Острів Святої Єлени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Острів Святої Олени
англ. Saint Helena
Знімок острова з космосу
Знімок острова з космосу
Карта

SH-St Helena.png

Координати 15°57′ пд. ш. 05°42′ зх. д. / 15.950° пд. ш. 5.700° зх. д. / -15.950; -5.700Координати: 15°57′ пд. ш. 05°42′ зх. д. / 15.950° пд. ш. 5.700° зх. д. / -15.950; -5.700
Площа 121 км²
Найвища точка 818 м
Країна Велика Британія Велика Британія
Адм. одиниця Острови Святої Єлени, Вознесіння і Трістан-да-Кунья Острови Святої Єлени, Вознесіння і Трістан-да-Кунья
Населення (2008) 4 255
Острів Святої Олени (Атлантичний океан)
Острів Святої Олени
Острів Святої Олени

О́стрів Свято́ї Оле́ни (англ. Saint Helena) — острів вулканічного походження, розміщений в Атлантичному океані на відстані 2800 км на захід від Африки і належить Великобританії, невелика частина острова: два будинки, де жив Наполеон Бонапарт, і долина, де він був похований, — є територією Франції.[1] Острів входить до складу Заморської території Британії Острови Святої Олени, Вознесіння і Трістан-да-Кунья. До побудови Суецького каналу острів був стратегічним пунктом для кораблів на їх шляху до Індійського океану.

Населення острова Св. Олени нечисленне і залишається лояльним до Британії. Проте, крихітні розміри і мала геополітична значимість острова змусили багатьох острів'ян звинуватити британський уряд в ігноруванні острова. Економіка острова була довгий час монокультурною, однак зараз дуже ослабла і майже повністю залежить від допомоги Лондона.

Острів широко відомий завдяки Наполеону Бонапарту, який тут, у вигнанні, провів свої останні роки. Туристична галузь острова в основному базується саме на цьому аспекті історії острова. Деякі військовополонені Англо-бурської війни, включаючи генерала Піта Кроньє, також були заслані на острів Святої Олени.

Історія острова[ред.ред. код]

Будинок, у якому жив Наполеон Бонапарт під час заслання

Острів святої Олени був відкритий португальським мореплавцем Жуаном да Нова під час подорожі додому з Індії 21 травня 1502 в день святої Олени. Португальці застали острів незаселеним, на ньому було достатньо чистої води і деревини. Моряки завезли домашніх тварин (в основному кіз), фруктові дерева, овочі, побудували церкву і кілька будинків, однак постійного поселення вони не заснували. З моменту відкриття острів став критично важливим для кораблів, які поверталися з вантажами з Азії до Європи.

У 1613 португальці потопили тут голландський корабель «ВіттеЛіув» з вантажем золота і 1311 діамантами.

У впертій боротьбі за володіння островами Англія здобула перемогу над Голландією і в 1659 розмістила на острові Святої Олени військову базу і пункт постачання водою і харчами морських суден на шляху до Індії.

У 1815 у острів Святої Олени став місцем заслання Наполеона Бонапарта, який помер там у 1821 в своєму будинку в Лонгвуді. Тут народився Сол Соломон, видатний політик Капської колонії і борець проти расової сегрегації.

Відкриття Суецького каналу знизило стратегічну цінність острова. У 1942 військово-повітряна база США була розміщена на острові Вознесіння. Там же в 1954 з'явилася американська станція стеження за ракетно-космічною технікою, яка завантажується з півострова Флорида. 1966 на острові Вознесіння почала функціонувати англійська радіорелейний станція. Під час Фолклендського конфлікту в 1982 році острів Вознесіння був основною базою англійських збройних сил у війні проти Аргентини.

Географія[ред.ред. код]

Острів святої Олени вулканічного походження. У південній його частині є кілька кратерів заввишки до 818 м. Клімат пасатний, тропічний. У піднесених районах випадає до 1000 мм опадів на рік. В районі Джеймстауну — близько 140 мм. На острові Святої Олени переважають луки та чагарники, ростуть ялиці, евкаліпти, кипариси.

Населення острова[ред.ред. код]

Чисельність населення становить 4 тис. чол. (2012).

Етнічний склад: сентленці — нащадки англійських, голландських, португальських переселенців, індійців, африканців; китайці.

Релігія: переважають англікани, так само є послідовники Армії Спасіння, адвентисти сьомого дня, католики. Свідків Єгови — 114 осіб (283 людини відвідало Спомин — 7,5% населення острова), що є найбільшою концентрацією послідовників цієї релігії серед усіх країн і автономних територій світу за статистикою 2011.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Державний лад — парламентська конституційна монархія на чолі з англійською королевою. Главою органів управління є англійська губернатор, який безпосередньо керує діяльністю законодавчої та виконавчої рад. В адміністративному відношенні володіння ділиться на одну адміністративну територію (острів Святої Олени). Столиця території — Джеймстаун.

У політичному і військовому плані Острів Святої Олени залежить від Великобританії, але в економіці є часткове самоврядування.

Економіка острова[ред.ред. код]

Місцеве населення в основному займається сільським господарством, рибальством, розведенням домашньої худоби і продажем виробів кустарних промислів. Вирощують картоплю, овочі, зернові. Робочих місць дуже мало, тому 21% населення виїжджають у пошуках роботи на острів Вознесіння, Фолклендські острови і до Великобританії. За даними 1998 року за кордоном працювали понад 1200 чоловік.

Зовнішня торгівля переважно з Великобританією і ПАР.

Сполучення[ред.ред. код]

Острів Святої Олени залишається одним із найвіддаленіших куточків світу. На острів Святої Олени можна приїхати тільки на кораблі, в той час як на острові Вознесіння є військовий аеродром, з якого раз на тиждень Королівські військово-повітряні сили Великобританії здійснюють сполучення з аеродромом RAF Brize Norton біля Лондона. На військових літаках є невелика кількість місць для цивільних пасажирів.

Корабель Королівської поштової служби «Свята Олена» здійснює регулярні рейси від Великобританії до Кейптауна, роблячи зупинки на острові Вознесіння і острові Святої Олени, але не заходячи на острів Трістан-да-Кунья.

Британський уряд оголосив про будівництво аеропорту на острові Святої Олени, який повинні були ввести в експлуатацію в 2010 р., але з причини нерозв'язаних суперечностей між підрядниками та урядом відкриття аеропорту було відкладено на термін до двох років. По самому острову Святої Єлени організовані автобусні рейси та поїздки на джипах.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]