Екліптика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Екліптика та небесний екватор

Еклі́птика (від грец. έκλειψις — затьмарення) — уявна лінія (велике коло) небесної сфери, вздовж якої центр сонячного диску протягом року пересувається серед зірок. Оскільки річний рух Сонця відбиває реальне обертання Землі (а точніше системи Земля-Місяць) по орбіті, екліптика є слідом від перетину небесної сфери із площиною земної орбіти.

Ця площина називається площиною екліптики. Вона є основною в екліптичній системі небесних координат. Кут нахилу площини екліптики до небесного екватора дорівнює куту нахилу площини екватора Землі до площини її орбіти і становить близько 23,5°. Він піддається невеликим коливанням (нутації) із періодом 18,6 років та амплітудою 18,42", а також іншим незначним коливанням.

Походження назви від грецького "затьмарення" пов'язано з тим, що місячні і сонячні затемнення відбуваються лише тоді, коли Місяць у своєму русі небосхилом перетинає екліптику. Екліптика проходить через 12 сузір'їв, що називаються зодіакальними сузір'ями, та сузір'я Змієносця.

Див. також[ред.ред. код]


Сузір'я Зодіаку

Овен Aries symbol.png | Телець Taurus symbol.png | Близнята Gemini symbol.png | Рак Cancer symbol.png | Лев Leo.svg | Діва Virgo symbol.png | Терези Libra symbol.png | Скорпіон Scorpio symbol.png | Стрілець Sagittarius symbol.png | Козоріг Capricorn symbol.png | Водолій Aquarius.svg | Риби Pisces symbol.png
Хоча Сонце проходить і через 13-е сузір’я Змієносця, його традиційно не включають до зодіакальних сузір’їв.