Антихрист (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антихрист
Antichrist
Larsvontrierantichristposter.jpg
Жанр драма, фільм жахів
Режисер Ларс фон Трієр
Продюсер Мета Луїза Фолдагер
Сценарист Ларс фон Трієр
У головних
ролях
Віллем Дефо
Шарлотта Генсбур
Оператор Ентоні Дод Мантл
Композитор Крістіан Ейднес Андерсен
Монтаж Андерс Рефн
Кінокомпанія Zentropa
Тривалість  104 хв.
Мова  англійська
Країна  Данія Данія
Німеччина Німеччина
Франція Франція
Швеція Швеція
Італія Італія
Польща Польща
Рік  2009
Дата виходу  18 травня 2009
Рейтинг MPAA: R
IMDb ID 0870984
Кошторис  11 млн. $
Касові збори  0,8 млн. $
http://www.antichristthemovie.com/ www.antichristthemovie.com

«Анти́христ» (англ. Antichrist) — фільм Ларса Фон Трієра, прем'єра якого відбулася 18 травня 2009 року на Каннському кінофестивалі, де він був неоднозначно сприйнятий публікою та критиками.[1][2][3][4]

Сюжет[ред.ред. код]

Головні герої фільму — родина європейських інтелектуалів, імен яких у стрічці не називають. Героїня Шарлотти Генсбур — історик і письменниця, що пише дисертацію про полювання на відьом у середньовічній Європі. Герой Віллема Дефо (її чоловік) — психотерапевт. У той час, як чоловік і дружина кохаються, їхній маленький син випадає з вікна. Після цих страшних подій жінка потрапляє в психіатричну клініку, де місяць не приходить до тями. Її мучать відчай та почуття провини. Чоловік як практикуючий психотерапевт сумнівається у правильності лікування, яке надається його дружині, і самовпевнено вважає, що зможе сам вивести жінку із її важкого емоційного стану. У терапевтичних цілях подружжя вирушає до власного лісового будиночка, який називається Едем і якого героїня чомусь боїться, як вогню. Саме там і розгортається дія фільму. Трієрівська героїня поступово проходить усі стадії прийняття втрати близької людини: шок, гнів, депресію та примирення. Проте хвороба заводить Жінку на манівці, і замість примирення, на неї та її Чоловіка очікує «скорбота», «біль» та «відчай» (так називаються і розділи у фільмі фон Трієра). Жінка втрачає контроль над своїми відчуттями, остаточно божеволіє і починає катувати саму себе і свого чоловіка. Коли Чоловік це розуміє, його цивілізованість відступає перед інстинктом самозбереження.

Фільм складається з таких частин:

  • Пролог
  • Біда
  • Біль (Хаос править)
  • Відчай (Мізогінія)
  • Троє жебраків
  • Епілог

У ролях[ред.ред. код]

Виконавці головних ролей.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Голос лиса належить Віллему Дефо.
  • На фільм «Антихрист» було написано більше рецензій, ніж на усі попередні фільми Трієра разом узяті.
  • За словами Фон Трієра, в основу образного змісту картини лягли його власні сни про жорстокість і секс[5].
  • Під час показу в Каннах глядачі, серед яких були присутні кінокритики і журналісти, відкрито демонстрували свою неприязнь: відпускали їдкі коментарі з приводу фільму, голосно сміялися, викрикували і свистіли[6]. Під час прем'єрного показу щонайменше 4 особи знепритомніли.[7][8]
  • Очолювана Ларсом фон Трієром компанія Zentropa заявила про запуск відеогри «Едем» за мотивами фільму «Антихрист»[9].
  • „Я нічого не можу сказати в захист «Антихриста»… єдине — це моя абсолютна віра у фільм — найважливіший фільм у всій моїй кар'єрі“, — признався Ларс фон Трієр відразу після провального показу[10]. Відомий невротик Ларс фон Трієр не раз зізнавався у власних душевних негараздах, які навіть потребували клінічного лікування. За словами режисера, головною метою цього фільму було вилікувати самого Трієра від депресії[11].
  • Стрічка викликала бурхливе обговорення, викликане у першу чергу садистськими порнографічними сценами у ній. Екуменічне журі Каннського кінофестивалю, яке зазвичай відзначає фільми, що пропагують гуманістичні ті загальнолюдські цінності, навіть дало «Антихристу» спеціальну антинагороду за мізогінію[12].
  • Під час зйомок фільму Трієр відійшов від правил «Догми 95», скомбінувавши зйомки ручною камерою та новою цифровою камерою RED. Також у фільмі задіяна комп'ютерна графіка, що дуже нетипово для Трієра.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]