Юлій II (Мікеланджело, бронза)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Юлій II»
італ. Giulio II benedicente
Творець:Мікеланджело Буонарроті
Час створення:бл. 1507 —1508 рр.
Розміри:292 см[а]
Матеріал:бронза
Жанр:portrait sculptured
Зберігається:Болонья, Італія
Музей:Церква Сан Петроніо
«Пророк Даниїл»

«Ю́лій II» (італ. Giulio II benedicente) — бронзова статуя італійського скульптора і художника Мікеланджело Буонарроті, створена ним у Болоньї на замовлення папи Юлія II бл. 1507 —1508 рр.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Юлій II завоював Болонью у 1508 році, і замовив бронзову статую Мікеланджело, щоб відзначити повернення Болоньї під свою егіду[1]. Це мало бути портретне зображення понтифіка, який сидить на коні. За цю роботу Мікеланджело мав отримати 1000 дукатів[2]. Мікеланджело не любив портретів і вважав, що лиття бронзи — не його мистецтво[б], але мусив скоритися[3]. Перша спроба була невдала, і нижню частину статуї довелося доплавляти[4].

Скульптуру було завершено 15 лютого[5], а встановлено 21 лютого 1508 року на фронтоні церкви Сан Петроніо[6] у Болоньї, а сам Мікеланджело повернувся спершу до Флоренції, де пробув менше ніж місяць[7], а потім — до Рима[8]. Вже 30 грудня 1511 року статую було знищено[9]. За Вазарі, її «знищили Бентівольї[в], а бронзу продали Альфонсо Феррарському[г], який зробив з неї велику гармату під назвою „Юлія“, зберігши тільки голову статуї»[6].

На місці статуї було встановлено статую Бога-Отця з надписом: «Знай, що Бог сам є Паном» (лат. Scitote quoniam Deus ipse est Dominus).

Відомості про твір

[ред. | ред. код]

За описом Вазарі, Мікеланджело надав позі статуї «(…) величного, урочистого вигляду, в розкішному пишному одязі, з обличчям, сповненим відваги, сили, енергії й суворості»[10]. Глиняна модель майбутньої статуї була завершена ще до від'їзду папи з Болоньї. Права рука була піднесена для благословення, а у лівій руці «Юлія II» мала бути книга за задумом скульптора, але папа сказав: «Дай краще шпагу, бо я не розуміюсь на письменстві»[6].

Образ у мистецтві

[ред. | ред. код]

Проєкт Баччо Бандінеллі для гробниці Климента VII був створений під натхненням від цієї статуї Мікеланджело[1]. Сам проєкт було відхилено, але зберігся ескіз Бандінеллі. На ньому папа зображений сидячи, у лівій руці у нього книга, а права дуже різко піднята вверх, а весь корпус розвернутий, наче для замаху. За Айнманом, ця втрачена статуя знайшла своє продовження у пророкові Даниїлові з фресок стелі Сикстинської капели[1]. Він також проводить паралель із іншими роботами Мікеланджело, які зображають сидячу фігуру — «Джуліано Медичі», «Лоренцо II Медичі» та «Мойсеєм»[11].

Статуя згадується у біографічному романі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961). У лівій руці бронзового понтифіка мали бути ключі до нового собору Святого Петра[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
а. ^ за твердженням Вазарі — «п'ять ліктів заввишки»[10]
б. ^ «Non era mia arte»[13]

Бентівольї (італ. Bentivoglio) — знатний рід, який правив містом у другій половині XV ст.

в. ^ Альфонсо I д'Есте, герцог Феррари, Модени і Реджо

Для подальшого читання

[ред. | ред. код]
  • Huse N. Ein Bilddokument zu Michelangelos 'Julius II' in Bologna // Mitteilungen des Kunsthistorischen Institutes in Florenz. — 1966. — С. 355 —358. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Einem, 1973, с. 48.
  2. ↑ Symonds, 1893, с. 101.
  3. ↑ Scigliano, 2005, с. 170.
  4. ↑ Scigliano, 2005, с. 171.
  5. ↑ Hibbard, 1974, с. 97.
  6. ↑ а б в Вазарі, 1970, с. 324.
  7. ↑ Scigliano, 2005, с. 172.
  8. ↑ Einem, 1973, с. 49.
  9. ↑ Эрпель, 1990, с. 13.
  10. ↑ а б Вазарі, 1970, с. 323.
  11. ↑ Einem, 1973, с. 99.
  12. ↑ Irving Stone. The Agony and the Ecstasy (англ.) . www.scribd.com. с. 516. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 1 липня 2012.
  13. ↑ Hibbard, 1974, с. 96.

Джерела

[ред. | ред. код]


мистецтво Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юлій_II_(Мікеланджело,_бронза)&oldid=43151178