Алоїз Фелінський
| Алоїз Фелінський | |
| Alojzy Feliński | |
 |
|
| При народженні: | Alojzy Feliński |
|---|---|
| Дата народження: | 1771 |
| Місце народження: | Луцьк |
| Дата смерті: | 23 лютого 1820 |
| Місце смерті: | Кременець |
| Рід діяльності: | Письменник |
| Роки активності: | 1880-1815 |
| Magnum opus: | Pieśń narodowa za pomyślność króla |
Алої́з Фелі́нський (пол. Alojzy Feliński; * 1771, Луцьк — † 23 лютого 1820, Кременець) — польський поет та драматург, громадський і політичний діяч.
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився у шляхетній родині Фелінських гербу Фаренсбах. Він був сином Томаша Фелінського, братом депутата Волинського Головного суду у Житомирі Жерара Фелінського, шурином письменниці Еви Фелінської та дядьком святого Зигмунта Фелінського. Свою юність він провів у родовому маєтку у Воютині під Луцьком. З дитинства товаришував з Тадеушем Чацьким. Алоїз здобув освіту в колегії піарів у Дубровиці та Володимирі-Волинському. З 1788 року працював у юридичній канцелярії в Любліні. У 1789—1792 роках мешкав у Варшаві і брав участь у роботі Чотирирічного Сейму. У цей період він почав писати політичні памфлети та літературні твори. У 1794 році під час повстання Костюшка він служив секретарем і помічником Тадеуша Костюшка і Волинського комісара правопорядку. Після придушення повстання переїхав до села Дзікув під Тарнобжегом. З 1795 оселився у Воютині, де управляв родинним маєтком. У 1800 році він оселився в селі Осова під Дубровицею. У 1809 році він обраний членом Товариства Приятелів Наук. У 1815 році переїхав до Варшави. У 1818 році став професором літератури і директором Кременецького ліцею. У 1819 році Фелінський був удостоєний почесного членства у Вільнюському університеті.
[ред.] Творчість
Перші літературні твори Алоїз Фелінський почав писати у 1788—1789 роках, будучи чиновником в Любліні. Однак, більшість його творів він написав 1800—1815 роках в Осовій. Його найвідомішим твором є гімн «Національна пісня за благо царя» (Pieśń narodowa za pomyślność króla), написана на замовлення великого князя Костянтина на честь глави Царства Польського російського імператора Олександра I, який в обробці Антонія Горецького став популярним у XIX столітті, як патріотичний і церковний гімн «Боже, що Польщу…» (Boże coś Polskę). Крім того, ,був автором п'єси «Барбара Радзівиллівна» та пісень — «Похвала Костюшкові» і «Пісня добровольців». Як перекладач переклав на польську мову «Селянина» Жака Деліля, п'єси Вітторіо Альф'єрі і Проспера Жоліо де Кребійона.
[ред.] Література
- Grzegorz Rąkowski. Wołyń. Przewodnik po Ukrainie Zachodniej. Pruszków 2005. ISBN 83-89188-32-5
[ред.] Посилання
