Йосипівка (Новоукраїнський район)

село Йосипівка
	Спортивно-оздоровчий комплексСпортивно-оздоровчий комплекс
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Новоукраїнський район
Громада	Новомиргородська міська громада
Облікова картка	Йосипівка
Основні дані
Засноване	1772
Населення	547
Поштовий індекс	26030
Телефонний код	+380 5256
Географічні дані
Географічні координати	48°51′08″ пн. ш. 31°41′58″ сх. д. / 48.85222° пн. ш. 31.69944° сх. д.Координати: 48°51′08″ пн. ш. 31°41′58″ сх. д. / 48.85222° пн. ш. 31.69944° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	157 м
Відстань до; обласного центру	75 км
Найближча залізнична станція	Турія
Відстань до; залізничної станції	2 км
Місцева влада
Карта
	Йосипівка
	Йосипівка
Мапа
	Йосипівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Йосипівка.

Йосипі́вка (колишні назви — Юзефівка, Кошарка) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 547 осіб. Колишній центр Йосипівської сільської ради.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване в долині притоки Великої Висі — Розливної, на якій в межах населеного пункту існує ставок. В околицях села пролягають Бондарський, Саранівський та Лукінський яри.

На південному сході Йосипівка межує з селом Тишківка, на півдні — з селом Розлива.

Село розташоване за 12 км від залізничних станцій Новомиргород та Капітанівка.

Історія[ред. | ред. код]

XVIII–XIX століття[ред. | ред. код]

Село засноване 1772 року. Першопочаткова його назва — Кошарка — походить від назви загону для овець («кошари»), вирощування яких було поширене тут у XVIII столітті.

У 1807 році в Кошарці на новому місці була збудована дерев'яна Михайлівська церква, що належала до 6-го класу. Церква мала 35 десятин землі; до наших днів не збереглась.

В XIX столітті на навколишніх землях масово вирощувавався цукровий буряк.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Юзефівка, центрі Юзефівської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 588 осіб, налічувалось 124 дворових господарства, існували православна церква та 2 постоялих будинки^[1]. За 2 версти працював бурякоцукровий завод з лікарнею, постоялим будинком і лавкою.

За даними на 1889 рік, Юзефівка належала графам Олександру та Льву Бобринським. Вони володіли 1483 з 2083 десятин землі, які значились за селом. Окрім православної церкви, у селі існувала церковнопарафіяльна школа та 5 вітряків.^[2]

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1223 осіб (614 чоловічої статі та 609 — жіночої), з яких 1222 — православної віри^[3].

XX століття[ред. | ред. код]

На фронтах Другої світової війни воювали 320 мешканців села, 202 з яких загинули. В період німецької окупації в Юзефівці діяла підпільна група у складі 20 чоловік. Її очолював Л. М. Снісаренко, заарештований 20 жовтня 1943 року і згодом страчений. 110 жителів Йосипівки нагороджені орденами й медалями.

В 1946 році Юзефівка отримала сучасну назву. В радянський період тут існував колгосп імені Ватутіна, якому належало 4049 га сільськогосподарських угідь.

1960 року було збудовано сучасне двоповерхове приміщення Йосипівської школи, яка на той час була восьмирічною.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 640 осіб, з яких 273 чоловіки та 367 жінок.^[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 547 осіб.^[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[6]

Мова	Відсоток
українська	95,43 %
російська	3,11 %
білоруська	0,91 %
молдовська	0,55 %

Демографія[ред. | ред. код]

У 1808 році в 93 дворах Кошарки мешкало 687 осіб.

В 1864 році в селі проживало 714 осіб. 1869 року тут було 136 дворів.

1889 року у 239 дворах Юзефівки, до складу якої увійшло село Кароліна, проживало 1384 особи.^[2]

В 1970 році в Йосипівці мешкало 867 осіб.

За даними перепису 2001 року, у селі налічувалось 547 жителів.

Динаміка населення
1808	1864	1885	1889	1970	2001
687	714	588	1384	867	547
	▲	▼	▲	▼	▼

Рідна мова населення Йосипівки за переписом 2001 року:^[7]

Мова	Частка
українська	95,43%
російська	3,11%
білоруська	0,91%
молдавська	0,55%

Інфраструктура[ред. | ред. код]

В селі знаходиться Йосипівський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — ДНЗ», будинок культури на 450 місць, фельдшерський пункт, поштове відділення, кілька магазинів, бенкетна зала та бар. Село газифіковане.

Панорама центру села

Сільське господарство[ред. | ред. код]

СТОВ «Агролан»^[8]

Спорт та дозвілля[ред. | ред. код]

Село є лідером району в розвитку спортивної інфраструктури. Тут розташований спортивно-оздоровчий комплекс СТОВ «Агролан», відпочинок на якому для місцевих мешканців є безкоштовним. У двоповерховому адміністративному приміщенні знаходяться тренажерний та більярдний зали, поруч — дитячий майданчик, футбольне поле, тенісний корт, майданчики для баскетболу, міні-футболу, та пляжного волейболу. Поряд розташована штучна водойма, сполучена з місцевим ставком, біля якої облаштований насипний піщаний пляж з допоміжною інфраструктурою.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через центр Йосипівки проходить один з маршрутів рейсового автобусу Оситняжка—Кропивницький.

За 2 км від села розташована залізнична платформа Турія, що сприяє дизельному сполученню з райцентром, а також містами Сміла, Мала Виска та Помічна. Поряд проходить міжрайонна автомобільна дорога Новомиргород — Сміла. Регулярні перевезення цим автошляхом здійснюють рейсові автобуси сполученням:

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі налічується п'ять вулиць:^[9]

Ватутіна вул.
Жовтнева вул.
Степова вул.
Центральна вул. (колишня Леніна).^[10]
Шевченка вул.

Фотогалерея[ред. | ред. код]


Стела на в'їзді до села	Будинок культури	Йосипівська ЗОШ	Дитячий садок	Фельдшерський пункт

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Назва

Розташування

Дата встановлення

Фото

Короткі відомості

Ларіону Завгородньому,
пам'ятний знак

біля залізничного переїзду

2011

На пам'ятнику викарбуваний напис:

Отаману Холодноярщини
Загородньому Ларіону Захаровичу
борцю за незалежність України
від нащадків Загородніх

Радянських воїнів,
братська могила

біля будинку культури

У братській могилі біля пам'ятника поховано 72 радянських вояки, які загинули під час звільнення села у 1944 році; імена і дати загибелі 11 з них вказані на пам'ятнику.

Матері з дитиною,
скульптура

біля будинку культури

Шаповалу Сергію Миколайовичу,
меморіальна дошка

на фасаді Йосипівської ЗОШ I–III ступенів

Пам'ятна дошка встановлена на місцевій школі, де навчався рядовий С. М. Шаповал (1963–1983), який загинув в Афганістані.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Завгородній Ларіон Захарович (1897–1923) — отаман Холодноярської республіки^[11]
Сарана Федір Кузьмович — український бібліограф та шевченкознавець
Снісаренко Леонід Микитович — керівник підпільної групи

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ ^а ^б «Список населенных мест Киевской губернии», 1889
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-90. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення Йосипівки за рідною мовою (у % до загальної чисельності населення) за переписом [[2001]] року. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 9 березня 2022.
↑ Йосипівка на B2BToday.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 23 серпня 2012.
↑ Вулиці Йосипівки на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
↑ Що в імені твоєму, Новомиргородщино? // Новомиргород. Новини та події Новомиргородського району. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
↑ Ларіон Загородній, отаман Чорного лісу і Холодного Яру // Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру та Чорного лісу. — [[Київ]] — [[Вінниця]]: Державна картографічна фабрика, [[2006]]. Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 8 липня 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

Л. Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и городах, что находятся в пределах губернии. — Біла Церква, 2005. — С. 541.
Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — С. 29. ISBN 9665831496
Новомиргородщина — 50 років / Подарункове видання. — Новомиргород, 2009
Йосипівка на derevushka.org.ua^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Борисенко Р. Йосипівка: Там існує комунізм! // «Кіровоградський форум», 04.07.2011

Посилання[ред. | ред. код]

Józefówka 2). Koszarka albo Karolina, wieś, powiat czehryński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 26. (пол.)
Сайт Йосипівської ЗОШ I–III ступенів [Архівовано 14 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Погода в селі Йосипівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Портал «Географія» Портал «Україна»

Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[A-2] а ^б «Список населенных мест Киевской губернии», 1889

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-90. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[населення_1989-4] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-5] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-6] Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[7] Розподіл населення Йосипівки за рідною мовою (у % до загальної чисельності населення) за переписом [[2001]] року. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 9 березня 2022.

[8] Йосипівка на B2BToday.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 23 серпня 2012.

[9] Вулиці Йосипівки на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.

[10] Що в імені твоєму, Новомиргородщино? // Новомиргород. Новини та події Новомиргородського району. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 7 травня 2016.

[11] Ларіон Загородній, отаман Чорного лісу і Холодного Яру // Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру та Чорного лісу. — [[Київ]] — [[Вінниця]]: Державна картографічна фабрика, [[2006]]. Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 8 липня 2011.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

Йосипівка (Новоукраїнський район)

Зміст

Географія[ред. | ред. код]