Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кілі́я — місто в Одеській області України, що лежить на березі Кілійського гирла Дунаю, адміністративний центр Кілійського району. Кількість населення на 2005 рік — близько 21800 осіб. Відстань до облцентру становить 209 км і проходить автошляхом Т 1604 та Т 1610
У місті розташовані суднобудівельно-судоремонтний завод, м'ясо-молочний комбінат, та річковий порт, що є важливим перевалочним пунктом на маршруті Чорне море—Дунай. Діє пункт контролю на кордоні з Румунією Кілія—Кілія Веке.
Історія [ред.]
Засновано в середині XIII століття Данилом Галицьким.[Джерело?] Перші письмові згадки про місто належать до XIV сторіччя.
У 1352–1359 роках місто перебувало у складі Угорського королівства, в 1359–1484 — Молдавського князівства, 1484–1806 — Османської імперії, 1806–1856 — Російської імперії, в 1856, після поразки Росії в Кримській війні, знову відійшло до Молдавського князівства, а після Російсько-Турецької війни 1877–1878 років було повернуте до складу Російської імперії; в 1918–1940 — входило до складу Румунії. В 1940 р., згідно з пактом Молотова-Ріббентропа, відійшло до СРСР і було включене до Української РСР. Входило до складу Акерманської та Ізмаїльської областей під час їхнього існування.
| Кілійська фортеця |
 |
| Історики припускають, що фортецю заклали в XI столітті візантійці і назвали Лікостом (Вовча паща). У XIV столітті Лікостом перебудували італійці (Генуя), які контролювали в той час чорноморські торгівельні потоки. Достовірно відомо, що фортецю Кілії в XV столітті значно розширили і зміцнили молдовани (Молдавське князівство), у 1484 році захопили і перебудували турки-османи. У XVI-XVII століттях фортецю не раз захоплювали Запорізькі козаки, а в 1806-му Кілію взяли російські війська на чолі з Арманом де Рішельє. Фортечні стіни охоплювали весь сучасний центр міста і ділили середньовічну Кілію на три райони (двори) — зовнішній, внутрішній, і цитадель. Цитадель перебувала на березі Дунаю і являла собою чотирикутний замок з чотирма круглими вежами по кутах. У XIX-XX століттях фортеця була розібрана місцевими жителями, позаяк втратила своє значення і ускладнювала зростання міста. Від фортеці залишилися лише два ставки на місці захисного рову. Зараз на місці фортеці розкинувся міський парк. |
Економіка [ред.]
У місті розташовані судноремонтний завод КССРЗ (Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод), винзавод, м'ясомолочний комбінат, річковий порт, що є основним перевалочним пунктом на маршруті, й ряд інших великих підприємств міста. Чорне море—Дунай.
Кілія — найбільший в Україні центр із вирощування рису. Рисові чеки простяглися на багато кілометрів уздовж Дунаю. Це призвело до підвищення рівня ґрунтових вод і засолення ґрунтів. З турецької мови перекладається, як «глина» тому що місто стоїть на глині (Олександр Сергійович Карпушкін).
Архітектурні пам'ятки [ред.]
Уродженці [ред.]
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]