Андріївка (Новомиргородська міська громада)
| село Андріївка | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Новомиргородський район |
| Громада | Новомиргородська міська громада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Населення | 189 |
| Поштовий індекс | 26013 |
| Телефонний код | +380 5256 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′41″ пн. ш. 31°36′07″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
135 м |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Андріївка | |
 Андріївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Андрі́ївка — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 180 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
У Андріївці налічується 3 вулиці та 1 провулок.[1]
Вулиці: Леніна, Перемоги, Шевченка.
Провулки: Жовтневий.
В розмовній мові населення поширені такі назви кутків села:
- Хуторок (вул. Шевченка)
- Тамківка, Тамківщина (частина села неподалік лісу)
Археологічні розвідки[ред. | ред. код]
Кільцеподібне городище з двома виходами (на пд.зх.пд. та сх.), захищеними системою бічних валів; діаметр головного валу 86,5 метрів; поблизу нього з південного боку ще один круглий вал.[2]
На околиці Андріївки, на мису, утвореному балкою і правим берегом річки Турії, розташоване поселення Трипільської культури етапу ВІІ, відкрите в 1930-х роках С. С. Гамченком та обслідуване О. В. Цвек в 1987 році. Площа поселення — близько 80 га. Тут виявлено залишки наземних жител, кераміку із заглибленим орнаментом та розписом.[3][4]
Історія[ред. | ред. код]
Новий час[ред. | ред. код]
На початку XVIII століття поблизу села розміщувалась резиденція князів Любомирських. У 1849 році руїни їх родового замку місцеві селяни показували досліднику Олександру Тулубу. Ці руїни зберігались до XX століття.
В 1772 році у селі споруджена дерев'яна Покровська церква.[5] Метричні книги з записами про хрещення та народження, вінчання та відспівування з 1780 року нині знаходяться в Одеському обласному архіві[6], з 1795 року — в Кіровоградському обласному архіві.[7] Матеріали перепису населення 1858 року — ревізькі казки, знаходяться в Херсонському обласному архіві.[8] Дані про окремі родини та матеріали перепису населення 1858 року можна знайти на сімейному сайті «Рід Чорноіван».[9]
В метричних книгах до 1807 року Андріївка виступає як слобода. 1808 року вона переходить у власність князя Любомирського і стає центром Андріївської волості. У 1831 році вже згадується як володіння панів Висоцьких, у 1837 році — панів Лопухіних, у 1840–1856 роках — генерал-лейтенантші Удом, а в 1858 році її онука Миколи Петровича Лопухіна.
Відповідно до ревізької казки 1858 року тут налічувалось 254 особи чоловічої статі та 244 — жіночої, тобто 498 осіб.
Відповідно до метричних книг, у 1872 році в селі лютувала холера. Смерть за рік (здебільшого у літні місяці) забрала 95 осіб, у той час як попереднього року — 20 осіб, а наступного — 30 осіб.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Андріївської волості мешкало 619 осіб, налічувалось 125 дворових господарств, існували православна церква, школа, 4 крамниці, броварня та цегельня, за 6 км зводилася православна церква[10].
XX століття[ред. | ред. код]
Про тодішнє життя в Андріївці можна довідатися зі спогадів тодішнього мешканця Л. М. Чорноівана на сайті «Рід Чорноіван»[11]
В 1923–1931 роках у селі існувала комуна «Надія», для членів якої був споруджений будинок на сім родин.[12]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 309 осіб, з яких 128 чоловіків та 181 жінка.[13]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 310 осіб.[14]
Станом на 2014 рік у Андріївці мешкало 189 осіб.[15], а станом на 1 січня 2015 року— 182 особи.
| 1858 | 1886 | 2001 | 2014 | 2015 |
|---|---|---|---|---|
| 498 | 619 | 310 | 189 | 182 |
| ▲ | ▼ | ▲ | ▼ |
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[16]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,52 % |
| російська | 5,16 % |
| молдовська | 0,32 % |
Покровська церква[ред. | ред. код]
В селі знаходиться Покровська церква[17], збудована в 1910 році, про що свідчить напис на надгробку ініціатора будівництва Новицького Леопольда Леопольдовича. Будівництво церкви тривало протягом 1905-1910 років.
Реєстрація статуту церкви проведена рішенням Кіровоградського облвиконкому № 56 від 15 лютого 1990 року. Церква знаходиться на обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним номером 217-Кв (згідно з розпорядженням голови Кіровоградської ОДА № 261-р від 7 серпня 1997 року).[18]
.jpg)
|
|
|
Покровська церква
|
Надгробок засновника
будівництва церкви |
Напис на надгробку
|
Галерея[ред. | ред. код]
|
|
.jpg)
|
Сільський клуб
|
Будинок в центрі села
|
Вулиця Шевченка — віддалена
частина села |
Пам'ятники[ред. | ред. код]
| Назва | Розташування | Дата встановлення | Фото | Короткі відомості |
| Місцевим мешканцям, загиблим у Другій світовій війні, пам'ятник | Поблизу сільського клубу | .jpg)
|
На пам'ятнику встановлений сучасний стенд зі списком всіх загиблих воїнів села. |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Бойко Іван Кіндратович (1922—1987) — краєзнавець, громадський діяч, лінгвіст.
- Литвин Віталій Свиридович (1927—2009) — художник[19][20].
- Павлущенко Марія Леонтіївна (1892—1974) — український педагог, кавалер найвищої нагороди СРСР.
- Пастушенко Аркадій Юхимович (1934—1983) — прозаїк, член Спілки письменників України.
- Чорноіван Іван Маркович (1880—1960) — український педагог.
- Тамко Олексій Олександрович (1925—2009) — поет та письменник, репресований, а згодом реабілітований.
- Тарасенко Петро Порфирович (1927—2005) — український майстер художньої кераміки.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вулиці Андріївки на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
- ↑ Записки Императорского общества, 1895 [Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Реєстр пам'яток трипільської культури — Кіровоградська область // Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ «Дикого поля» у наших краях ніколи не було… // «Народна правда», 04.09.2010[недоступне посилання]
- ↑ Хронологико-историческое описание церквей Херсонской епархии. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 15 червня 2013.
- ↑ Державний архів Одеської області. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 15 червня 2013.
- ↑ Державний архів Кіровоградської області. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 15 червня 2013.
- ↑ Державний архів Херсонської області. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 15 червня 2013.
- ↑ Сімейний сайт «Рід Чорноіван». Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 15 червня 2013.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Сайт «Рід Чорноіван». Каталог статей. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 7 червня 2014.
- ↑ Чорноіван О. Комуна (коментарі свідчень очевидця) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Новомиргородщина». — № 30 (9213). — 27 липня 2013. — С. 7.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Одним абзацом // «Новомиргородщина», № 23 (9258). — 07 червня 2014. — С. 2.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Свято-Покровська церква с. Андріївки[недоступне посилання]
- ↑ Дані про мережу церков і релігійних організацій в Новомиргородському районі станом на 1 січня 2009 року. Сектор з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та у справах преси і інформації апарату Новомиргородської райдержадміністрації.
- ↑ Каталог картин Віталія Литвина (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2014. Процитовано 15 червня 2013.
- ↑ Сімейний сайт «Рід Чорноіван». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 15 червня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тулуб А. Златополь // Современник. — № 11. — Т. 24. — 1850.
- Історія Новомиргородського району / автор — упорядник О. В. Мокрицький; голова ред. кол. М. В. Чепіжак. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — С. 32. — ISBN 966-583-149-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Андріївка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
| |||||||||||
