4 Веста
 |
|
|
Відкриття
|
|
|---|---|
| Відкривач | Генріх Ольберс |
| Місце відкриття | Бремен |
| Дата відкриття | 29 березня 1807 |
|
Позначення
|
|
| Названа на честь | Веста |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Епоха 23 липня 2010 (2455400,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,361912321 а. о. |
| Перигелій | 2,15259357 а. о. |
| Афелій | 2,571231071 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,08862257 |
| Орбітальний період | 1325,849058 д 3,63 р |
| Середня орбітальна швидкість | 19,3517 км/с |
| Середня аномалія | 307,80106° |
| Нахил орбіти | 7,134063° |
| Довгота висхідного вузла | 103,90972° |
| Аргумент перицентру | 149,83735° |
|
Фізичні характеристики
|
|
| Розміри | 573×557×446 км |
| Маса | (2,59 ± 0,02)×1020 кг[2] |
| Середня густина | 3,42 г/см³[2] |
| Прискорення вільного падіння на поверхні |
0,22 м/с² |
| Друга космічна швидкість | 0,35 км/с |
| Період обертання | 5,342 год |
| Альбедо | 0,4228 |
| Температура | мін: 85 K (−188 °C) макс: 255 K (−18 °C)[3] |
| Спектральний тип | V (Толен) V (SMASS) |
| Видима зоряна величина | 5,1[4] до 8,48 |
| Стандартна зоряна величина | 3,20 |
| Кутовий розмір | 0,70" до 0,22" |
4 Веста — астероїд діаметром близько 525 км, другий за масою об'єкт у поясі астероїдів (9% від розрахункової маси всього поясу астероїдів). Відкрито німецьким астрономом Генріхом Ольберсом 29 березня 1807, і названо на честь римської богині домашнього вогнища й родинного життя, жіночої персоніфікації вогню Вести.
Веста втратила близько 1% своєї маси внаслідок зіткнення, що сталося менше мільярда років тому і призвело до утворення сімейства Вести. Деякі фрагменти цієї події впали на Землю (HED-метеорити) і є джерелом багатьох відомостей про астероїд.
Веста — яскравий астероїд.
Зміст |
Орбіта [ред.]
Орбіта Вести лежить у внутрішній частині поясу астероїдів, всередині люка Кірквуда на відстані 2,5 а. о.. Орбіта слабкоеліптична з помірним нахилом до площині екліптики. Астероїд не перетинає орбіту Землі і обертається навколо Сонця за 3,63 юліанських років[5]. Найбільша відстань Вести від Сонця трохи перевищує мінімальну відстань від Сонця Церери, а її орбіта повністю розташована всередині орбіти Церери.
Фізичні характеристики [ред.]
Розміри Вести становлять 573×557×446 км, і, якби асиметрія її форми була б дещо меншою, то, відповідно до нової редакції терміну «планета», вона б належала саме до цього класу небесних тіл [6]. Із планетами Весту поріднює і складна геологічна історія. Незабаром після формування почалася диференціація її внутрішньої структури: утворилося залізо - нікелеве ядро і кам'яна мантія. За рахунок тепла, що виділяється під час розпаду радіоактивних ізотопів, ядро і значна частина мантії розплавилися. Протягом наступних епох відбувалося поступове охолодження та кристалізація порід мантії і кори, що врешті-решт призвело до надзвичайної різноманітності мінералів, що складають Весту. Висновок про це можна зробити за метеоритами і малими астероїдами V-типу, родоначальницею яких є Веста.
У 90-х роках за допомогою телескопа «Хаббл» вдалося досить детально роздивитися поверхню Вести і отримати уявлення про її склад. Найпомітнішою деталлю є величезний кратер (460 км у поперечнику), що охоплює весь південний полюс. Дно кратера лежить на 13 км нижче середнього рівня, краї на 4-12 км підносяться над прилеглими рівнинами, а центральна гірка має висоту 18 км. Розміри кратера порівняні із розмірами астероїда; залишається загадкою як Веста змогла витримати настільки значний катаклізм. Очевидно, що численні астероїди V-типу — просто уламки, що розлетілися після зіткнення[Джерело?]. Спектрометричний аналіз свідчить, що у кратері оголено кілька шарів кори Вести і частково — її мантію. На Весті виявлено й інші великі кратери, розмірами до 150 км і глибиною до 7 км. Поверхня Вести суттєво неоднорідна, східна півкуля має вище альбедо, західна ж півкуля темніша, зустрічаються ділянки з аномально низьким альбедо. Вважається, що темніші області відповідають базальтовим рівнинам, аналогам місячних «морів», а світліші — узвишшям із великою кількістю кратерів.
Подальші дослідження [ред.]
Основні надії на подальше вивчення Вести пов'язано із місією АМС «Dawn», запущеною 27 вересня 2007 року. 2011 року апарат вийшов на орбіту навколо Вести і буде вивчати її протягом 9 місяців, після чого попрямує до Церери.
Цікаві факти [ред.]
Веста є найяскравішим астероїдом. Це єдиний астероїд, який ясної ночі можна спостерігати з Землі неозброєним оком, завдяки яскравості її поверхні, розміру, який становить 576 км у поперечнику, та тому, що вона може наближатися до Землі на відстань всього 177 млн. км.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: 4 Vesta |
- ↑ «JPL Small-Body Database Browser: 4 Vesta». Процитовано 2010-08-23.
- ↑ а б Baer James, Chesley, Steven R. Astrometric masses of 21 asteroids, та an integrated asteroid ephemeris (PDF) // Celestial Mechanics та Dynamical Astronomy. — Т. 100. — (2008) (2008) С. 27–42. DOI:10,1007/s10569-007-9103-8. Переглянуто: 2008-11-11.
- ↑ Mueller, T. G., Metcalfe, L. ISO та Asteroids // European Space Agency (ESA) bulletin. — Т. 108. — (2001) С. 38.
- ↑ Menzel, Donald H.; та Pasachoff, Jay M. (1983). A Field Guide до the Stars та Planets (вид. 2nd). Boston, MA: Houghton Mifflin. с. 391. ISBN 0395348358.
- ↑ http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?sstr=4
- ↑ Savage, Don; Jones, Tammy; and Villard, Ray (1995). «Asteroid or Mini-Planet? Hubble Maps the Ancient Surface of Vesta». Hubble Site News Release STScI-1995-20.
Посилання [ред.]
|
|
|||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
