Іґрейна

Ігрейна, Іґрейна (англ. Igraine, лат. Igerna, валл. Eigyr, фр. Igerne, в «Смерті Артура» Томаса Мелорі використовується варіант Igraine, в «Парцифалі» Вольфрама фон Ешенбаха -Arnive) — персонаж артурівського циклу, мати Артура від свого другого чоловіка — короля Утера Пендраґона. У першому шлюбі була дружиною Ґорлуа, герцога Корнуолла, від якого народила єдиноутробних сестер Артура: Морґаузу, Елейн і Фею Морґану (родинний зв'язок останньої з Артуром з'являється в пізніших творах циклу).

Сімейне дерево

г. Ґорлуа

Іґрейна

к. Утер Пендраґон

к. Лодеґранс

к. Уріенс

Фея Морґана

к. Нантрес

Елейна

к. Лот Оркнейський

Морґауза

Король Артур

Ґвіневра

Івейна

г. Санам

Ґавейн

Ґахеріс

Аґравейн

Ґарет Білоручка

Ліонора

Мордред

Борр

• г. - герцог
• к. - король

Гальфрід Монмутський

Перша згадка, що дійшла до нас про Іґрейну, міститься в «Історії королів Британії» («Історія бриттів») Гальфріда Монмутського, де вона з'являється як дружина Ґорлуа, герцога Корнуолла. У неї закохується король Утер Пендраґон і намагається завоювати її увагу при дворі. Вона розповідає про це чоловікові, який відправляє її в Корнуолл, не питаючи у короля дозволу на від'їзд. Цей несподіваний від'їзд дає Утеру привід оголосити Ґорлуа війну. Ґорлуа управляє військовими діями із замку Діміліок, а дружину залишає в безпеці в замку Тінтагель.

Прийнявши за допомогою Мерліна вигляд Ґорлуа, Утер Пендраґон отримує можливість потрапити в Тінтагель, щоб задовольнити свою хіть. Він обманом опановує Іґрейною — вона приймає його за свого чоловіка, і вагітніє Артуром. У ту ж ніч її чоловік Ґорлуа убитий в битві. Гальфрід не вказує, а подальші джерела не приходять до згоди, чи загинув Ґорлуа до або після зачаття Артура (що може бути важливо для визначення того, чи може дитина вважатися законним після одруження його матері і його справжнього батька). Пізніше Утер Пендраґон одружується на Іґрейні.

Згідно з Гальфрідом, Іґрейна також народжує від Утера доньку Ганну, яка згодом стає матір'ю Ґавейна і Мордреда. Також Гальфрід згадує короля Хоеля Бретонського як племінника Артура і передбачає, що від дочки Утера відбудуться сім королів, що може бути правдою, якщо Хоель є сином Ганни, але неможливо, якщо вона мати тільки Утера і Ґавейна.

Роберт де Борін

У «Мерліна» Роберта де Боріна попередній чоловік Іґрейни — безіменний герцог Тінтагель, і йому вона народжує двох дочок, чиї імена також невідомі. Одна з них виходить заміж за короля Лота і стає матір'ю Ґавейна, Мордреда, Ґарета і Ґахеріса. Друга дочка, в деяких варіантах також безіменна, але в деяких звана Морґаною, одружена з королем Нентресом Гарлотським. Третя незаконна дочка герцога Тінтагель відправлена ​​на навчання, і дізнається так багато, що стає великою чарівницею Феєю Морґ.

Фактично, «Морґ» (Morgue) і «Морґана» (Morgaine) — форми одного і того ж імені. Крім того, жодне джерело крім де Боріна не вказує, що Фея Морґана — незаконна дочка і, отже, зведена сестра Артура. Відповідно до Роберта де Боріна, Іґрейна вмирає раніше свого другого чоловіка.

«Мерлін» з «Циклу Вульгати»

У «Мерліна» з «Циклу Вульґати» Іґрейні приписуються два більш ранніх чоловіка. Від першого з них, Хоеля, у неї було дві дочки: мати Ґавейна і дочка на ім'я Блазін, що вийшла заміж за Нентреса Гарлотського. Після смерті Хоеля Іґрейна вийшла за герцога Тінтагель і від нього народила ще трьох дочок: третя дочка, яка вийшла за короля Бріадаса і стала матір'ю короля Ангуселя Шотландського (ні в одному більш збереженому тексті він не доводиться племінником Артуру), четверта дочка на ім'я Ґермесент, яка вийшла за короля Уріена і стала матір'ю Івейна, і п'ята дочка — Фея Морґана.

Кілох і Олвен

Валлійська історія «Кілох і Олвен», що входить в Мабіногіон, також згадує Ґорманта, сина Рикка, як єдиноутробного брата Артура, старшого з правителів Корнуолл. Можна припустити, що Рикка — ще одне ім'я Ґорлуа (хоча валлійська переклад Гальфріда називає його «Gwrlais»), але також у Гальфріда згадується Ґормант Африканець, король Ірландії (Ця інформація базується на французькому chanson de geste під назвою «Gormant et Isenbart»), і цей Ґормант може виявитися «Gormant ap Rica», що є можливим спотворенням «Gormant Africa».

Інші джерела

У «Пост-Вульгаті» і на «Смерті Артура» сера Томаса Мелорі дружиною короля Урієна і матір'ю Івейн стала Фея Морґана. В інших джерелах Івейн взагалі не є племінником Артура, хоча його все ще іноді роблять кузеном Ґавейна, так як їх батьків часом представляють як братів.

«Смерть Артура» називає першу дочку Морґаузою, другу Елейн і третю — Феєю Морґаною, не вказуючи Морґану як незаконнонароджену. Ланселот описується як син сестри Артура Кларіни в «Ланцелеті» Ульріха фон Цацікховена, Карадок Короткорукий є сином сестри Артура в «прозаїчному Ланселоті», Персіваль — син сестри Артура Acheflour в англійському романі «Сер Персіваль». Історії про Артура не узгоджуються між собою і нові сестри Артура, мабуть, створюються за бажанням будь-якого оповідача, який захотів зробити героя племінником короля.

У валлійській традиції Іґрейна — дочка Амлауда Вледіка (англ. Amlawdd Wledig). У «Brut Tysilio» перекладач додає інформацію, згідно з якою герцог Кадоре Корнуолльський є сином Ґорлуа, можна припустити, що від Іґрейни. Те ж саме говориться і в «Хроніках» Річарда Хардінга, де Кадоре названий братом Артура з боку матері. Протилежні погляди представлені в «Бруті» Лайамона, де Кадоре спочатку з'являється як лідер, який бере на себе управління людьми Утера, коли ті атаковані Ґорлуа в той час, як Утер таємно перебуває з Іґрейною в Тінтагель. У англійському «Alliterative Morte Arthure» Кадоре названий «кузеном» Артура.

«Прозаїчний Ланселот» вказує, що, коли Іґрейна стала дружиною Утера, в герцогстві Тінтагель залишився син герцога від попереднього шлюбу. Деякі лицарські романи показують Іґрейну живою після смерті Утера. У лицарському романі «Персеваль, або Повість про Грааль» Кретьєна де Труа вона і її дочка, мати Ґавейна, знайдені Ґавейном в зачарованому замку під назвою Замок Чудес. Ґавейн вважав і мати, і бабусю давно мертвими. Цей же епізод з'являється в «Парцифалі» Вольфрама фон Ешенбаха і в «Diu Krone» Генріха фон дем Тюрліна. В обох з них пізніше пояснюється, що Іґрейна була викрадена чарівником, що зачарував замок.

Література

• Гальфрід Монмутський. Історія бриттів у Бібліотеці Максима Мошкова
• Мабіногіон. Кілох і Олвен
• Томас Мелорі. Смерть Артура у Бібліотеці Максима Мошкова
• Brut Лайамона (British Library, MS Cotton Caligula A.ix. З манускрипту). (англ.)

Посилання

• Uther and Igraine (англ.)