Шутроминці
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| село Шутроминці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Товстенська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060370260081964 |
| Облікова картка | Шутроминці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1372 |
| Населення | 626 |
| Територія | 13.250 км² |
| Густота населення | 47.25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48630 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′26″ пн. ш. 25°32′08″ сх. д.H G O |
| Водойми | р. Криниця, Дністер |
| Відстань до районного центру |
37 км |
| Найближча залізнична станція | Тлусте |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84 |
| Карта | |
  Шутроминці | |
 Шутроминці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шутро́минці — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області.
Населення — 593 особи (2007). Дворів — 210.
До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Дорогичівської сільської громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]
Розташоване на річці Криниця (неподалік від її впадіння у Дністер) на заході району.
Село лежить у зоні помірно континентального клімату, з теплим, все частіше жарким літом і помірно холодною зимою та достатньою кількістю опадів. Середня температура липня плюс 22-23 °C, січня — мінус 6-7 °C. Географічні координати: 48.49 пн.ш. 25.32 сх.д.
Село оточене з трьох боків вінком лісів з півдня, сходу і заходу, тільки з північної сторони знаходяться землі товарного сільськогосподарського виробництва. Рельєф горбистий. Ґрунтоутворними породами є леси і лесові суглинки, вапняки, глини, інші відклади. Трапляються чорноземи опідзолені, а також оґлеєні опідзолені ґрунти.
Перша письмова згадка — 1392 (1493)[2] рік[3].
Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа» й інші, кооператива.
За переказами, назва села пішла з часів татарських набігів. Татари йшли від замку до замку, знищуючи все на своєму шляху. Посилення знаходилося між замками у Червоногроді та Язлівці, тому село перенеслося на південь, ближче до Дністра (звідси — шатро мінці). Інша версія назви села від прізвища власника млина Шутермана, якого разом з родиною і млином забрала велика злива.
У селі з незвичайним успіхом діяло між обома війнами товариство тверезості і відділ товариства «Відродження». Молодь перестала курити, не зважаючи, що в селі вирощували на власних полях тютюн, не вживали алкогольних напоїв. До 1939 року діяла рільнича фундація і дослідна станція. З тих пір село славиться високою культурою землеробства.
19 січня 2009 року освячена криниця, викладена червоним тесаним каменем, яка забезпечує водою все село.
У 2007 році село газифіковане.
- церква Святого Миколая (1880, ПЦУ);
- церква Перенесення мощей святого Миколая (2006, УГКЦ).
- Мурована церква, побудована в 1800 році, з написом на фасаді «Soli Deo», зараз храм УАПЦ, належить до парохії в Садках. У 1946—1989 роках у селі існував осередок УГКЦ в підпіллі, Як наслідком цього стало будівництво у 2004—2006 роках церкви Святого Миколая Чудотворця. Вона була освячена у 2006 році.
- На околиці села є костел з червоного тесаного каменю. Рішенням Івано-Франківського відділення Всеукраїнської громадської організації — «Українське реєстрове козацтво» приміщення костелу буде відреставроване і осв'ячене як козацька каплиця. Під костелом є склеп, в якому колись зберігались останки польських магнатів. На цвинтарі є пам'ятна могила, де був похований польський пан.
- Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини. На краю села була висипана могила дев'ятьом воїнам УГА (1927) що загинули в бою з польськими шовіністами. Могилу звела молодь села за одну ніч, таємно, бо польська влада переслідувала . В 1990 році могила була заново відновлена і осв'ячена.
- Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення «Устечківська ділянка», «Шутроминські дуби» та «Дорогичівські дуби».
- На лівому березі Дністра біля села Шутроминці розташовані «Дорогичівські скелі» — геоморфологічне утворення, геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
- Печера відлюдника (подар річкою Криницею).
-
Зруйнований костел на околиці села Шутроминці -
Церква св. Миколая -
Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової війни -
Вигляд на «Колінки» -
Одна з вулиць Шутроминців -
Вигляд на «Колінки» -
По дорозі до Дністра -
Водоспад Печери
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок народної творчості, бібліотека, ФАП, приват. с.-г. підприємство «Єдність», фермерське господарство «Григорко», 4 торгові заклади.
- Степан Папчук — український селянин, посол Галицького сейму 2-го скликання в 1867—1869 роках.[4].
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ ?
- ↑ Архив Юго-Западной России. Ч. VIII. T. II. Дод. № IX. С. 341.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — С. 105—106; 169.
- Мельничук Б., Стасюк М. Шутроминці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 661. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Шутроминці [Архівовано 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] / Заліщицька централізована бібліотечна система.
- Водоспад Печери [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] - відео