Вилкове
| Вилкове | |||
|---|---|---|---|
|
|||
 |
|||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Одеська область | ||
| Район/міськрада | Кілійський район | ||
| Код КОАТУУ | 5122310300 | ||
| Засноване | 1762 р. | ||
| Населення | ▼8570 (01.01.2011)[1] | ||
| Площа | 3.5 км² | ||
| Густота населення | 2450 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 68355 | ||
| Телефонний код | +380-4843 | ||
| Координати | 45°23′57″ пн. ш. 29°35′37″ сх. д. / 45.39917° пн. ш. 29.59361° сх. д.Координати: 45°23′57″ пн. ш. 29°35′37″ сх. д. / 45.39917° пн. ш. 29.59361° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 0 м | ||
| Водойма | Дунай | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Дзинілор | ||
| До станції | 63 км | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - залізницею | 226 км | ||
| - автошляхами | 207 км | ||
| До Києва | |||
| - автошляхами | 668 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 68355, Одеська обл., Вилківський р-н, м. Вилкове, вул. Кірова, 27 | ||
| Міський голова | Дзядзін Микола Тихонович | ||
Ви́лкове (рум. Vâlcov, рос. Вилково) — місто, розташоване в українській частині дельти Дунаю, на крайньому південному заході України, в Кілійському районі Одеської області. Це останній населений пункт на узбережжі Дунаю перед його впадінням в Чорне море. Відстань до обласного центру становить близько 207 км і проходить автошляхами Т 1604 та Т 1610.
У місті розташований Усть-Дунайський морський торговельний порт. Діє пункт контролю на кордоні з Румунією Вилкове—Переправа.
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
Місто засновано 1746 року під назвою Посад Липованське, статус міста отримано в 1762.
Це місто також відоме під назвою «Українська Венеція» завдяки численним каналам (місцеві жителі називають їх єриками), проритим вздовж вулиць. Тому човен тут є звичайнішим засобом пересування, ніж автомобіль. Місто налічує близько 11000 мешканців (на 2001 рік), з них близько 70 % — росіяни, близько 25 % — українці, а також румуни, молдавани, гагаузи та болгари.
Найбільша християнська конфесія міста — православні старообрядці-липовани (близько 70 %, в основному росіяни), решта — вірні Української Православної Церкви Московського патріархату. В місті три церкви: дві належать старообрядцям, одна — УПЦ.
З огляду на те, що Вилкове розташоване посеред боліт дельти Дунаю, загальноприйнятий в Одеській області тип зернового сільського господарства тут неможливий, тому найбільшою сферою зайнятості населення є рибальство на Дунаї, озерах дельти та в Чорному морі. Окрім рибальства Вилкове відоме як місце виноградарства та вирощування полуниці (ці культури масово вирощуються мешканцями міста на островах дельти).
У Вилковому розташована адміністрація Українського Дунайського біосферного заповідника, чия територія охоплює острови дельти вгору та вниз за течією Дунаю, плавні на північ від Дунаю, озера дельти та двокілометрову смугу морської акваторії вздовж узбережжя.
Поблизу міста створено ботанічний заказник місцевого значення Ліски.
Вилкове в літературі [ред.]
- У місті тривалий час мешкала й учителювала молдавсько-російська письменниця Ольга Накко.
- Тут народився румунський та радянський письменник Ілля Константиновський.
- Цікаві описи міста залишили письменники Булат Окуджава та Валерій Попов.
Фотографії [ред.]
-
Одна з головних «вулиць» міста
-
Стоянка приватного транспорту
-
Біля одного з єриків
-
«Тротуар» вздовж каналу
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
- Інформація та відпочинок Вилкове
- Муніципальний музей особистих колекцій імені Блєщунова.
- Фотографії Вилково із сайту iloveua.org
- Вилково — Українська Венеція на плавнях Дунаю
- Фотополювання. Вилково
- Документальний фільм про Вилково та життя липован
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Вилкове |
|
|||||||||||
|
||||||||
|
||||||||||||||||
