Царство Польське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Царство Польське
Варшавське герцогство Flag of the Duchy of Warsaw.svg
1815 – 1918 Королівство Польща (1916—1918) Flag of Poland.svg
[[Зображення:|border|125px|Прапор]] Герб
Прапор Герб
Розташування Царство Польське
Царство Польське (1815)
Столиця Варшава
Мови спочатку польська, російська
Форма правління Конституційна монархія
цар
 - 181525 Олександр І
 - 182531 Микола I (російський імператор) (повалено)
 - 18941915 Микола II (відрікся)
Намісник Намісник
Законодавчий орган Сейм
Історія
 - Віденський конгрес 9 червня 1815
 - Польське повстання 1830—1831 29 листопада, 1831
 - Польське повстання 1863—1864 22 січня, 1863
 - руйнування 1918
Площа
 - Загальне 128 500 км2
Населення
 - Загальне 3 300 000 осіб
     Густота 25,7 осіб/км² 

Ца́рство По́льське (рос. Царство Польское; пол. Królestwo Polskie) — автономна польська держава в складі Російської імперії в 18151918 роках. Утворена на основі Варшавського герцогства, шляхом конституційної персональної унії з Російською імперією, згідно з рішеннями Віденського конгресу. Займала територію Люблінського, Лодзькомго, Мазовецького, Підляськго і Свентокшиського воєводств Польщі. Голова держави — російський імператор, він же цар Польщі. Мала обмежене самоврядування, що було сильно урізане в результаті поразки польських національних повстань 1830 — 1831 і 1863 років. Поступово втратила автономію, перетворившись 1875 року на російську провінцію.[1][2]. 1915 року переформатоване Центральними державами на Королівство Польща. В іноземній історіографії також — Російська Польща, Конгресове королівство (пол. Królestwo Kongresowe).

Історія[ред.ред. код]

'Царство Польське' було утворено з Варшавського герцогства згідно з рішеннями Віденського конгресу у 1815, коли європейські держави перебудовували Європу, після Наполеонівських війн. Утворення Царства Польського обумовило поділ польських земель між Росією, Австрією і Пруссією[3][4][5] Царство Польське втратило статус незалежної держави в 1831. Хоча назва залишалась в офіційному Російському використанні, пізніше у роки Російського правління назва часто замінювалося, хоча неофіційно,[6] на 'Привіслінський край'. Після поразки повстання 1830—1831, окремі установи і адміністративні заклади були скасовані, Проте, навіть після ця формальної анексії, територія зберегла деяку міру самоврядування.

Царство мало площу 128,500 км² і населення приблизно 3.3 мільйонів. Нова держава була однією з найменших Польських держав що існували будь-коли, менша, ніж Варшавське герцогство і набагато менша ніж Річ Посполита (яка мала населення 10 мільйонів і площу 1 млн км².[5] Його населення досягло 6.1 мільйонів у 1870 і 10 мільйонів у 1900. Більшість з етнічних поляків Російської імперії мешкало в Царстві Польському, хоча деякі області за межами царства також містили польську більшість.

Царство Польське в значній мірі з'явилася в результаті зусиль Адама Чарторийського[7]поляка, який прагнув відродити Польську державу в альянсі з Росією. Формально, Царство Польське було однією з небагатьох конституційних монархій в Європі.

Напівнезалежність[ред.ред. код]

Теоретично Царство Польське в його первинній формі була напівавтономною державою в персональній унії з Росією під головуванням Російського царя. Держава мала Конституцію, одну з найліберальніших в Європі 19-го століття[7], Сейм був підзвітний перед царем, здібним до прийняття законів, незалежну армію, власну грошову одиницю, бюджет, карний кодекс і митницю на кордоні, що відокремлював царство від іншої частини Російських земель. Польща також мала демократичні традиції (Золота Воля). Польська шляхта глибоко шанувала особисту свободу. Фактично, царі мали всевладдя і автократичну владу, і не мали бажання поступатися нею. Вся опозиція до імператора переслідувалася і закон міг бути проігнорований за власним бажанням російськими посадовими особами[8]. Абсолютистська влада Росії, унеможливлювала встановлення ліберальних традицій і інститутів у Царстві Польському. Незалежність Царства Польського тривала лише 15 років; спочатку Олександр І мав титул царя Польщі і був зобов'язаний спостерігати виконання конституції. Проте, часом ситуація змінилася і він надав вікарію, Великому Князю Константину Павловичу майже диктаторські повноваження[4]. Дуже скоро після прийняття рішень Віденського конгресу, Росія припиняє поважати їх. У 1819 Олександр І відмінив свободу преси і ввів цензуру. Опір російській владі почався в 1820-х[9]. Російська секретна поліція, на чолі з Миколою Миколайовичем Новосильцевим розпочала переслідування польських секретних організацій і в 1821 цар, відмінив Масонство, які, представляли патріотичні традиції Польщі[9]. Починаючи з 1825 сесії Сейму відбувалися таємно.

Повстання і втрата автономії[ред.ред. код]

Наступник Олександра I, Микола I був коронований як король Польщі 24 травня 1829 у Варшаві, але він відмовився присягати на царство полякам, дотримуватися Конституції і продовжував обмежувати незалежність Царства Польського. За правління Миколи I впроваджувалася у життя ідеологія "Офіційної народності" міністра просвіти графа Уварова ("Православ'я, Самодержавність, Народність"). Відносно поляків ті ідеї мали на увазі мету асиміляції, яка перетворила би їх на лояльних православних росіян[9]. Православ'ю відводилась окрема роль, яку грало воно в Російській імперії, оскільки церква фактично була частиною держави[9], інші релігії були дискриміновані, папські були в Царстві Польському не могли бути оголошенні без згоди Російського уряду.

Правління Миколи І призвело до згортання політичних традицій в Польщі, він припинив існування демократичних установ, ввів централізовану адміністрацію за призначенням, а також спробував змінити стосунки між державою і особистістю. Все це призвело, до незадоволення і опору поляків.[9].У січні 1831 Сейм детронував царя, як короля Польщі у відповідь на його повторне урізування конституційних прав. Цар відреагував відправленням російських військ до Польщі і придушенням повстання[10].

Після 11-місячної воєнної кампанії Царство Польське втратило свою напівнезалежність і було згодом остаточно інтегровано до Російської імперії. Це було узаконено через видання імператором Органічного Статуту Царства Польського в 1832, який скасував конституцію, армію і законодавчі збори. Наступні 30 років серія заходів зв'язують Царство Польське дедалі більше з Росією. У 1863 році чергове польське повстання було придушено, але заворушення тривали до 1865. Результатом було скасування окремого статусу Царства Польського, і край був остаточно об'єднаний з Російською імперією.

Замість "Царства Польського" увійшла до вжитку назва "Привіслінський край", область була 'намєстнічеством' під контролем намєстника, до 1875, коли край став губернією. У 1880-х, державною мовою там стала російська, а польська мова була заборонена як у офіційному вжитку так і в освіті.

У 1912 з південно-східній частини, довкола Холму, було утворено окремий суб'єкт, що було приєднано до Росії. Територія Царства Польського була втрачена Росією 1915 року, під час Першої Світової війни. Вона була окупована Центральними державами, які створили Королівство Польщі поза основною її територією.

Культура[ред.ред. код]

Освіта й наука[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 171. ISBN 0-802-13744-X. 
  2. Palmer, Alan Warwick (1997). Twilight of the Habsburgs: The Life and Times of Emperor Francis Joseph. Boston: Atlantic Monthly Press. с. 7. ISBN 0-871-13665-1. 
  3. Henderson, WO (1964). Castlereagh et l'Europe, w: Le Congrès de Vienne et l'Europe. Paris: Bruxelles. с. 60. 
  4. а б Miłosz, Czesław (1983). The history of Polish literature. Berkeley: University of California Press. с. 196. ISBN 0520044770. Процитовано 2008-04-10. 
  5. а б Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 179–180. ISBN 0-802-13744-X. Процитовано 2008-04-10. 
  6. «Kingdom of Poland». The Brockhaus and Efron Encyclopedia (1890–1906). Архів оригіналу за 2006-09-02. Процитовано 2006-07-27. 
  7. а б Ludwikowski, Rett R. (1996). Constitution-making in the region of former Soviet dominance. Durham, N.C: Duke University Press. с. 12–13. ISBN 0-822-31802-4. 
  8. konstytucja «Królestwa Polskiego». Encyklopedia PWN. Процитовано 2006-01-19. 
  9. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Austin не вказаний текст
  10. Janowski, Maciej; Przekop, Danuta (2004). Polish Liberal Thought Before 1918. Budapest: Central European University Press. с. 74. ISBN 9639241180. Процитовано 2008-04-10. 

Джерела[ред.ред. код]