Авіський орден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авіський хрест.
Герб Португалії з авіським хрестом (1385).

Аві́ський о́рден, або Аві́шський о́рден (порт. Ordem de Avis) — у ХІІ — XVIII століттях католицький лицарський орден в Португалії. З 1917 року — португальський почесний військовий орден і державна нагода. Постав на основі релігійного братства португальських лицарів для захисту міста Евора від мусульман в ході Реконкісти. Названий на честь святого Бенедикта. Базувався на статуті бенедиктинців. Мав резиденцію в замку Авіс у провінції Алентежу. Перебував під егідою португальських монархів. Очолювався великим магістром (у 1213—1385 роках ними ставали великі магістри Калатравського ордену, а з 1550 року — португальські королі). 1385 року великий магістр ордену Жуан Авіський дав початок новій королівській Авіській династії (13851580). Членство в ордені вважалося дуже престижним серед португальської шляхти. Мав багаті землеволодіння в країні. 1789 року секуляризований, став військовим почесним орденом. Розпущений 1910 року після повалення монархії та проголошення Республіки. 1917 року відновлений як військовий цивільний орден, великим магістром якого є президент Португалії. Як державна нагорода країни надається португальським та іноземним військовим за визначні воєнні заслуги. Лицарський знак ордену — зелений Авіський (Авішський) хрест із лілеями на кінцях.

Назва[ред.ред. код]

  • Авіський (Авішський) орден — сучасна скорочена назва.
  • Еворські брати святої Марії (порт. Freires de Évora), або Еворська міліція (порт. Milícia de Évora) — первісна назва 1146 року.
  • Авіський орден святого Бенедикта (порт. Ordem de São Bento de Avis) — назва у 1250 — 1789 роках
  • Авійський (Авішський) королівський військовий орден (порт. Ordem Real Militar de Avis) — назва у 1789—1910 роках.
  • Авійський (Авішський) військовий орден (порт. Ordem Militar de Avis) — назва з 1917 року.

Історія[ред.ред. код]

З моменту заснування Португальського королівства (1128) монархи були зацікавлені в посиленні португальської реконкісти професійними воїнами-хрестоносцями, які відповідно до складеної обітниці мали довічно боротись із невірними. У 1128 році Португалія стала першою з країн Західної Європи, в якій оселились тамплієри (згодом еволюціонували в Томарський орден), а приблизно за 20 років було засновано й перший місцевий військовий орден — «братство Діви Марії з Евори».

У 1166 році братія, що ставила перед собою завдання відвоювання у маврів Евори, мала значні успіхи у своїх починаннях, і вдячний король передав їм місто в управління. Першим великим магістром ордену був Педру Енрікеш — брат першого португальського монарха; тоді ж вони прийняли бенедиктинський статут. Головною резиденцією лицарів став Авісський замок (сучасне місто Авіш), за яким вони й отримали свою сучасну назву — бенедиктинців з Авіша.

Кінець XIV — початок XV століть були ознаменовані в історії ордену тривалим диспутом з кастильським орденом Калатрави, який ледь не з моменту заснування бачив в Авіському ордені свою західну гілку й вимагав підпорядкування португальського магістра кастильському. На Базельському соборі 1431 року обґрунтованість претензій кастильців визнав сам папа римський.

Завершення реконкісти залишило численних (та безсімейних) лицарів без постійного заняття. Королі Авіської династії (1385—1580) повели їх у нові «хрестові походи» до Африки — у 1415 році лицарі узяли Сеуту, у 1437 році взяли в облогу Танжер. Томарським та Авіським орденами у ті роки керували брати короля Дуарте, Енріке й Фернанду, причому останній завершив своє життя у марокканському полоні.

Зі зростанням Португальської імперії авіські лицарі з набожних монахів перетворились на землевласників-колонізаторів. У добу Відродження Орден перетворився на світський. Папа Олександр VI у 1502 році звільнив лицарів від обітниці цноти, а у 1551 році було оголошено про те, що відтепер головою Ордену буде вважатись сам португальський монарх.

Нагорода[ред.ред. код]

Сучасний вигляд ордена
  • PRT Military Order of Aviz - Grand Cross BAR.png Великий хрест (Grã-Cruz — GCCA)
  • PRT Military Order of Aviz - Grand Officer BAR.png Гранд-офіцер (Grande-Oficial — GOA)
  • PRT Military Order of Aviz - Commander BAR.png Командор (Comendador — ComA)
  • PRT Military Order of Aviz - Officer BAR.png Офіцер (Oficial — OA)
  • PRT Military Order of Aviz - Knight BAR.png Лицар / Дама (Cavaleiro / Dama — CavA / DamA)

Джерела[ред.ред. код]

  • Noronha. Constituções de S. Bento de Aviz. Lisboa, 1631.
  • Purifição, José da. Catálogo dos Mestres de Aviz. Academia Real de História, 1722.
  • Helyot, Dictionnaire des ordres religieux (1847), 1, 348-350;
  • Oliveira, Miguel. A Milícia de Évora e a Ordem de Calatrava, Lusitânia Sacra t. 1, Lisboa, 1956.
  • Saraiva, Cardeal. Memória sobre a instituição da Ordem Militar de Avis em Portugal em Obras completas do Cardeal Saraiva tome 3, 1884.
  • Oliveira, Luís Filipe. Ordem Militar de Avis // Ordens Religiosas em Portugal: guia histórico (das origens a Trento). Dir. Bernardo Vasconcelos e Sousa. Lisboa: Livros Horizonte, 2005.
  • Енциклопедія орденів та медалей Європи. Ростов-на-Дону-2010. ISBN 978-5-9567-0935-1

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіський орден