Вплив пандемії COVID-19 на навколишнє середовище: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 198 204 редагування
Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8
Рядок 31: Рядок 31:


=== Індія ===
=== Індія ===
30 січня 2020 року в [[Індія|Індії]] був зареєстрований перший випадок COVID-19 в штаті [[Керала]] на півдні країни, після чого з 25 березня по 31 травня 2020 року в Індії було запроваджено загальнонаціональний карантин.<ref>{{Cite web|title=COVID-19 Map|url=https://coronavirus.jhu.edu/map.html|accessdate=2021-12-22|website=Johns Hopkins Coronavirus Resource Center|lang=en|archive-date=12 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210912212758/https://coronavirus.jhu.edu/map.html}}</ref> Після початку карантину спостерігалось зменшення забруднення повітря та покращення загального стану повітря, що стало наслідком покращенням стану навколишнього середовища; допомогло цьому також обмеження на роботу промислових підприємств.<ref>{{cite journal|author= Nigam R, Pandya K, Luis AJ, Sengupta R, Kotha M|title = Positive effects of COVID-19 lockdown on air quality of industrial cities (Ankleshwar and Vapi) of Western India |journal = Scientific Reports |volume = 11 |issue = 1 |pages = 4285 |date = лютий 2021 |pmid = 33608603 |pmc = 7895933 |doi = 10.1038/s41598-021-83393-9 |bibcode = 2021NatSR..11.4285N}} {{ref-en}}</ref>
30 січня 2020 року в [[Індія|Індії]] був зареєстрований перший випадок COVID-19 в штаті [[Керала]] на півдні країни, після чого з 25 березня по 31 травня 2020 року в Індії було запроваджено загальнонаціональний карантин.<ref>{{Cite web|title=COVID-19 Map|url=https://coronavirus.jhu.edu/map.html|accessdate=2021-12-22|website=Johns Hopkins Coronavirus Resource Center|lang=en|archive-date=12 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210912212758/https://coronavirus.jhu.edu/map.html}}</ref> Після початку карантину спостерігалось зменшення забруднення повітря та покращення загального стану повітря, що стало наслідком покращенням стану навколишнього середовища; допомогло цьому також обмеження на роботу промислових підприємств.<ref>{{cite journal|author= Nigam R, Pandya K, Luis AJ, Sengupta R, Kotha M|title = Positive effects of COVID-19 lockdown on air quality of industrial cities (Ankleshwar and Vapi) of Western India |journal = Scientific Reports |volume = 11 |issue = 1 |pages = 4285 |date = лютий 2021 |pmid = 33608603 |pmc = 7895933 |doi = 10.1038/s41598-021-83393-9 |bibcode = 2021NatSR..11.4285N}} {{ref-en}}</ref> У багатьох індійських містах також спостерігалося значне зменшення забруднення повітря.<ref>{{Cite journal| vauthors = He G, Pan Y, Tanaka T |date= грудень 2020 |title=The short-term impacts of COVID-19 lockdown on urban air pollution in China|url=https://www.nature.com/articles/s41893-020-0581-y|journal=Nature Sustainability|lang=en|volume=3|issue=12|pages=1005–1011|doi=10.1038/s41893-020-0581-y |issn=2398-9629}}</ref> Навіть промисловий штат [[Гуджарат]],розташований на західному узбережжі Індії, повідомив про значне скорочення забруднення повітря у зв'язку з обмеженнями, накладені на роботу промислових підприємств і транспортне сполучення у період з 25 березня по 20 квітня 2020 року.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 12:19, 10 червня 2022

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Yukh68 (внесок, журнали) о 12:19 UTC (1036982 хвилини тому).
Зображення з NASA Earth Observatory показують різке зниження рівня забруднення в Ухані, якщо порівнювати рівні NO2 на початку 2019 року (зверху) і на початку 2020 року (внизу).[1]

11 березня 2020 року спалах COVID-19 (до цього відомої як тяжкий респіраторний синдром) був проголошений ВООЗ пандемією. На 5 липня 2020 року випадки коронавірусної хвороби зареєстровані у 188 країнах та регіонах світу.[2] Станом на листопад 2021 року триваюча пандемія COVID-19 забрала життя понад 5 мільйонів людей.[3] У зв'язку з небезпечністю хвороби більшість країн запровадили локдаун, щоб захистити людей, сповільнити поширення хвороби, та забезпечити наявність місць у лікарнях.[4] Ці карантинні обмеження порушили звичне життя у всьому світі, знизивши рівень і частоту людської діяльності та виробництва. Незважаючи на серйозність цієї події, унаслідок бездіяльності людей виявлено очевидні позитивні наслідки для навколишнього середовища. Зафіксовано скорочення споживання викопного палива, а також зниження економічної активності у зв'язку з обмеженням транспортного сполучення, закриття підприємств та іншими обмежувальними заходами після запровадження карантину внаслідок пандемії COVID-19.[5] Оскільки діяльність людини призупинилась у всьому світі (що часто називають «антропаузою»), спостерігалося значне зменшення використання горючих корисних копалин, споживання ресурсів та утилізації відходів, що призводило до меншого забруднення повітря та води у багатьох регіонах світу.[6] Зокрема, під час пандемії COVID-19 відбулося різке та стійке зниження кількості запланованих авіарейсів та інших видів транспортного сполучення, що призвело до зменшення викиду вуглецю в атмосферу в усьому світі.[7] У 2020 році викиди парникових газів у всьому світі розпочали значно зменшуватися, та майже досягли початкової цільової межі кількості викидів відповідно до Паризької угоди про зміну клімату, а також значне скорочення викидів парникових газів та інших видів забруднення повітря.[8] Екологічні звіти показали, що викиди вуглекислого газу зменшилися на 931,8 мільйонів тонн, а викиди оксиду азоту – на 30 %.[8] У Китаї локдаун та інші карантинні заходи призвели до зменшення споживання вугілля на 26 %, а викидів оксидів азоту – на 50 %.[6] Дослідник екосистеми Землі Маршалл Берк підрахував, що 2 місяці зменшення забруднення, ймовірно, врятували життя 77 тисяч жителів Китаю.[9]

Серед іншого позитивного впливу на навколишнє середовище були інвестиції, направлені органами управління держав та наддержавних установ, у напрямі енергетичного переходу та з іншими напрямками, пов'язаними із захистом навколишнього середовища. Однією з цих інвестицій була семирічна пропозиція Європейського Союзу виділення 1 трильйона євро з бюджету та план відновлення в розмірі 750 мільярдів євро під назвою «ЄС наступного покоління», в якому висловлено намір зарезервувати 25 % витрат ЄС на екологічні витрати.[10][11][12]

Проте зниження людської активності під час пандемії відвернуло увагу від поточної незаконної шкідливої діяльності людини, такої як вирубування тропічних лісів у басейні Амазонки та поширення браконьєрства в Африці.[13][14][15] Зниження зусиль, направлених на питання екологічної політики у поєднанні зі сповільненням економіки, можливо, сприяли сповільненню направлення інвестицій у технології зеленої енергетики.[16][17][18]

Інший негативний побічний ефект пандемії включав глобальне збільшення кількості біомедичних відходів у зв'язку з тим, що лікувальні заклади надають допомогу більшій, ніж зазвичай, кількості хворих. Додаткові запобіжні дезінфекційні заходи, необхідні при лікуванні хворих із COVID-19, також відіграли важливу роль у збільшенні кількості медичних відходів. Виробництво та використання захисних засобів з пластику, зокрема комплектів засобів індивідуального захисту, збільшило під час пандемії кількість відходів з пластику, які становлять загрозу для навколишнього середовища.[19] Під час пандемії збільшилась потреба в захисних масках, рукавичках, голках, шприцах і ліках, ніж зазвичай.[6] Щомісяця використовувалися та утилізувалися приблизно 65 мільярдів рукавичок і 129 мільярдів масок для обличчя.[19] Використання захисних індивідуальних засобів у громадських місцях запроваджено більшістю урядів країн, і створювало додаткове навантаження для проведення утилізації відходів.[20] Викиди парникових газів унаслідок проведення утилізації цих пластикових відходів становили від 14 до 33,5 тонн вуглекислого газу на тонну використаних засобів захисту. Найбільша частка з них припадала на їх виробництво та транспортування.[21]

Передумови

Збільшення кількості парникових газів з початку епохи індустріалізації спричинило зростання показників глобальних середніх температур на Землі із загрозливою швидкістю. Наслідками глобального підвищення температури є танення льодовиків, сильні шторми, посилення посухи, вимирання видів живої природи, часті лісові пожежі, зменшення запасів води в окремих регіонах, та підвищення рівня моря.[22][23][24][25] До пандемії COVID-19 заходами, які передбачалося запровадити у випадку пандемії органами охорони здоров'я, були карантин та соціальне дистанціювання.[26] Водночас науковці передбачили, що зниження економічної активності виплине на явища, спричинені глобальним потеплінням; воно може зупинити підвищення температури, а також зменшити забруднення повітря та моря, що, як було вказано раніше, призведе до покращення стану навколишнього середовища.[27] Пандемія COVID-19 змусила закритися цілим галузям економіки, великим підприємствам та корпораціям. Хоча пандемія й завдала великої шкоди людству, економіці та суспільству, але навколишнє середовище почало зцілюватися від скорочення використання природних ресурсів. За оцінками параметрів місячного споживання енергії та маркерів розрахунку викидів вуглекислого газу за добу, за час пандемії зокрема спостерігалося зниження виробництва електроенергії (у 29 країнах), виробництва промислової продукції (у 73 країнах), руху автомобільного транспорту (у 406 містах), руху авіаційного та морського транспорту, та викидів виробничого та житлового секторів (у 206 країнах). За цим зниженням викидів вуглекислого газу у цих же регіонах розпочалось зниження концентрації в повітрі оксиду азоту, яке було зареєстровано наземними мережами та штучними супутниками Землі. Дослідники розрахували кількість цих викидів, і за їх спостереженнями виявилось лише незначне зменшення (менше 0,13 проміле до 30 квітня 2020 року) глобальної концентрації вуглекислого газу, яка потрапляє в атмосферу.[8] У минулому також спостерігався взаємозв'язок між обмеженням діяльності людини та станом навколишнього середовища під час різних надзвичайних ситуацій в охороні здоров'я, зокрема епідемії іспанського грипу та епідемій віспи, який знову повторився й під час пандемії COVID-19.[28] Після того, як люди повернулися до звичного способу життя до пандемії, науковці та представники влади закликали до дотримання захисту навколишнього середовища та біорізноманіття в рамках стратегії відновлення після пандемії COVID-19.[29][30]

Стан повітря

[[Файл:Nitrogen_dioxide_Density_Change_In_China_Due_To_Coronavirus.png|alt=|left|thumb|upright=1.5|Дані TROPOMI показують концентрацію NO2 в повітрі в Китаї на початку 2020 року. Зображення з Earth Observatory [Архівовано 2 квітня 2020 у Wayback Machine.].]]

Зменшення руху автотранспорту призвело до зниження рівня забруднення повітря. На знімку – порожня автомагістраль A1 у Словенії 22 березня 2020 року

У зв'язку з обмеженням транспортного сполучення та зупинку частини промислових підприємств на планеті в цілому зменшилося забруднення повітря.[31][32][33] Зниження забруднення повітря зменшило негативні наслідки як від глобального потепління, так і від пандемії COVID-19, але ще не встановлено, які види забруднення повітря, якщо такі є, є спільними негативними наслідками обох подій.[34] Центр досліджень енергетики та чистого повітря повідомив, що заходи стримування поширення SARS-CoV-2, зокрема карантин і заборона транспортного сполучення, призвели до скорочення на 25 % викидів вуглекислого газу в Китаї.[9][35] За перший місяць карантину у Китаю викиди вуглекислого газу зменшились приблизно на 200 мільйонів тонн порівняно з аналогічним періодом 2019 року у зв'язку із скороченням авіаперевезень, переробки нафти та споживання вугілля.[9] За цей же період рух автотранспорту у Великій Британії скоротився на 70 %.[36] Один із вчених-землезнавців підрахував, що це скорочення викидів вуглекислого газу могло врятувати щонайменше 77 тисяч життів.[37] Однак Сара Ладіслав із Центру стратегічних і міжнародних досліджень висловилась, що скорочення викидів внаслідок економічного спаду не слід розглядати як позитивне явище, оскільки повернення Китаю до попередніх темпів зростання на тлі торгових воєн і перебоїв у постачанні енергоносіїв погіршить вплив Китаю на навколишнє середовище.[38] Крім того, журнал «Nature» повідомив, що в 2020 році кількість викидів вуглекислого газу в світі знизилося лише на 6,4 %.[39]

У період з 1 січня по 11 березня 2020 року Європейське космічне агентство спостерігало помітне зниження викидів закису азоту від автомобілів, електростанцій і заводів на Паданській рівнини на півночі Італії, що збігалося з часом запровадження карантину в регіоні.[40] У низці районів Північної Індії, зокрема в Джаландхарі, знову вперше за десятиліття стало видно Гімалаї, оскільки зниження рівня забруднення призвело до покращення стану атмосфери.[41][42]

Зміни кількості викидів оксидів азоту у Східному Китаї[31]

Під час початкової фази пандемії COVID-19 NASA та Європейське космічне агентство спостерігали значне зниження викиду діоксиду азоту в Китаї. Економічний спад унаслідок пандемії різко, на 25-40 %, знизив рівень забруднення повітря оксидом азоту, особливо в Ухані.[31][43][44] NASA використовувало прилад «Ozone Monitoring Instrument» для аналізу та спостереження озонового шару, а також для аналізу забруднюючих речовин, зокрема діоксиду азоту, аерозолів та інших хімічних речовин. Цей прилад допоміг NASA обробити та інтерпретувати дані, які надходили після запровадження карантинних заходів у всьому світі.[45] За даними вчених NASA, зменшення концентрації діоксиду азоту в повітрі почалося в Ухані, і повільно поширилося на решту світу. Зниження концентрації відбулося різко, оскільки поява коронавірусу збіглася у часі зі святкуванням китайського нового року.[31] В останній тиждень січня 2020 року, коли в цьому році випало настання китайського нового року та проходило святкування нового року в Китаї, промислові та інші підприємства були закриті.[46] За цей період зниження рівня концентрації діоксиду азоту в повітрі в Китаї не відбулось до рівня, який вважається органами охорони здоров'я прийнятним для безпеки людей. Рівень інших шкідливих речовин в повітрі, зокрема аерозолів, залишився на попередньому рівні.[47]

На початку 2020 року спостерігалося зменшення появи імли в Південно-Східній Азії, пов'язане із запровадженням карантинних заходів та інших обмежень, запровадженими урядами країн регіону, а також сприятливими метеорологічними умовами.[48]

За даними спільних досліджень учених Китаю та США встановлено, що кількість викидів діоксиду азоту у Східному Китаї з 23 січня (запровадження локдауну в Ухані) до 9 лютого 2020 року зменшилися на 50 % в порівнянні з періодом з 1 по 22 січня 2020 року. Викиди тоді знизилися, пізніше збільшилися на 26 % з 10 лютого (повернення до роботи) до 12 березня 2020 року, що вказує на можливе зростання соціально-економічної активності після того, як у більшості провінцій дозволили поновити роботу підприємств. Ще слід дослідити, які заходи боротьби з COVID-19 є найбільш ефективними для контролю поширення коронавірусу та мають найменший соціально-економічний вплив.[31]

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я понад 80 % осіб, які живуть у містах, зазвичай страждають від небезпечного забруднення повітря, що пов'язано з підвищеним ризиком смертності, в тому числі й від COVID-19.[49][50][51][52]

Зміни забрудненості повітря під час карантину щодо коронавірусної хвороби також вплинули на якість води. Вчені давно помітили, що якість повітря і поверхневих вод мають тісний зв'язок[53]; однак вплив зменшення забруднення повітря під час пандемії на водні системи залишається неясним. Більшість досліджень показали, що покращення стану вод під час пандемії COVID-19 були тимчасовими, хоча відбулося помітне зниження вмісту забруднюючих речовин у різних водних системах.[54]

Індія

30 січня 2020 року в Індії був зареєстрований перший випадок COVID-19 в штаті Керала на півдні країни, після чого з 25 березня по 31 травня 2020 року в Індії було запроваджено загальнонаціональний карантин.[55] Після початку карантину спостерігалось зменшення забруднення повітря та покращення загального стану повітря, що стало наслідком покращенням стану навколишнього середовища; допомогло цьому також обмеження на роботу промислових підприємств.[56] У багатьох індійських містах також спостерігалося значне зменшення забруднення повітря.[57] Навіть промисловий штат Гуджарат,розташований на західному узбережжі Індії, повідомив про значне скорочення забруднення повітря у зв'язку з обмеженнями, накладені на роботу промислових підприємств і транспортне сполучення у період з 25 березня по 20 квітня 2020 року.

Примітки

  1. ↑ Earth Observatory. 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020. (англ.)
  2. ↑ Bates AE, Primack RB, Moraga P, Duarte CM (серпень 2020). COVID-19 pandemic and associated lockdown as a "Global Human Confinement Experiment" to investigate biodiversity conservation. Biological Conservation. 248 (7): 108665. doi:10.1038/s41558-020-0797-x. PMC 7284281. PMID 32549587. (англ.)
  3. ↑ COVID-19 has killed 5 million people—and the pandemic is far from over. Science (англ.). 1 листопада 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  4. ↑ Why is coronavirus lockdown necessary?. www.gavi.org (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  5. ↑ MIT joint program on the science & policy of global change. Choice Reviews Online. 41 (9): 41–5017–41-5017. 1 травня 2004. doi:10.5860/choice.41-5017. ISSN 0009-4978. (англ.)
  6. ↑ а б в Rume T, Islam SM (вересень 2020). Environmental effects of COVID-19 pandemic and potential strategies of sustainability. Heliyon. 6 (9): e04965. doi:10.1016/j.heliyon.2020.e04965. PMC 7498239. PMID 32964165. (англ.)
  7. ↑ Adhikari, Arpita; Sengupta, Joydip; Hussain, Chaudhery Mustansar (1 жовтня 2021). Declining carbon emission/concentration during COVID-19: A critical review on temporary relief. Carbon Trends (англ.). 5: 100131. doi:10.1016/j.cartre.2021.100131. ISSN 2667-0569. PMC 8590614. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022. (англ.)
  8. ↑ а б в Forster PM, Forster HI, Evans MJ, Gidden MJ, Jones CD, Keller CA, Lamboll RD, Quéré CL, Rogelj J, Rosen D, Schleussner CF, Richardson TB, Smith CJ, Turnock ST (серпень 2020). Erratum: Publisher Correction: Current and future global climate impacts resulting from COVID-19. Nature Climate Change. 10 (10): 1. doi:10.1038/s41558-020-0904-z. PMC 7427494. PMID 32845944. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  9. ↑ а б в McMahon J. Study: Coronavirus Lockdown Likely Saved 77,000 Lives In China Just By Reducing Pollution. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 3 листопада 2021.
  10. ↑ Simon F (27 травня 2020). 'Do no harm': EU recovery fund has green strings attached. www.euractiv.com. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 4 червня 2020. (англ.)
  11. ↑ Carpenter S. As Europe Unveils 'Green' Recovery Package, Trans-Atlantic Rift On Climate Policy Widens. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 4 червня 2020.
  12. ↑ France and Germany Bring European Recovery Fund Proposal to Table. South EU Summit. 4 червня 2020. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 4 червня 2020. (англ.)
  13. ↑ Conservationists fear African animal poaching will increase during COVID-19 pandemic. ABC News. 14 квітня 2020. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 22 травня 2022. (англ.)
  14. ↑ 'Filthy bloody business:' Poachers kill more animals as coronavirus crushes tourism to Africa. CNBC. 24 квітня 2020. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 22 травня 2022. (англ.)
  15. ↑ Deforestation of Amazon rainforest accelerates amid COVID-19 pandemic. ABC News. 6 травня 2020. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 22 травня 2022. (англ.)
  16. ↑ Cop26 climate talks postponed to 2021 amid coronavirus pandemic. Climate Home News (англ.). 1 квітня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
  17. ↑ Deforestation of the Amazon has soared under cover of the coronavirus. NBC News. 11 травня 2020. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 23 травня 2022. (англ.)
  18. ↑ Newburger E (13 березня 2020). Coronavirus could weaken climate change action and hit clean energy investment, researchers warn. CNBC. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  19. ↑ а б Aragaw TA, Mekonnen BA (20 січня 2021). Current plastics pollution threats due to COVID-19 and its possible mitigation techniques: a waste-to-energy conversion via Pyrolysis. Environmental Systems Research. 10 (1): 8. doi:10.1186/s40068-020-00217-x. PMC 7816145. PMID 34777936.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  20. ↑ Ardusso M, Forero-López AD, Buzzi NS, Spetter CV, Fernández-Severini MD (квітень 2021). COVID-19 pandemic repercussions on plastic and antiviral polymeric textile causing pollution on beaches and coasts of South America. The Science of the Total Environment. 763: 144365. Bibcode:2021ScTEn.763n4365A. doi:10.1016/j.scitotenv.2020.144365. PMC 7726578. PMID 33360513. (англ.)
  21. ↑ Goodno BJ (2021). Mechanics of materials. ISBN 978-0-357-37785-7. OCLC 1140170160. (англ.)
  22. ↑ Mishra A. Air Pollution. WORLD HEALTH ORGANISATION. WHO. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 23 червня 2020. (англ.)
  23. ↑ Is sea level rising?. National Oceanic and Atmospheric Administration. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 6 квітня 2020. (англ.)
  24. ↑ Climate Change. National Geographic Society. 28 березня 2019. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 6 квітня 2020. (англ.)
  25. ↑ 10 Climate Change Impacts That Will Affect Us All. State of the Planet (англ.). 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 7 листопада 2021.
  26. ↑ Jamison DT, Gelband H, Horton S, Jha P, Laxminarayan R, Mock CN, Nugent R, Madhav N, Oppenheim B, Gallivan M, Mulembakani P, Rubin E, Wolfe N (2017). Pandemics: Risks, Impacts, and Mitigation. У Jamison DT, Gelband H, Horton S, Jha P (ред.). Disease Control Priorities: Improving Health and Reducing Poverty (вид. 3rd). The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank. с. 315—345. doi:10.1596/978-1-4648-0527-1_ch17. ISBN 978-1-4648-0527-1. PMID 30212163. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 25 травня 2022. (англ.)
  27. ↑ Kopnina H, Washington H, Taylor B, Piccolo J (1 лютого 2018). Anthropocentrism: More than Just a Misunderstood Problem. Journal of Agricultural and Environmental Ethics (англ.). 31 (1): 109—127. doi:10.1007/s10806-018-9711-1. ISSN 1573-322X. S2CID 158116575.
  28. ↑ Patterson GE, McIntyre KM, Clough HE, Rushton J (2021). Societal Impacts of Pandemics: Comparing COVID-19 With History to Focus Our Response. Frontiers in Public Health. 9: 630449. doi:10.3389/fpubh.2021.630449. PMC 8072022. PMID 33912529.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  29. ↑ Pearson RM, Sievers M, McClure EC, Turschwell MP, Connolly RM (травень 2020). COVID-19 recovery can benefit biodiversity. Science. 368 (6493): 838—839. Bibcode:2020Sci...368..838P. doi:10.1126/science.abc1430. PMID 32439784. (англ.)
  30. ↑ Rodrigues CM. Letter: We call on leaders to put climate and biodiversity at the top of the agenda. Financial Times. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 3 квітня 2020. (англ.)
  31. ↑ а б в г д Zhang R, Zhang Y, Lin H, Feng X, Fu TM, Wang Y (квітень 2020). NOx Emission Reduction and Recovery during COVID-19 in East China. Atmosphere. 11 (4): 433. Bibcode:2020Atmos..11..433Z. doi:10.3390/atmos11040433.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  32. ↑ Watts J, Kommenda N (23 березня 2020). Coronavirus pandemic leading to huge drop in air pollution. The Guardian. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 4 квітняl 2020. (англ.)
  33. ↑ Le Quéré C, Jackson RB, Jones MW, Smith AJ, Abernethy S, Andrew RM, De-Gol AJ, Willis DR, Shan Y, Canadell JG, Friedlingstein P (19 травня 2020). Temporary reduction in daily global CO2 emissions during the COVID-19 forced confinement. Nature Climate Change (англ.). 10 (7): 647—653. Bibcode:2020NatCC..10..647L. doi:10.1038/s41558-020-0797-x. ISSN 1758-6798.
  34. ↑ Carrington D, ред. (7 квітня 2020). Air pollution linked to far higher Covid-19 death rates, study finds. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
  35. ↑ Myllyvirta L (19 лютого 2020). Analysis: Coronavirus has temporarily reduced China's CO2 emissions by a quarter. CarbonBrief. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |archiveоdate= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |archiveоurl= (довідка) (англ.)
  36. ↑ 5 Ways We've Wasted the Potential of Pandemic Recovery — and How You Can Help Turn the Tide. Global Citizen (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 14 вересня 2021.
  37. ↑ McMahon J (16 березня 2020). Study: Coronavirus Lockdown Likely Saved 77,000 Lives In China Just By Reducing Pollution. Forbes. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  38. ↑ The Global Impacts of the Coronavirus Outbreak. Center for Strategic and International Studies (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  39. ↑ Tollefson J (січень 2021). COVID curbed carbon emissions in 2020 - but not by much. Nature. 589 (784): 343. Bibcode:2021Natur.589..343T. doi:10.1038/d41586-021-00090-3. PMID 33452515. (англ.)
  40. ↑ Green M (13 березня 2020). Air pollution clears in northern Italy after coronavirus lockdown, satellite shows. Reuters. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  41. ↑ Picheta R (9 квітня 2020). People in India can see the Himalayas for the first time in 'decades,' as the lockdown eases air pollution. CNN (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020.
  42. ↑ Brown V. Covid 19 Coronavirus: India's Himalayas return to view as pollution drops. NZ Herald (англ.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020.
  43. ↑ Airborne Nitrogen Dioxide Plummets Over China. earthobservatory.nasa.gov (англ.). 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  44. ↑ Analysis: Coronavirus temporarily reduced China's CO2 emissions by a quarter. Carbon Brief (англ.). 19 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. (англ.)
  45. ↑ NASA Aura OMI. NASA Aura. Архів оригіналу за 3 березня 2020. (англ.)
  46. ↑ Chinese New Year 2020. chinesenewyear.net. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 6 квітня 2020. (англ.)
  47. ↑ Earth Matters - How the Coronavirus Is (and Is Not) Affecting the Environment. earthobservatory.nasa.gov (англ.). 5 березня 2020. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  48. ↑ Praveena, Sarva Mangala; Aris, Ahmad Zaharin (1 грудня 2021). The impacts of COVID-19 on the environmental sustainability: a perspective from the Southeast Asian region. Environmental Science and Pollution Research (англ.). 28 (45): 63829—63836. doi:10.1007/s11356-020-11774-0. ISSN 1614-7499. PMC 7787621. PMID 33410033. (англ.)
  49. ↑ Mayor of Lima sees COVID-19 as spark for an urban hub to the green recovery. European Investment Bank (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 7 червня 2021.
  50. ↑ Chapter 2. Air pollution and its impact on health in Europe: Why it matters and how the health sector can reduce its burden (англ.). OECD iLibrary. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
  51. ↑ Air pollution. www.who.int (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  52. ↑ Coronavirus and Air Pollution. C-CHANGE | Harvard T.H. Chan School of Public Health (англ.). 19 травня 2020. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 7 червня 2021.
  53. ↑ USDA ERS - Improving Air and Water Quality Can Be Two Sides of the Same Coin. www.ers.usda.gov. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 11 грудня 2021. (англ.)
  54. ↑ How the Coronavirus Pandemic is Affecting Water Demand. Pacific Institute (англ.). 6 липня 2020. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
  55. ↑ COVID-19 Map. Johns Hopkins Coronavirus Resource Center (англ.). Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  56. ↑ Nigam R, Pandya K, Luis AJ, Sengupta R, Kotha M (лютий 2021). Positive effects of COVID-19 lockdown on air quality of industrial cities (Ankleshwar and Vapi) of Western India. Scientific Reports. 11 (1): 4285. Bibcode:2021NatSR..11.4285N. doi:10.1038/s41598-021-83393-9. PMC 7895933. PMID 33608603. (англ.)
  57. ↑ He G, Pan Y, Tanaka T (грудень 2020). The short-term impacts of COVID-19 lockdown on urban air pollution in China. Nature Sustainability (англ.). 3 (12): 1005—1011. doi:10.1038/s41893-020-0581-y. ISSN 2398-9629.

Джерела

  Ця стаття містить текст, що поширено за вільною ліцензією (твердження про ліцензію або дозвіл у Вікісховищі): Drowning in Plastics – Marine Litter and Plastic Waste Vital Graphics , United Nations Environment Programme

Посилання

Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вплив_пандемії_COVID-19_на_навколишнє_середовище&oldid=36126311