Царство Польське
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Історичні польські держави |
Царство Польське (пол. Kongresówka [kongre'sufka],(пол. Królestwo Polskie [kru'lestfo 'polskʲe], рос. Царство Польское) і неофіційно відома, як 'Російська Польща' була в конституційній персональній унії з Російською імперією утворена у 1815 згідно з рішеннями Віденського конгресу, замінено Центральними державами у 1915 на Королівство Польща. Хоча офіційно Царство Польське мало отримати свою державність із значної офіційної політичної автономії, царат загалом проігнорував будь-які обмеження на їх владу і сильно скоротив самоврядування, після повстань 1830-31 і 1863 перетворюючи її спочатку на квазі-державу Російської імперії і пізніше перетворивши її на провінцію.[1][2] Тому від початку Польська автономія була лише фікцією[3].
Територія Царства Польського приблизно відповідає Люблінському, Лодзькому, Мазовецькому, Підляському і Свентокшиському воєводствам Польщі.
Зміст |
Історія [ред.]
'Царство Польське' було утворено з Варшавського герцогства згідно з рішеннями Віденського конгресу у 1815, коли європейські держави перебудовували Європу, після Наполеонівських війн. Утворення Царства Польського обумовило поділ польських земель між Росією, Австрією і Пруссією.[4].[5][6] Царство Польське втратило статус незалежної держави в 1831. Хоча назва залишалась в офіційному Російському використанні, пізніше у роки Російського правління назва часто замінювалося, хоча неофіційно,[7] на 'Привіслінський край'. Після поразки повстання 1830—1831, окремі установи і адміністративні заклади були скасовані, Проте, навіть після ця формальної анексії, територія зберегла деяку міру самоврядування.
Царство мало площу 128,500 км² і населення приблизно 3.3 мільйонів. Нова держава була однією з найменших Польських держав що існували будь-коли, менша, ніж Варшавське герцогство і набагато менша ніж Річ Посполита (яка мала населення 10 мільйонів і площу 1 млн. км².[6] Його населення досягло 6.1 мільйонів у 1870 і 10 мільйонів у 1900. Більшість з етнічних поляків Російської імперії мешкало в Царстві Польському, хоча деякі області за межами царства також містили польську більшість.
Царство Польське в значній мірі з'явилася в результаті зусиль Адама Чарторийського[8]поляка, який прагнув відродити Польську державу в альянсі з Росією. Формально, Царство Польське було однією з небагатьох конституційних монархій в Європі.
Напівнезалежність [ред.]
Теоретично Царство Польське в його первинній формі була напів-автономною державою в персональнійій унії з Росією під головуванням Російського царя. Держава мала Конституцію, одну з найліберальніших в Європі 19-го століття,[8] Сейм був підзвітний перед царем, здібним до прийняття законів, незалежну армію, власну грошову одиницю, бюджет, карний кодекс і митницю на кордоні, що відокремлював царство від іншої частини Російських земель. Польща також мала демократичні традиції (Золота Воля) і польську шляхту глибоко шануючу особисту свободу. Фактично, царі мали всевладдя і автократичну владу, і не мали бажання поступатися нею. Вся опозиція до імператора переслідувалася і закон міг бути проігнорований за власним бажанням російськими посадовими особами.[9] абсолютистська влада Росії, унеможливлювала встановлення ліберальних традицій і інститутів у Царстві Польському. Незалежність Царства Польського тривала лише 15 років; спочатку Олександр І мав титул царя Польщі і був зобов'язаний спостерігати виконання конституції. Проте, часом ситуація змінилася і він надав вікарію, Великому Князю Константину Павловичу майже диктаторські повноваження.[5] Дуже скоро після прийняття рішень Віденського конгресу, Росія припиняє поважати їх. У 1819 Олександр І відмінив свободу преси і ввів цензуру. Опір російській владі почався в 1820-х[3]. Російська секретна поліція, на чолі з Миколаєм Миколайовичом Новосильцевим розпочала переслідування польських секретних організацій і в 1821 цар, відмінив Масонство, які, представляли патріотичні традиції Польщі[3]. Починаючись з 1825 сесії Сейму відбувалися таємно.
Повстання і втрата автономії [ред.]
Наступник Олександра I, Микола I був коронованим королем Польщі 24 травня 1829 у Варшаві, але він відмовився присягати дотримуватися Конституції і продовжував обмежувати незалежність Царства Польського. Правління Миколи I представляло ідею Офіційної Національності, а саме Православ'я, Автократія, Націоналізм. Відносно поляків ті ідеї мали на увазі мету асиміляції, яка перетворила би їх на лояльних православних росіян[3]. Православ'ю відводилась окрема роль, яку грало воно в Російській імперії, оскільки церква фактично ставала відділом держави[3], інші релігії були дискриміновані, папські були в Царстві Польському не могли бути оголошенні без згоди Російського уряду.
Правління Миколи І призвело до згортання політичних традицій в Польщі, він припинив існування демократичних установ, ввів централізовану адміністрацію за призначенням, а також спробував змінити стосунки між державою і особистістю. Все це призвело, до незадоволення і опору поляків.[3].У січні 1831 Сейм детронував царя, як короля Польщі у відповідь на його повторне урізування конституційних прав. Цар відреагував відправкою російських військ в Польщу і придушенням повстання.[10]
Після 11-місячної військової кампанії Царство Польське втратило свою напів-незалежність і було згодом інтегрована значно більше до Російської імперії. Це було узаконено через видання імператором Органічного Статуту Царства Польського в 1832, який відмінив конституцію, армію і законодавчі збори. За майбутні 30 років серія заходів зв'язують Царство Польське все більше з Росією. У 1863 повстання було придушено, але заворушення тривали до 1865. Результатом було відміна окремого статусу Царства Польського, і край був безпосередньо об'єднаний в Російську імперію.
Колись неофіційне ім'я "Привіслінський край" замінила назву "Царство Польське", область була 'намєстнічеством' під контролем намєстника, до 1875, коли край став губернією. У 1880-х, державна мова була змінена на російську мову і польська мова була заборонена як у офіційному вжитку так і в освіті.
У 1912 з південно-східній частини, довкола Холму, було утворено окремий суб'єкт, що було приєднано до Росії. Царство Польське, було пограбовано і залишено Російською армією в 1915, під час Першої Світової війни, і була окупована Центральними державами, які створили Королівство Польщі поза основною її територією.
Посилання [ред.]
- ↑ Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 171. ISBN 0-802-13744-X.
- ↑ Palmer, Alan Warwick (1997). Twilight of the Habsburgs: The Life and Times of Emperor Francis Joseph. Boston: Atlantic Monthly Press. с. 7. ISBN 0-871-13665-1.
- ↑ а б в г д е Nation without a State: Imagining Poland in the Nineteenth Century by Agnieszka Barbara Nance, Dissertation for the Degree of Doctor of Philosophy The University of Texas at Austin page 169-188
- ↑ Henderson, WO (1964). Castlereagh et l'Europe, w: Le Congrès de Vienne et l'Europe. Paris: Bruxelles. с. 60.
- ↑ а б Miłosz, Czesław (1983). The history of Polish literature. Berkeley: University of California Press. с. 196. ISBN 0520044770. Процитовано 2008-04-10.
- ↑ а б Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 179–180. ISBN 0-802-13744-X. Процитовано 2008-04-10.
- ↑ «Kingdom of Poland». The Brockhaus and Efron Encyclopedia (1890–1906). Процитовано 2006-07-27.
- ↑ а б Ludwikowski, Rett R. (1996). Constitution-making in the region of former Soviet dominance. Durham, N.C: Duke University Press. с. 12–13. ISBN 0-822-31802-4.
- ↑ konstytucja «Królestwa Polskiego». Encyklopedia PWN. Процитовано 2006-01-19.
- ↑ Janowski, Maciej; Przekop, Danuta (2004). Polish Liberal Thought Before 1918. Budapest: Central European University Press. с. 74. ISBN 9639241180. Процитовано 2008-04-10.
Джерела [ред.]
- Arcadius Kahan, Russian Economic History: The Nineteenth Century, University of Chicago Press, 1989, ISBN 0-226-42243-7
