Фредрік фон Оттер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Вільгельм фон Оттер
Fredrik von Otter
Прем'єр-міністр Швеції
12 вересня 1900 — 5 липня 1902
Попередник: Ерік Гюстав Бострьом
Наступник: Ерік Гюстав Бострьом
 
Народження: 10 квітня 1833(1833-04-10)[1][2]
Fägre församlingd, Швеція[1][2][…]
Смерть: 9 березня 1910(1910-03-09)[1][4][5] (76 років)
Royal Karlskrona Admiralty parishd, комуна Карлскруна, лен Блекінге, Швеція[1][4][5]
Поховання: Північний цвинтар (Стокгольм)[6][7]
Країна: Швеція
Освіта: Військова Академія Карлберг
Рід: Von Otterd і Otter, von, släktd[8]
Батько: Casten Fredrik von Otterd[4]
Шлюб: Matilda Dahlströmd[1][4]
Діти: Carsten Fredrik von Otterd[4] і Fredrik von Otterd[4]
Нагороди:
орден Святої Анни I ступеня Орден Слави (Туніс) орден Корони великий офіцер ордена Почесного легіону Knight Grand Officer of the Order of Saint Olav Grand Cross of the Order of Saint-Charles Order of the Sword - Commander Grand Cross орден Серафимів Knight of the Order of the Polar Star Grand Cross of the Order of the Dannebrog Order of Saint James of the Sword Командор ордена Сантьяго Grand Cross of the Order of Aviz офіцер ордена Корони Італії орден Церінгеньского лева Великий хрест ордена Франца Йосифа Ілліс кворум

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Фредерік фон Оттер (швед. Fredrik von Otter; 10 квітня 1833(18330410); Вестерйотланд — 9 березня 1910; Карлскруна) — шведський політичний, військовий і державний діяч, прем'єр-міністр Швеції (1900—1902)[9]. Адмірал.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в багатій, аристократичної сім'ї. Його батько був військовим в чині підполковника.

У віці 17 років вступив на службу до шведського королівського флоту в чині другого лейтенанта. У зв'язку з тим, що він довгий час залишався без просування по службі, в 1857 році перейшов у Королівський військово-морський флот Великої Британії, де служив по 1861 рік. Брав участь в походах проти піратів в Південно-Китайському морі. За виявлену хоробрість був відзначений медаллю.

У 1868 році як командир корабля «Софія» взяв участь в одній з експедицій Адольфа Еріка Норденшельда до Північного полюса. У 1869 році служив другим капітаном корвета «Жозефіна» під час його експедиції на Азорські острови і в Північну Америку. У 1871 році був командиром канонерського човна «Інгегерд» під час експедиції в Море Баффіна, щоб забрати з західного узбережжя Гренландії, так званий, Норденскільський залізний метеорит вагою близько 25 тонн. Пізніше отримав звання коммандера і став ад'ютантом наслідного принца Оскара, герцога Остергьотландського (майбутнього короля Оскара II), і після його вступу на трон в 1873 році, залишався на тому ж посту.

Потім він був призначений керуючим верф'ю на військово-морській станції в Карлскруна. Засідав в низці королівських комітетів.

У 1874 році після присвоєння звання капітана 1-го рангу був призначений міністром з морських справ Швеції (до 1880 року). Пізніше обіймав посаду директора морської верфі у Карлскроні. У 1884 році отримав чин комодора, в 1892 році — віце-адмірала, в 1900 році став адміралом.

Член Першої палати (1891—1899), другої палати (1900—1902) і знову першої палати (1902—1905) Риксдагу Швеції. Вважався протекціоністом, хоча дотримувався поміркованих поглядів.

З 1900 року по 1902 рік обіймав посаду прем'єр-міністра Швеції[9]. Будучи прем'єр-міністром, відповідав за проведення реформи військової служби і остаточне скасування системи розподілу, введеної ще при Карлі XI більше 200 років тому. У зв'язку з новою військовою організацією була впроваджена прогресивна система оподаткування.

У 1874 році став дійсним членом Шведської Королівської Академії військових наук і Королівського Військово-Морської спільноти (1865).

Останні роки життя провів керуючи своїм маєтком.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Шведські[10]:

  • Ювілейна медаль короля Оскара II (1897)
  • Пам'ятний знак на честь Золотого весілля короля Оскара II і Королеви Софії (1907)

Іноземні[10]:

  • Кавалер Орден Слави четвертого класу (Туніс, 1865)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Svenskt biografiskt lexikon — 1917.
  2. ↑ а б Fägre kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/GLA/13142/C/4 (1819-1835), bildid: C0050360_00073
  3. ↑ Hildebrand A. Friherre Fredrik Wilhelm von Otter — С. 90.
  4. ↑ а б в г д е Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 3. — С. 70.
  5. ↑ а б Karlskrona amiralitetsförsamlings kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker. Huvudserien, SE/LLA/13200/F I a/12 (1908-1936), bildid: 00126739_00029, sida 25 — С. 25.
  6. ↑ http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — norrabegravningsplatsen.se.
  7. ↑ von Otter, FREDR.VILH. — Svenskagravar.se.
  8. ↑ Otter, von, släkt
  9. ↑ а б Sweden. www.worldstatesmen.org. Процитовано 9 червня 2019.
  10. ↑ а б Von Otter nr 150 - Adelsvapen-Wiki. www.adelsvapen.com. Процитовано 9 червня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фредрік_фон_Оттер&oldid=39041775