Фуженко Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Васильович Фуженко
Народження5 червня 1937(1937-06-05)
Суботці, Знам'янський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Смерть17 березня 2011(2011-03-17) (73 роки)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна Росія
ПриналежністьСРСР СРСР
Рід військСухопутні війська
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби19541997
ЗванняГенерал-полковник
Командування

14-а гвардійська армія, Туркестанський військовий округ, Тил Збройних Сил,

Військова академія бронетанкових військ ім. Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Війни / битвиАфганська війна
Нагороди
Орден «За військові заслуги»
Орден «За військові заслуги»
Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Іван Васильович Фуженко (5 червня 1937, с. Суботці[1] — 17 березня 2011, Москва) — радянський воєначальник, начальник Тилу Збройних Сил — заступник Міністра оборони СРСР, генерал-полковник (1989).

Освіта

[ред. | ред. код]

Служба

[ред. | ред. код]

На військовій службі — з 1954 року[3].

З 1962 року служив командиром взводу, роти в Групі радянських військ у Німеччині, командиром роти, заступником командира та командиром батальйону в Закавказькому військовому окрузі; в 1970—1976 — командиром мотострілецького полку, гвардійської мотострілецької дивізії в Білоруському військовому окрузі; з 1978 — заступником начальника штабу Прибалтійського військового округу, першим заступником начальника штабу Ленінградського військового округу; з 1984 — командувачем 14-ї гвардійської армії Одеського військового округу, першим заступником головнокомандувача Західної групи військ; з 1988 — першим заступником командувача військ Туркестанського військового округу[2][4], брав участь у бойових діях в Афганістані.

У січні 1989 — грудні 1991 рр. — командувач військами Туркестанського військового округу; у грудні 1991 — січні 1992 — начальник Тилу Збройних Сил — заступник Міністра оборони СРСР. У січні-серпні 1992 року — заступник Головнокомандувача ОЗС СНД із тилу. Із серпня 1992 по 1997 рік — начальник Військової академії бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського[2][5].

З 1997 року в запасі. В останні роки життя був провідним аналітиком Управління генеральних інспекторів Міністерства оборони РФ[6].

Обирався (від Термезського територіального виборчого округу № 592 Сурхандар'їнської області) народним депутатом СРСР (1989—1991)[4][7].

Похований на Троєкурівському цвинтарі[4].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений, мав двох дітей:

син — Фуженко Євген Іванович, командир 4-ї гвардійської танкової дивізії імені Ю. В. Андропова (Наро-Фомінськ, 1999—2002), з 2002 — військовий комісар Московської області[8]; начальник організаційно-мобілізаційного управління Головного штабу Головного командування внутрішніх військ МВС Росії[9]. З квітня 2016 у званні генерал-лейтенанта — керівник групи «Організаційно-штатні заходи та кадрове забезпечення» Росгвардії.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороди Російської Федерації

[ред. | ред. код]

Нагороди СРСР

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нині — в Знам'янському районі Кіровоградської області, Україна.
  2. а б в Фуженко Иван Васильевич. Энциклопедия (рос.).
  3. Энциклопедия МО РФ.
  4. а б в Фуженко И. В. (рос.). Московские могилы.
  5. Московские могилы.
  6. Князьков С.. Служить на благо Отечества // Красная звезда. — 2008. — 30 грудня.
  7. Фуженко Иван Васильевич (рос.). Последние депутаты последнего Верховного Совета СССР по алфавиту. Процитовано 14 березня 2017.
  8. Фуженко Евгений Иванович (рос.). БД Лабиринт. Процитовано 14 березня 2017.
  9. Организационно-мобилизационное управление Главного штаба Главного командования внутренних войск МВД России (рос.). ВВ МВД. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]