Бирзулове
село Бирзулове | |
---|---|
Бирзулівське родовище ільменіту | |
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Новоукраїнський район |
Громада | Новомиргородська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA35060130050061250 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Населення | 83 |
Поштовий індекс | 26009 |
Телефонний код | +380 5256 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°43′34″ пн. ш. 31°34′04″ сх. д. / 48.72611° пн. ш. 31.56778° сх. д.Координати: 48°43′34″ пн. ш. 31°34′04″ сх. д. / 48.72611° пн. ш. 31.56778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
168 м |
Відстань до районного центру |
8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Соборності, 227/7 |
Сільський голова | Забажан Ігор Валерійович |
Карта | |
Мапа | |
Би́рзулове (колишня назва — Чумачки́) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 83 особи (2015). Площа села — 84,09 га.[1] Орган місцевого самоврядування — Новомиргородська міська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Бирзулове розташоване на лівому березі річки Бирзолівки, лівої притоки Великої Висі.
Село дало назву Бирзулівському родовищу ільменіту, що розташоване поблизу Коробчиного Новомиргородського району. Родовище розробляє ТОВ ВКФ «Велта».
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Бирзулового археологами виявлено стоянки епохи пізнього палеоліту та могильник черняхівської культури.
Село виникло на землях Запорізької Січі у XVIII столітті як зимівник Чумачки. Після 1752 року українське населення було виселене з цієї території, введеної до складу Нової Сербії. Почалося заселення земель Бирзулового військовими поселенцями-сербами та іншими вихідцями з Балкан, а також молдованами.
Село отримало свою назву від прізвища керівника нових поселенців — молдованина Бирзула. Це типове молдовське прізвище слов'янського походження, від праслов'янського кореня bъrz- «швидкий, борзий» і східнороманського постпозитивного артикля -ul.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 156 осіб, з яких 62 чоловіки та 94 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року, в селі мешкало 137 осіб.[3]
В 2011 році населення скоротилось до 90 мешканців.
Станом на 1 січня 2014 року у 37 дворах тут мешкало 78 осіб (35 чоловічої статі та 43 — жіночої), з яких 8 дітей. Рівно через рік населення збільшилось на 5 мешканців.
2001 | 2011 | 2014 | 2015 |
---|---|---|---|
137 | 90 | 78 | 83 |
▼ | ▼ | ▲ |
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 88,32 % |
російська | 11,68 % |
Вулиці[ред. | ред. код]
У Бирзуловому налічується одна вулиця та один провулок — вул. Чкалова та пров. Чкалова.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рішення № 324 двадцять першої сесії Новомиргородської районної ради шостого скликання від 25.10.2013 року.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Вулиці Бирзулового на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Бирзулове [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Соціально-економічна характеристика сільського населеного пункту. Село Лікареве.
|
|
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |