Уму Сангаре
Уму Сангаре | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 12 лютого 1968[1][2] (56 років) |
Місце народження | Бамако, Малі |
Роки активності | 1990 — тепер. час |
Громадянство | Малі |
Професії | співачка, авторка пісень |
Інструменти | вокал[d][3] |
Жанр | Wassoulou music |
Лейбли | World Circuit |
Нагороди | |
oumousangareofficial.com | |
Файли у Вікісховищі |
Уму Сангаре (бам. Umu Sangare; нар. 25 лютого 1968, Бамако, Малі) — малійська музикантка Васулу, володарка премії Ґреммі, яку іноді називають «співочим птахом Васулу». Васулу — це історичний регіон на південь від річки Нігер, де музика створюється із стародавніх традиційних пісень, які часто супроводжуються калабасом.
Сангаре народилася в 1968 році в родині співачки Амінати Діакіте та Сідікі Сангаре, обидва походили з регіону Васулу[4][5][6]. 1970 року її батько одружився вдруге та переїхав до Абіджана, залишивши Сангаре, її матір та братів і сестер у Бамако[5]. Вона почала співати на вулицях, щоб допомогти своїй матері, покинувши задля цього школу в ранньому віці[4][5]. Її кар'єра почалася в 1973 році, коли у віці п'яти років вона виграла міждитсадковий конкурс співу в Бамако, а потім виступила перед кількатисячною аудиторією на стадіоні Omnisport[6][7][8]. У 16 років вона вирушила в тур з перкусійною групою Djoliba, гастролюючи у Франції, Німеччині, Нідерландах, на Карибах та в інших країнах[7]. Натхненна прийомом під час гастролей, Сангаре повернулася до Бамако та заснувала власний музичний гурт[7].
Сангаре записала свій перший альбом Moussoulou (укр. Жінки) з Амаду Ба Гіндо, відомим маестро малійської музики. Альбом був дуже успішним в Африці[9], було продано понад 200 000 примірників.
За допомогою Алі Фарка Туре Сангаре підписала контракт з англійським лейблом World Circuit. Вони перевидали альбом Moussoulou[10]. У 21 рік вона вже була зіркою.
Уму Сангаре вважається послом Васулу; її музика була натхненна музикою та традиційними танцями регіону. Вона пише та складає свої пісні, які часто містять соціальну критику, особливо щодо низького статусу жінки в суспільстві.
З 1990 року вона виступала на деяких з найважливіших майданчиків світу, таких як Мельбурнська опера, Фестиваль Роскілле, Фестиваль світової музики Gnaoua, WOMAD, Фестиваль світової музики в Осло та Опера де ла Монне.
Багато пісень Сангаре стосуються кохання та шлюбу, особливо свободи вибору у шлюбі. Її альбом 1989 року Moussoulou став безпрецедентним західноафриканським хітом. 1995 року вона гастролювала з Baaba Maal, Femi Kuti і Boukman Eksperyans. Інші альбоми включають Ko Sira (1993), Worotan (1996) і компіляцію з 2 компакт-дисків Oumou (2004), усі вийшли на World Circuit Records. Sangaré підтримує справу жінок у всьому світі. 2003 року вона була призначена послом ФАО, у 2001 році здобула премію ЮНЕСКО, а в 1998 році була нагороджена орденом мистецтв і літератури Франції.
Сангаре займає важливе місце в Throw Down Your Heart, документальному фільмі 2008 року про всесвітньо відомого американського банджо-гравця Белу Флека та його дослідження відносно невідомого зв'язку між його інструментом і музичними традиціями в Африці.
Сангаре записала вокал для «Imagine» для альбому Гербі Генкока The Imagine Project 2010 року, в якому також брали участь Seal, P!nk, Індіа Арі, Фатумата Діавара, Джефф Бек, Konono Nº1 та інші[11].
У 2022 році вона отримала свою першу акторську роль, зігравши бабусю головної героїні у фільмі Маймуни Дукуре «Хава»[12].
Сангаре є захисницею прав жінок, виступає проти дитячих шлюбів і полігамії[13].
Сангаре також бере участь у світі бізнесу, включаючи готелі, сільське господарство та автомобілі. Вона випустила автомобіль «Oum Sang», виготовлений китайською фірмою та проданий спільно з її власною компанією Gonow Oum Sang[14]. Вона є власницею 30-кімнатного готелю Wassoulou у столиці Малі, Бамако, притулку для музикантів і її власному регулярному майданчику для виступів. «Я сама допомагала будувати готель. Я зробила це, щоб показати жінкам, що ви можете покращити своє життя, працюючи. І багато інших зараз працюють, створюючи кооперативи для виробництва мила чи одягу».
Сангаре також була послом доброї волі Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, але каже, що не хоче бути політиком: «Хоч ти художник, ти вільний говорити те, що думаєш; коли ти політик, ти виконуєш вказівки згори»[5].
Вона двоюрідна сестра актора Омара Сангаре.
- Сольні альбоми
- Moussolou (1990)
- Ko Sira (1993) [вийшов як Bi Furu в Малі]
- Worotan (1996), Nonesuch / Warner Music (вийшов як Denw у Малі)
- Laban (2001)
- Oumou (2003)[15]
- Seya (2009)
- Mogoya (2017)
- Acoustic (2020)
- Timbuktu (2022)
- Співавторка
- The Rough Guide to World Music (1994), World Music Network
- The Rough Guide to West African Music (1995), World Music Network
- Unwired: Африка (2000), World Music Network
- Mood 4 Eva (2019), Король Лев: Подарунок
- Міжнародна музична премія IMC-ЮНЕСКО (2001, категорія виконавців, присуджена спільно з Гідоном Кремером)[16] за її внесок у «збагачення та розвиток музики, а також у справу миру, взаєморозуміння між народами та міжнародної співпраці».
- 16 жовтня 2003 року Сангаре було призначено Послом доброї волі Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (FAO).
- У 2010 році альбом Sangaré Seya був номінований на премію «Греммі» як найкращий альбом сучасної світової музики.
- У 2011 році Сангаре виграла Греммі за найкращу поп-співпрацю з вокалом із Гербі Хенкоком, Pink, Індією Арі, Сілом, Фатуматою Діавара, Кононо Nº1 і Джеффом Беком за «Imagine»[17].
- У жовтні 2017 року Сангаре здобула нагороду Artist Award на WOMEX 2017 за визнання її музики та роботу по захисту прав жінок[18][19][20].
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Montreux Jazz Festival Database
- ↑ а б Lacey, Hester (19 січня 2018). Q&A with singer Oumou Sangaré. Financial Times. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ а б в г Oumou Sangare – The songbird of Africa. The Independent. 24 січня 2009. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ а б Mali : " BI-MOGOYA " D'OUMOU SANGARE : Une captivante excursion dans le Wassoulou de belles mélodies. Mali Actu. 16 березня 2017. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ а б в Oumou Sangaré: " je chante pour venger ma mère ". leralnet (фр.). Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Pajon, Léo (5 липня 2017). Mali : le retour de la reine, Oumou Sangaré (фр.). JeuneAfrique. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Haider, Arwa (18 травня 2017). Oumou Sangaré review – Malian songbird's musical star soars. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 12 червня 2023.
- ↑ Romney, Jonathan (5 березня 1991). review. Q Magazine. 55: 76.
- ↑ The Imagine Project. All About Jazz. 21 червня 2010. Процитовано 29 листопада 2010.
- ↑ «Après „Mignonnes“, Maïmouna Doucouré met Oumou Sangaré et Yseult à l'affiche». Paris Match, 24 April 2022.
- ↑ Oumou Sangare: Sonic And Political Muscle. NPR. Процитовано 1 жовтня 2017.
- ↑ " Oum Sang " Afrik.com 23 août 2006
- ↑ Lusk, Jon. BBC – Music – Review of Oumou Sangare – Oumou. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ Prize laureates 1975 – 2004. International Music Council.
- ↑ Winners! A Complete List From the 2011 Grammy Awards. 14 лютого 2011. Процитовано 1 жовтня 2017.
- ↑ Oumou Sangaré, La Star Della World Music in Concerto A San Giorgio A Cremano (італ.). napolitime.it. 29 вересня 2017. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Oliva, Raffaella (29 вересня 2017). La diva maliana Oumou Sangaré contro la poligamia: "Troppe donne soffrono, canto per loro". Corriere della Sera (італ.). IO Donna. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Nově na Colours Of Ostrava: zpěvačka Joss Stone s Grammy i Brit Awards, malijská královna Oumou Sangaré i provokativní Beth Ditto z Gossip. musicserver.cz. Процитовано 23 червня 2018.