Царство Польське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Царство Польське
Варшавське герцогство Flag of the Duchy of Warsaw.svg
1815 – 1918 Королівство Польща (1916—1918) Flag of Poland.svg
[[Зображення:|border|125px|Прапор]] Герб
Прапор Герб
Розташування Царство Польське
Царство Польське (1815)
Столиця Варшава
Мови спочатку польська, російська
Форма правління Конституційна монархія
цар
 - 181525 Олександр І
 - 182531 Микола I (російський імператор) (повалено)
 - 18941915 Микола II (відрікся)
Намісник Намісник
Законодавчий орган Сейм
Історія
 - Віденський конгрес 9 червня 1815
 - Польське повстання 1830—1831 29 листопада, 1831
 - Польське повстання 1863—1864 22 січня, 1863
 - руйнування 1918
Площа
 - Загальне 128 500 км2
Населення
 - Загальне 3 300 000 осіб
     Густота 25,7 осіб/км² 

Ца́рство По́льське (рос. Царство Польское; пол. Królestwo Polskie) — автономна польська держава в складі Російської імперії в 18151918 роках. Утворена на основі Варшавського герцогства, шляхом конституційної персональної унії з Російською імперією, згідно з рішеннями Віденського конгресу. Займала територію Люблінського, Лодзькомго, Мазовецького, Підляськго і Свентокшиського воєводств Польщі. Голова держави — російський імператор, він же цар Польщі. Мала обмежене самоврядування, що було сильно урізане в результаті поразки польських національних повстань 1830 — 1831 і 1863 років. Поступово втратила автономію, перетворившись 1875 року на російську провінцію.[1][2]. 1915 року переформатоване Центральними державами на Королівство Польща. В іноземній історіографії також — Російська Польща, Конгресове королівство (пол. Królestwo Kongresowe).

Історія[ред.ред. код]

'Царство Польське' було утворено з Варшавського герцогства згідно з рішеннями Віденського конгресу у 1815, коли європейські держави перебудовували Європу, після Наполеонівських війн. Утворення Царства Польського обумовило поділ польських земель між Росією, Австрією і Пруссією[3][4][5] Царство Польське втратило статус незалежної держави в 1831. Хоча назва залишалась в офіційному Російському використанні, пізніше у роки Російського правління назва часто замінювалося, хоча неофіційно,[6] на 'Привіслінський край'. Після поразки повстання 1830—1831, окремі установи і адміністративні заклади були скасовані, Проте, навіть після ця формальної анексії, територія зберегла деяку міру самоврядування.

Царство мало площу 128,500 км² і населення приблизно 3.3 мільйонів. Нова держава була однією з найменших Польських держав що існували будь-коли, менша, ніж Варшавське герцогство і набагато менша ніж Річ Посполита (яка мала населення 10 мільйонів і площу 1 млн км².[5] Його населення досягло 6.1 мільйонів у 1870 і 10 мільйонів у 1900. Більшість з етнічних поляків Російської імперії мешкало в Царстві Польському, хоча деякі області за межами царства також містили польську більшість.

Царство Польське в значній мірі з'явилася в результаті зусиль Адама Чарторийського[7]поляка, який прагнув відродити Польську державу в альянсі з Росією. Формально, Царство Польське було однією з небагатьох конституційних монархій в Європі.

Напівнезалежність[ред.ред. код]

Теоретично Царство Польське в його первинній формі була напівавтономною державою в персональній унії з Росією під головуванням Російського царя. Держава мала Конституцію, одну з найліберальніших в Європі 19-го століття[7], Сейм був підзвітний перед царем, здібним до прийняття законів, незалежну армію, власну грошову одиницю, бюджет, карний кодекс і митницю на кордоні, що відокремлював царство від іншої частини Російських земель. Польща також мала демократичні традиції (Золота Воля) і польську шляхту глибоко шануючу особисту свободу. Фактично, царі мали всевладдя і автократичну владу, і не мали бажання поступатися нею. Вся опозиція до імператора переслідувалася і закон міг бути проігнорований за власним бажанням російськими посадовими особами[8]. Абсолютистська влада Росії, унеможливлювала встановлення ліберальних традицій і інститутів у Царстві Польському. Незалежність Царства Польського тривала лише 15 років; спочатку Олександр І мав титул царя Польщі і був зобов'язаний спостерігати виконання конституції. Проте, часом ситуація змінилася і він надав вікарію, Великому Князю Константину Павловичу майже диктаторські повноваження[4]. Дуже скоро після прийняття рішень Віденського конгресу, Росія припиняє поважати їх. У 1819 Олександр І відмінив свободу преси і ввів цензуру. Опір російській владі почався в 1820-х[9]. Російська секретна поліція, на чолі з Миколаєм Миколайовичом Новосильцевим розпочала переслідування польських секретних організацій і в 1821 цар, відмінив Масонство, які, представляли патріотичні традиції Польщі[9]. Починаючи з 1825 сесії Сейму відбувалися таємно.

Повстання і втрата автономії[ред.ред. код]

Наступник Олександра I, Микола I був коронованим королем Польщі 24 травня 1829 у Варшаві, але він відмовився присягати дотримуватися Конституції і продовжував обмежувати незалежність Царства Польського. Правління Миколи I представляло ідею Офіційної Національності, а саме Православ'я, Автократія, Націоналізм. Відносно поляків ті ідеї мали на увазі мету асиміляції, яка перетворила би їх на лояльних православних росіян[9]. Православ'ю відводилась окрема роль, яку грало воно в Російській імперії, оскільки церква фактично ставала відділом держави[9], інші релігії були дискриміновані, папські були в Царстві Польському не могли бути оголошенні без згоди Російського уряду.

Правління Миколи І призвело до згортання політичних традицій в Польщі, він припинив існування демократичних установ, ввів централізовану адміністрацію за призначенням, а також спробував змінити стосунки між державою і особистістю. Все це призвело, до незадоволення і опору поляків.[9].У січні 1831 Сейм детронував царя, як короля Польщі у відповідь на його повторне урізування конституційних прав. Цар відреагував відправкою російських військ в Польщу і придушенням повстання[10].

Після 11-місячної військової кампанії Царство Польське втратило свою напівнезалежність і було згодом інтегрована значно більше до Російської імперії. Це було узаконено через видання імператором Органічного Статуту Царства Польського в 1832, який відмінив конституцію, армію і законодавчі збори. За майбутні 30 років серія заходів зв'язують Царство Польське все більше з Росією. У 1863 повстання було придушено, але заворушення тривали до 1865. Результатом було відміна окремого статусу Царства Польського, і край був безпосередньо об'єднаний в Російську імперію.

Колись неофіційне ім'я "Привіслінський край" замінила назву "Царство Польське", область була 'намєстнічеством' під контролем намєстника, до 1875, коли край став губернією. У 1880-х, державна мова була змінена на російську мову і польська мова була заборонена як у офіційному вжитку так і в освіті.

У 1912 з південно-східній частини, довкола Холму, було утворено окремий суб'єкт, що було приєднано до Росії. Царство Польське, було пограбовано і залишено Російською армією в 1915, під час Першої Світової війни, і була окупована Центральними державами, які створили Королівство Польщі поза основною її територією.

Культура[ред.ред. код]

Освіта й наука[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 171. ISBN 0-802-13744-X. 
  2. Palmer, Alan Warwick (1997). Twilight of the Habsburgs: The Life and Times of Emperor Francis Joseph. Boston: Atlantic Monthly Press. с. 7. ISBN 0-871-13665-1. 
  3. Henderson, WO (1964). Castlereagh et l'Europe, w: Le Congrès de Vienne et l'Europe. Paris: Bruxelles. с. 60. 
  4. а б Miłosz, Czesław (1983). The history of Polish literature. Berkeley: University of California Press. с. 196. ISBN 0520044770. Процитовано 2008-04-10. 
  5. а б Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 179–180. ISBN 0-802-13744-X. Процитовано 2008-04-10. 
  6. «Kingdom of Poland». The Brockhaus and Efron Encyclopedia (1890–1906). Архів оригіналу за 2006-09-02. Процитовано 2006-07-27. 
  7. а б Ludwikowski, Rett R. (1996). Constitution-making in the region of former Soviet dominance. Durham, N.C: Duke University Press. с. 12–13. ISBN 0-822-31802-4. 
  8. konstytucja «Królestwa Polskiego». Encyklopedia PWN. Процитовано 2006-01-19. 
  9. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Austin не вказаний текст
  10. Janowski, Maciej; Przekop, Danuta (2004). Polish Liberal Thought Before 1918. Budapest: Central European University Press. с. 74. ISBN 9639241180. Процитовано 2008-04-10. 

Джерела[ред.ред. код]