4 Веста: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
+шаблон
Рядок 1: Рядок 1:
{{Планета
|назва = 4 Веста
|символ = [[Файл:Vesta symbol.svg|25px|Сучасний астрономічний символ Вести]]
|зображення = [[Файл:Vesta-HST-Color.jpg|250px|4 Веста, зображення космічного телескопа «Хаббл», травень 2007]]
|фон = #99cccc
|центр = Сонце
|відкривач = [[Генріх Ольберс]]
|місце відкриття = [[Бремен]]
|дата відкриття = [[29 березня]] [[1807]]
|мп_категорія = [[Астероїд головного поясу]]
|на честь = [[Веста (міфологія)|Веста]]
|пос_орбіта = <ref name="jpldata">{{cite web |title=JPL Small-Body Database Browser: 4 Vesta |url=http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?sstr=4 |accessdate=2010-08-23}}</ref>
|епоха = 23 липня 2010 (2455400,5 [[Юліанський день|JD]])
|апоцентр = 2,571231071 а. о.
|перицентр = 2,15259357 а. о.
|велика піввісь = 2,361912321 а. о.
|ексцентриситет = 0,08862257
|орбітальний період = 1325,849058 д <br/>3,63 р
|середня швидкість = 19,3517 км/с
|середня аномалія = 307,80106°
|нахил орбіти = 7,134063°
|висх_довгота = 103,90972°
|арг_перицентру = 149,83735°
|розміри = 530 км (середнє)
|маса = <span style="white-space:nowrap;">(2,67 ± 0,02){{e|20}} кг</span><ref name="Baer2007">{{cite journal |last=Baer |first=James |coauthors=Chesley, Steven R. |title=Astrometric masses of 21 asteroids, та an integrated asteroid ephemeris |journal=Celestial Mechanics та Dynamical Astronomy |volume=100 |issue=2008 |pages=27–42 |publisher=Springer Science+Business Media B.V. 2007 |url=http://www.springerlink.com/content/h747307j43863228/fulltext.pdf |format=[[PDF]] |doi=10,1007/s10569-007-9103-8 |accessdate=2008-11-11 |year=2008}}</ref>
|густина = 3,42 г/см³<ref name="Baer2007" />
|тяжіння на поверхні= 0,22 м/с²
|друга швидкість = 0,35 км/с
|період обертання = 5,342 год
|альбедо = 0,4228
|температура = ''мін:'' 85 [[Кельвін (одиниця)|K]] (−188 [[Градус Цельсія|°C]])<br />''макс:'' 255 K (−18 °C)<ref name="Mueller01">{{cite journal |url=http://www.esa.int/esapub/bulletin/bullet108/chapter4_bul108.pdf |author=Mueller, T. G. |coauthors=Metcalfe, L. |title=ISO та Asteroids |journal=European Space Agency (ESA) bulletin |volume=108 |pages=38 |year=2001}}</ref>
|спектр_тип = V (Толен) <br/>V (SMASS)
|видима величина = 5,1<ref name="Pasachoff1983">{{cite book |author=Menzel, Donald H.; та Pasachoff, Jay M. |year=1983 |title=A Field Guide до the Stars та Planets |edition=2nd |publisher=Houghton Mifflin |pages=391 |location=Boston, MA |isbn=0395348358 }}</ref> до 8,48
|абсолютна величина = 3,20
|кутовий розмір = 0,64" до 0,20"
}}
'''4 Веста''' є другим наймасивнішим об'єктом в [[пояс астероїдів|поясі астероїдів]], з середнім діаметром близько 530 км і розрахунковою масою 9% від маси всього поясу астероїдів. Він був виявлений німецький астроном [[Генріх Ольберс|Генріхом Ольберсом]] [[29 березня]] [[1807]], і названий на честь римської богині домашнього вогнища й родинного життя, жіночої персоніфікації вогню, [[Веста|Вести]].
'''4 Веста''' є другим наймасивнішим об'єктом в [[пояс астероїдів|поясі астероїдів]], з середнім діаметром близько 530 км і розрахунковою масою 9% від маси всього поясу астероїдів. Він був виявлений німецький астроном [[Генріх Ольберс|Генріхом Ольберсом]] [[29 березня]] [[1807]], і названий на честь римської богині домашнього вогнища й родинного життя, жіночої персоніфікації вогню, [[Веста|Вести]].



Версія за 16:22, 23 серпня 2010

4 Веста Сучасний астрономічний символ Вести
4 Веста, зображення космічного телескопа «Хаббл», травень 2007
Відкриття
Відкривач Генріх Ольберс
Місце відкриття Бремен
Дата відкриття 29 березня 1807
Позначення
Названа на честь Веста
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 липня 2010 (2455400,5 JD)
Велика піввісь 2,361912321 а. о.
Перигелій 2,15259357 а. о.
Афелій 2,571231071 а. о.
Ексцентриситет 0,08862257
Орбітальний період 1325,849058 д
3,63 р
Середня орбітальна швидкість 19,3517 км/с
Середня аномалія 307,80106°
Нахил орбіти 7,134063°
Довгота висхідного вузла 103,90972°
Аргумент перицентру 149,83735°
Фізичні характеристики
Розміри 530 км (середнє)
Маса (2,67 ± 0,02)× 1020 кг[2]
Середня густина 3,42 г/см³[2]
Прискорення вільного падіння на поверхні 0,22 м/с²
Друга космічна швидкість 0,35 км/с
Період обертання 5,342 год
Альбедо 0,4228
Температура мін: 85 K (−188 °C)
макс: 255 K (−18 °C)[3]
Спектральний тип V (Толен)
V (SMASS)
Видима зоряна величина 5,1[4] до 8,48
Стандартна зоряна величина 3,20
Кутовий розмір 0,64" до 0,20"
CMNS: 4 Веста у Вікісховищі

4 Веста є другим наймасивнішим об'єктом в поясі астероїдів, з середнім діаметром близько 530 км і розрахунковою масою 9% від маси всього поясу астероїдів. Він був виявлений німецький астроном Генріхом Ольберсом 29 березня 1807, і названий на честь римської богині домашнього вогнища й родинного життя, жіночої персоніфікації вогню, Вести.

Веста втратила близько 1% своєї маси при зіткненні менш ніж один мільярд років тому. Багато фрагменти цієї події впали на Землю Howard-Eucrite-Diogenite (HED) метеорити багаті джерелом відомостей про астероїд. Веста є яскравим астероїдом. Її найбільша відстань від Сонця трохи більша, ніж мінімальна відстань Церери від Сонця, і її орбіти повністю в орбіті Церери.

Орбіта

Орбіта Вести лежить у внутрішній частині поясу астероїдів, в межах загального люка Кірквуда на 2,5 а. о.. Орбіта слабкоеліптична з помірним нахилом до площині екліптики. Астероїд не перетинає орбіту Землі, і обертається навколо Сонця за 3,63 Юліанських років. [5]

Фізичні характеристики

Веста очима «Хаббла»

Розміри Вести складають 578×560×458 км, і, якщо б асиметрія форми була б трохи меншою, то, відповідно до нової редакції поняття «планета», її варто було б віднести саме до цього класу небесних тіл. [6] З планетами Весту зближує і складна геологічна історія. Незабаром після формування почалася диференціація її внутрішньої структури: утворилося залізо - нікелеве ядро і кам'яна мантія. За рахунок тепла, що виділяється при розпаді радіоактивних ізотопів, ядро і значна частина мантії розплавилися. Протягом наступних епох відбувалося поступове охолодження і кристалізація порід мантії і кори, що в кінцевому підсумку призвело до надзвичайної різноманітності мінералів, що складають Весту. Про це ми можемо судити по метеоритам і малим астероїдам V-типу, родоначальницею яких є Веста.

В 90-х роках за допомогою телескопа «Хаббл» вдалося досить детально розглянути поверхню Вести і отримати уявлення про її склад. Найбільш помітною деталлю є величезний Кратер 460 км у поперечнику, що займає весь південний полюс. Дно кратера лежить на 13 км нижче середнього рівня, краї на 4-12 км підносяться над прилеглими рівнинами, а центральна гірка має висоту 18 км. Розміри кратера можна порівняти з розмірами астероїда; залишається загадкою як Веста змогла пережити настільки великий катаклізм. Очевидно, що численні астероїди V-типу — просто уламки, що розлетілися після зіткнення. Спектрометричний аналіз показує, що кратер оголив кілька шарів кори Вести і частково — її мантію. На Весті виявлені й інші великі кратери, розмірами до 150 км і глибиною до 7 км. Поверхня Вести суттєво неоднорідна, східна півкуля має більш високе альбедо, західна ж півкуля більше темна, зустрічаються ділянки з аномально низьким альбедо. Вважається, що темніші області відповідають базальтовим рівнинам, аналогам місячних «морів», а більш світлі — височинам з великою кількістю кратерів.

Подальші дослідження

Основні надії на подальше вивчення Вести пов'язані з місією АМС «Dawn», запущеною 27 вересня 2007 року. В 2011 році апарат вийде на орбіту навколо Вести і буде вивчати її протягом 9 місяців, після чого відправиться до Церери.

Цікаві факти

Веста є найяскравішим астероїдом. Це єдиний астероїд, який в ясну ніч видно неозброєним оком із Землі, завдяки яскравості його поверхні, його розміру, який становить 576 км у поперечнику і тому, що він може наближатися до Землі на відстань всього 177 млн. км.

Див також

Примітки

  1. JPL Small-Body Database Browser: 4 Vesta. Процитовано 23 серпня 2010.
  2. а б Baer, James; Chesley, Steven R. (2008). Astrometric masses of 21 asteroids, та an integrated asteroid ephemeris (PDF). Celestial Mechanics та Dynamical Astronomy. Springer Science+Business Media B.V. 2007. 100 (2008): 27—42. doi:10,1007/s10569-007-9103-8. Процитовано 11 листопада 2008. {{cite journal}}: Перевірте значення |doi= (довідка)
  3. Mueller, T. G.; Metcalfe, L. (2001). ISO та Asteroids (PDF). European Space Agency (ESA) bulletin. 108: 38.
  4. Menzel, Donald H.; та Pasachoff, Jay M. (1983). A Field Guide до the Stars та Planets (вид. 2nd). Boston, MA: Houghton Mifflin. с. 391. ISBN 0395348358.
  5. http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?sstr=4
  6. Savage, Don; Jones, Tammy; and Villard, Ray (1995). Asteroid or Mini-Planet? Hubble Maps the Ancient Surface of Vesta. Hubble Site News Release STScI-1995-20.