та 1705,169 гектара земель водного фонду (частина лиманів Шагани, Алібей та Бурнас), що надаються національному природному парку в постійне користування, і 25843 гектара земель (у тому числі 3233,18 гектара земель запасу, 541 гектара земель, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Саратське лісове господарство», 21186,03 гектара земель водного фонду (частина лиманів Шагани, Алібей, Бурнас, а також лимани Солоне, Хаджидер, Карачаус, Будури, Мартаза, Магала, Малий Сасик, Джантшей) та 882,79 гектара прилеглої акваторії Чорного моря шириною 200 метрів), що включаються до складу національного природного парку без вилучення.

Процес створення[ред. | ред. код]

Згідно з указом президента Кабінет Міністрів України повинен:

  1. забезпечити:
    1. вирішення питання щодо утворення адміністрації національного природного парку «Тузловські лимани» та забезпечення її функціонування;
    2. затвердження у шестимісячний строк у встановленому порядку Положення про національний природний парк «Тузловські лимани»;
    3. підготовку протягом 2010—2011 років матеріалів та вирішення відповідно до законодавства питань щодо надання у постійне користування національному природному парку «Тузловські лимани» 2022 гектарів земель запасу (у тому числі 1705,169 гектара земель водного фонду), а також розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками;
    4. розроблення протягом 2010—2012 років та затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку «Тузловські лимани», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів;
  2. передбачати під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та підготовки проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки кошти, необхідні для функціонування національного природного парку «Тузловські лимани».

Указ прийнято на підставі відповідного проекту створення, підготовку якого забезпечено спільними зусиллями Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, обласної державної адміністрації, науковців Одеського національного інституту ім. І. І. Мечникова та Південного наукового центру НАН України та Міносвіти України, державного підприємства «Одеський інститут землеустрою», за сприяння Татарбунарської районної громадської екологічної організації «Відродження».

Природа парку[ред. | ред. код]

Колонія крячків рябодзьобих на косі в парку
Рожеві пелікани на лимані Тузлівської групи

Територія національного природного парку характеризується різноманітними заплавними ландшафтами, специфічною флорою та фауною. Фітоценози Тузловської групи лиманів Алібей, Шагани і Бурнас відрізняються за флористичним складом, просторовим положенням та площею, яку вони займають у різних частинах внаслідок особливостей ґрунтів та гідрорежиму певних ділянок. Тут зростають види рослин і тварин, занесені до Червоної книги Чорного моря, Червоної книги України, Червоного списку Одеської області та Європейського Червоного списку. Наявні рідкісні формації морської трави Zostera noltii Hornem. (Zostereta), що занесені до Зеленої книги України.

Стан охорони біорізноманіття[ред. | ред. код]

Влітку 2014 р. невідомими людьми мішками з піском був закладений в заповідній зоні парку канал Шагани-Чорне море[1]. Територія парку, особливо коса, незаконно використовується під джипінг і відпочинок, навколо багато сміття[1]. Охорона парку працює погано, тому в парку відбувається незаконне полювання та рибне браконьєрство[1]. Межі парку практично не позначені аншлагами, дороги не перекриті шлагбаумами[1].

Значення парку[ред. | ред. код]

Створення національного природного парку «Тузловські лимани» та надання території заповідного статусу дозволить зберегти її унікальність та забезпечити постійне наукове спостереження, своєчасне реагування на негативні тенденції деградації та можливість їх припинити, зберегти цілісність ланок природних процесів життєдіяльності чисельних видів рослинного і тваринного світів. Створення національного природного парку «Тузловські лимани» збільшило частку природно-заповідного фонду області з 3,8 % до 4,6 % і є частиною процесу формування регіональної екологічної мережі та національної екологічної мережі держави.

Піщано-мулисті коси лиману Шагани

Скандали[ред. | ред. код]

7 грудня 2016 року Міністерство екології та природних ресурсів України під керівництвом Семерака Остапа Михайловича призначило на посаду директора Національного природного парку «Тузловські лимани» Віталія Чакіра[2], який на конкурсі не зміг відповісти на жодне фахове питання. Під час відповіді він сказав, що за спеціальністю є менеджер-економіст[3]. Рекомендації Чакіру дали Одеська облрада і Татарбунарська райрада[4].

В. о. керівника Нацпарку «Тузловські лимани» - доктор біологічних наук за спеціальністю «Екологія» - Іван Русєв обурився таким призначенням, і заявив: "Як тільки я приступив до управління НПП "Тузловські лимани", дзвонить мені якийсь Могильников і пропонує угоду: "... будеш дружити зі мною і з ОК "Граніт", який я створив, будемо разом управляти ресурсами Тузловського лиману ... я людина відома і вхожа в міністерство екології, знаю начальника Департаменту заповідної справи Іваненка І. і можу знайти підхід, дати скільки треба і домовитися, щоб ви не були в.о., а вас відразу б затвердили директором ... А кандидат Чакір В. приходив до мене від Могильникова і намагався мене схилити до пошуку варіантів «дружби» з Могильниковим."[4]

Віталій Чакір, що став «зіркою ютуба», відмовився від посади після розміщеного в Мережі відео конкурсу[3] ... Разом з тим, глава облорганізації «Батьківщина» перший заступник голови Одеської облради Олег Радковський висловив думку, що Віталій Чакір був найоптимальнішою кандидатурою на цю посаду, так як має високу професійну кваліфікацію[5].

В. о. керівника Нацпарку «Тузловські лимани» Іван Русєв не став учасником цього конкурсу, і пояснив чому: «Після чергового сьогоднішнього фарсу в Міністерстві екології з конкурсом на директора НПП "Тузловські лимани", де рівень корупції зашкалює і вона "гніздиться" в самому Департаменті заповідної справи, я не можу прийняти правила "наперсточників". Не для того я віддав понад 30 кращих років свого життя охороні природи і формування заповідних територій в нашому Українському Причорномор'ї виключно на громадських засадах і за своїм переконанням»[6].

Загарбники парку[ред. | ред. код]

  1. Фермерське господарство «Фаворит-Т» (керівник – Тараненко Ю.В.) у 2016 році розорало прибережну захисну смугу (ПЗС) лиману Алібей - урочище Бекір. Дана ділянка дуже важлива для транзиту перелітних птахів, де вони зупиняються під час весняних та осінніх перельотів для відпочинку, харчування та відновлення сил, втрачених під час нелегких подорожей. Особливо цю місцину вподобали сірі степові журавлі – рідкісні гарні та величні птахи, через це Парк дав ділянці назву «Журавлине поле». Звернення до поліції 2016 року, на жаль, результатів не дало, кримінальна справа була закрита нібито за відсутністю складу злочину. Звернення 2017 року до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури також було марно. У грудні 2017 року керівник ФГ «Фаворит-Т», натхненний відсутністю покарання і спраглий до дармового заробітку, знову розорав «Журавлине поле». Парк звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області. І нарешті спрацювало. За результатами розслідування на порушника – ФГ «Фаворит-Т» складено протоколи про адміністративні правопорушення за двома статтями. ФГ «Фаворит-Т» має сплатити штрафи та відшкодувати державі завдані збитки. Особливо обурливим в даній ситуації є те, що Тараненко Ю.В. є депутатом Татарбунарської районної ради, до того ж членом постійної комісії з питань екології, раціонального природокористування та рекреаційної діяльності! [7]

Виноски[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний природний парк «Тузловські лимани»