АРСР німців Поволжя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Автономна Радянська Соціалістична Республіка Німців Поволжя
Автономная Советская Социалистическая Республика Немцев Поволжья
Autonome Sozialistische Sowjetrepublik der Wolgadeutschen
АРСР НП
Flag of Volga German ASSR.svg Coat of Arms of Volga German ASSR.png
Прапор Герб
[[Зображення:]]
Столиця Енгельс
Офіційна мова німецька, російська
Дата створення
В СРСР:
 — з
 — по		 19 жовтня 1918

19 жовтня 1918
28 серпня 1941
Площа
 — загальна
 — води (%)		 28 200
{{{води}}}
Населення {{{населення}}}
Валюта карбованець

АРСР німців Поволжя (АРСРНП, нім. Autonome Sozialistische Sowjetrepublik der Wolgadeutschen) — у складі РРФСР автономна РСР поволзьких німців з 19 грудня 1923.

Автономія поволзьких німців у складі РРФСР існувала з 19 жовтня 1918 до 28 серпня 1941.

Зміст

Імміграція німців до Росії [ред.]

У 1762—1763 роках імператриця Катерина II своїми маніфестами запросила жителів європейських країн переїхати до Росії і оселитися на берегах річки Волги. На запрошення відгукнулися тисячі жителів з німецьких держав (Гессена, Бадена, Саксонії, Гольштейну, Майнцу та інших), володінь Габсбургів, Швейцарії, Нідерландів, Франції, Данії, Швеції та інших країн Європи.

З 1764 по 1768 рік у Поволжі на територіях сучасних Саратовської і Волгоградської областей було утворено 106 німецьких колоній, у яких оселилися 25 600 чоловік. До початку XX століття в Поволжі було 190 колоній з населенням 407,5 тисяч осіб переважно німецької національності, яких з кінця XIX століття офіційно називали «німці Поволжя» або «поволзькі німці» (die Wolgadeutschen)

Коротка історія та адміністративний поділ [ред.]

19 жовтня 1918, декретом РНК РРФСР була утворена перша в РРФСР автономна область — Автономна область Німців Поволжя (використовувалося також назва Трудова комуна Німців Поволжя) у складі РРФСР з адміністративним центром у м. Саратов (з 19 жовтня 1918 по травень 1919). Потім адміністративним центром стало місто Баронськ (назв. Катеріненштадт з травня по 4 червня 1919 і назв. Марксштадт з 4 червня 1919, був адміністративним центром до 24 липня 1922). 24 липня 1922 адміністративний центр області перенесено в приєднаний до автономії 22 червня місто Покровськ (в 1931 перейменований в м. Енгельс).

АО Німців Поволжя включила 3 повіти (Голокарамишський — с. Голий Карамишев, Катериненштадтський — м. Катериненштадт та Рівненський — с. Рівне, а 22 червня 1922 до складу області включено Покровський повіт).

19 грудня 1923 АО Німців Поволжя перетворена в Автономну РСР Німців Поволжя з площею 28 200 км ² і 576 тис. мешканців (1933). З 1928 по 1934 роки АРСР НП входила до складу Нижньо-Волзького краю РРФСР, з 1934 по 1936 роки — до складу Саратовського краю РРФСР. У 1939 близько двох третин населення були німцями. Столицею республіки було місто Енгельс.

АРСР Німців Поволжя включала 22 кантони: Бальцерський, Гмелінський, Гнаденфлюрський, Добринський, Зельманський, Золотовський, Іловатський, Каменський, Красноярський, Краснокутський, Куккусський, Лізандергейський, Маріентальський, Марксштадтський, Палласовський, Старо-Полтавський, Тернівський, Унтервальденський, Федоровський, Франкський, Екгеймський , Ерленбахський кантони та м. Енгельс.

Після початку війни з Німеччиною німці Поволжя Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 серпня 1941 року були огульно звинувачено у співпраці з німецькою владою і виселені в Казахську РСР, Алтай і Сибір. Територія АРСР Німців Поволжя була розділена між Саратовською (15 кантонів) і Сталінградською (Волгоградською) (7 кантонів) областями.

Населення [ред.]

АРСР Німців Поволжя на мапі РРФСР
Volga German03.png

12 червня 1924 року німецька мова була введена в якості другої державної і як мова навчання в школах. У той період швидкими темпами почалося будівництво народної освіти і створення німецького державного видавництва. Прийнятою в 1937 році Конституцією (Основним Законом) АРСР Німців Поволжя державними мовами республіки були встановлені російська та німецька.

Поряд з цим АРСР Німців Поволжя була однією з перших республік суцільної грамотності: у АРСР НП нараховувалося 171 національна середня школа, 11 технікумів, 3 робітфаки, 5 вузів. Крім того, було 172 колгоспних клуби, будинків культури, Німецький національний театр і дитячий театр. Видавалась 21 газета німецькою мовою[1].

Національний склад АРСР Німців Поволжя за переписом 1926 й 1939 років
Національність Чисельність (1926)  % (1926) Чисельність (1939)  % (1939)
Німці 379 630 66,42% 366 685 60,46%
Росіяни 116 561 20,39% 156 027 25,72%
Українці 68 561 11,99% 58 248 9,6%
Казахи 1353 0,24% 8988 1,48%
Татари 2109 0,37% 4074 0,67%
Мордва 1429 0,25% 3048 0,5%
Білоруси 159 0,03% 1636 0,27%
Китайці 5 0% 1284 0,21%
Євреї 152 0,026% 1216 0,20%
Інші 1619 0,28% 5326 0,88%
Всього 571 578 (100,00%) 606 532 (100,00%)

Політичний устрій [ред.]

Прапор АРСР НП в 1924—1937 роках[2]
Прапор АРСР НП в 1937—1941 роках[2]

Головним органом державної влади АРСР НП був Центральний виконавчий комітет Ради АРСР Німців Поволжя (з 1937 року — Верховна Рада АРСР Німців Поволжя), який був законодавчим (представницьким) органом, що формується з 1937 року на основі загальних виборів. На постійній основі працювали Президія ЦВК АРСР НП (з 1937 року — Президія Верховної Ради АРСР НП), решта членів ЦВК (з 1937 — депутати Верховної Ради) збиралися на сесії 10-12 разів на рік.

Виконавчу владу очолювала Рада народних комісарів (РНК) АРСР НК у складі десяти народних комісаріатів: внутрішніх справ, юстиції, охорони здоров'я, фінансів, сільського господарства, праці, соціального забезпечення, а також робітничо-селянська інспекція і рада народного господарства. Монополія зовнішньої політики і зовнішньої торгівлі належала РНК СРСР. Було дозволено утворення відповідного апарату зовнішньої торгівлі в республіці. З питань оборони декрет передбачав утворення військового комісаріату. Він підпорядковувався військовому комісаріату Нижньо-Волзького краю. Безпосередньо при Раднаркомі АРСР НП було утворено управління Об'єднаного державного політичного управління СРСР (потім — управління ОГПУ-НКВД СРСР)

Для збереження фінансового та економічного пріоритету центральної влади РРФСР наркомати фінансів, праці, робітничо-селянська інспекція на території АРСР НП підпорядковувалися відповідним центральним органам РРФСР. За виконання планових завдань повну відповідальність ніс Раднарком АРСР НП[3].

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

  1. ↑ История российских немцев. АССР НП
  2. ↑ а б Автономные республики в составе РСФСР (англ.)
  3. ↑ История российских немцев. Правительство АССР НП

Література [ред.]

  1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Посилання [ред.]
Абхазька АРСР (1930—1992) • Аджарська АРСР (1921—1990) • Башкирська АРСР (1919—1990) • Бурятська АРСР (1923—1990; Бурят-Монгольська АРСР до 1958) • Горно-Алтайська АРСР (1990—1991) • Горська АРСР (1920—1924) • Дагестанська АРСР (1921—1991) • Кабардинська АРСР (1944—1957) • Кабардино-Балкарська АРСР (1936—1944; 1957—1991) • Калмицька АРСР (1935—1943; 1958—1990) • Карачаєво-Черкеська АРСР (1990—1991) • Каракалпацька АРСР (1932—1992) • Карельська АРСР (1923—1940; 1956—1991) • Казаська АРСР (Киргизька АРСР) (1920—1936) • Комі АРСР (1936—1990) • Кримська АСРР (1921—1945; 1991—1992) • Марійська АРСР (1936—1990) • Молдавська АРСР (1924—1940) • Мордовська АРСР (1934—1990) • Нахічеванська АРСР (1924—1990) • Німців Поволжжя АРСР (1918—1941) • Північно-Осетинська АРСР (1936—1990) • Таджицька АРСР (1924—1929) • Татарська АРСР (1920—1990) • Туркестанська АРСР (1918—1924) • Тувинська АРСР (1961—1990) • Удмуртська АРСР (1934—1991) • Чечено-Інгуська АРСР (1936—1944; 1957—1990) • Чуваська АРСР (1925—1990) • Якутська АРСР (1922—1990)
Герб Радянського Союзу
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=АРСР_німців_Поволжя&oldid=11922514