Кілія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кілія
Kilia.png
Герб Кілії
Миколаївська церква (1647)
Миколаївська церква (1647)
Кілія
Розташування міста Кілія
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область Одеська область
Район/міськрада Кілійський район Кілійський район
Код КОАТУУ 5122310100
Засноване 862
Статус міста з 862 року
Населення 20829 (01.01.2011)[1]
Площа 19.5 км²
Густота населення 1068 осіб/км²
Поштові індекси 68300—68303
Телефонний код +380-4843
Координати 45°28′03″ пн. ш. 29°14′16″ сх. д. / 45.46750° пн. ш. 29.23778° сх. д. / 45.46750; 29.23778Координати: 45°28′03″ пн. ш. 29°14′16″ сх. д. / 45.46750° пн. ш. 29.23778° сх. д. / 45.46750; 29.23778
Висота над рівнем моря м
Водойма р. Дунай (Кілійське гирло)
Відстань
Найближча залізнична станція Дзинілор
До станції 29 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 226 км
 - автошляхами 209 км
До Києва
 - автошляхами 670 км
Міська влада
Адреса 68300, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Леніна, 57
Веб-сторінка Кілійська міськрада
Міський голова Переверзев Максим Артемович

Кілі́я — місто в Одеській області України, що лежить на березі Кілійського гирла Дунаю, адміністративний центр Кілійського району. Кількість населення на 2005 рік — близько 21800 осіб. Відстань до облцентру становить 209 км і проходить автошляхом Т 1604 та Т 1610

У місті розташовані суднобудівельно-судоремонтний завод, м'ясо-молочний комбінат, та річковий порт, що є важливим перевалочним пунктом на маршруті Чорне море—Дунай. Діє пункт контролю на кордоні з Румунією КіліяКілія Веке.

Назва[ред.ред. код]

Одне з гирлів Дунаю греки називали Ликостомон  (Вовча паща), а місто яке було збудоване у цьому гирлі носило назву - Ахіллей, яка з часом перетворилася на назву - Кілія. Назва міста Ахіллей, згадана також у євангелії, яке зберігалося з 1647 р. в Миколаївській церкві. Молдавани називали місто - Возія (Vosia) . Кантемир у своїй історії вказує, що місто Кілія в давнину носило також назву Ликостом(он). Станіслав Сарницький (1532-1597) стверджував, що фортеця Томі була там, де в його час знаходилася Кілія. [2]

Історія[ред.ред. код]

Засновано в середині XIII століття Данилом Галицьким.[Джерело?] Перші письмові згадки про місто належать до XIV сторіччя.

Кілія в XIV ст.
Герб Кілії румунського періоду

У 13521359 роках місто перебувало у складі Угорського королівства, в 13591484 — Молдавського князівства. 1484 султан Баязед взяв Кілію та Білгород. 14841806 — Османської імперії, 18061856 — Російської імперії, в 1856, після поразки Росії в Кримській війні, знову відійшло до Молдавського князівства, а після Російсько-Турецької війни 18771878 років було повернуте до складу Російської імперії; в 19181940 — входило до складу Румунії. В 1940 р., згідно з пактом Молотова-Ріббентропа, відійшло до СРСР і було включене до Української РСР. Входило до складу Акерманської та Ізмаїльської областей під час їхнього існування.

Кілійська фортеця
Історики припускають, що фортецю заклали в XI столітті візантійці і назвали Лікостом (Вовча паща). У XIV столітті Лікостом перебудували італійці (Генуя), які контролювали в той час чорноморські торгівельні потоки. Достовірно відомо, що фортецю Кілії в XV столітті значно розширили і зміцнили молдовани (Молдавське князівство), у 1484 році захопили і перебудували турки-османи. У XVI-XVII століттях фортецю не раз захоплювали Запорізькі козаки, а в 1806-му Кілію взяли російські війська на чолі з Арманом де Рішельє. Фортечні стіни охоплювали весь сучасний центр міста і ділили середньовічну Кілію на три райони (двори) — зовнішній, внутрішній, і цитадель. Цитадель перебувала на березі Дунаю і являла собою чотирикутний замок з чотирма круглими вежами по кутах. У XIX-XX століттях фортеця була розібрана місцевими жителями, позаяк втратила своє значення і ускладнювала зростання міста. Від фортеці залишилися лише два ставки на місці захисного рову. Зараз на місці фортеці розкинувся міський парк.

Економіка[ред.ред. код]

У місті розташовані судноремонтний завод КССРЗ (Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод), винзавод, м'ясомолочний комбінат, річковий порт, що є основним перевалочним пунктом на маршруті, й ряд інших великих підприємств міста. Чорне мореДунай.

Кілія — найбільший в Україні центр із вирощування рису. Рисові чеки простяглися на багато кілометрів уздовж Дунаю. Це призвело до підвищення рівня ґрунтових вод і засолення ґрунтів. З турецької мови перекладається, як «глина» тому що місто стоїть на глині (Олександр Сергійович Карпушкін).

Архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Уродженці[ред.ред. код]

Некрополі[ред.ред. код]

Біля міста, на турецькому кордоні, 1575 p. був похований козацький гетьман - Іван Свирговський.

Слова з Думи про гетьмана Свірчовського:

"Деж ви з нашим гетьманом прощалися ?
В глибокої могилі,
Біля города, біля Кілії,
На турецькі лінії."

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.