Ізмаїльська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ізмаї́льська о́бласть утворена 07.12.1940 з Акерманської області шляхом перейменування та переносу адміністративного центру з м. Акерман (зараз - м. Білгород-Дністровський) до м. Ізмаїл.

Загальна площа області - 12,4 тисячі км²

Адміністративно поділялась на 13 районів: Арцизький, Болградський, Бородинський, Кілійський, Лиманський, Новоіванівський, Ренійський, Саратський, Старокозацький, Суворовський, Тарутинський, Татарбунарський, Тузловський.

З 19.07.1941 до 25.08.1944 територія Ізмаїльської області була захоплена румунськими та німецькими військами. Із серпня 1941 до серпня 1944 офіційно входила до складу Румунії.

15.02.1954 область скасована, її райони увійшли до складу Одеської області.

Область очолювали:

1-і секретарі обкому КП(б)У:

• Овчаренко Олександр Михайлович (1940-1940),
• Кузнєцов Михайло Георгійович (1940-1941),
• Горба Василь Дементійович (1944-1945),
• Тарасов Степан Никонович (1945-.01.1948),
• Мальцев Михайло Матвійович (.01.1948-.12.1948),
• Грушевий Костянтин Степанович (1948-1950),
• Федоров Олексій Федорович (1950-1952),
• Новиков Семен Михайлович (1952-1954).

Голови облвиконкому:

• Михонько Микита Ульянович (1940-1940),
• Куликов Г.І.(1940 - 1941, 1944-1945),
• Ананко Костянтин Павлович (1945 - 1948),
• Кузьменко Михайло Григорович (1948 - 1952),
• Філіппов Іван Маркелович (1952-1954).