Догма 95

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Догма 95 — авангардистський напрям у сучасному кінематографі, започаткований 1995 року данськими кінорежисерами. Відомий також під назвами «Маніфест Догми 95» та «Обітниця цноти». Базується на зведенні правил, що ставлять на перше місце сюжет та гру акторів та забороняють використання спецефектів у кіновиробництві.

Історія[ред.ред. код]

Данський кінорежисер Ларс фон Трієр під час роботи над фільмами «Королівство» (1994) та «Королівство II» (1997), зробив висновок, що техніка та стилістика менш важливі та менш цікаві глядачам, ніж сюжет та персонажі. «Королівство» він знімав здебільшого ручною камерою, нехтуючи традиційними правилами освітлення та монтажу, результатом чого став змазаний колір та зернистість кадру. Цей інтуїтивно знайдений стиль було покладено в основу ідей концептуального маніфесту та 10 правил групи «Догма 95».

Проект Догма 95 заснували у 1995 році чотири данські кінорежисери: Ларс фон Трієр, Томас Вітерберґ, Сьорен Краґ-Якобсен і Крістіан Леврінґ, встановивши правила, яким мають відповідати фільми, аби найадекватніше зображувати реальне життя. Саме ці режисери створили перші чотири стрічки, що отримали сертифікати Догми. Пізніше до маніфесту Догма 95 приєдналися режисери з Данії, Південної Кореї, Аргентини, Іспанії, США, Франції, Швейцарії, Норвегії, Чилі, Бельгії, Швеції, Великій Британії, Мексики, Канади, ПАР, Люксембургу, Туреччини, Німеччини, Австралії, Угорщини, Македонії, Колумбії, Нової Зеландії, Сингапуру, Естонії, Бразилії, Ізраїлю, Греції, Таїланду, Грузії, Росії та Італії[1].

Про створення «Догми 95» було оголошено 22 березня 1995 року в Парижі на конференції Le cinéma vers son deuxième siècle conference, яку було присвячено святкуванню столітнього ювілею світового кінематографу.

Влітку 2002 року «догмівський секретаріат» було закрито. За словами засновників, це сталося через те, що маніфест перетворився на жанрову формулу, що суперечило початковому задуму, а також через те, що самі вони зайнялися новими експериментальними кінопроектами. Тому усі стрічки, відзняті згідно з вимогами маніфесту після 2002 року, не матимуть сертифікатів Догми і номерів у її рамках.

Маніфест[ред.ред. код]

«Догма 95» — це колектив кінорежисерів, створений навесні 1995 року в Копенгагені.

«Догма 95» має на меті опонувати «певним тенденціям» у сьогоднішньому кіно.

«Догма 95» — це акція порятунку!

У 1960 році було поставлено всі крапки над «i». Кіно померло та благало про воскресіння. Мета була правильною, але засоби ні на що не годилися. «Нова хвиля» виявилася всього лиш легенькими брижами; хвиля омила прибережний пісок та відкотилася.

Під гаслами свободи та авторства народилася низка значних робіт, але вони не змогли радикально змінити ситуацію. Ці роботи були схожі на самих режисерів, які прийшли, аби урвати собі шматок. Хвиля була не сильнішою, ніж люди, що стояли за нею. Антибуржуазне кіно перетворилося в буржуазне, тому що базувалося на теоріях буржуазного сприйняття мистецтва. Концепція авторства від початку була відрижкою буржуазного романтизму і тому вона була... фальшивою!

Згідно з «Догмою 95», кіно — не особиста справа!

Сьогоднішнє буйство технологічного натиску призводить до екстремальної демократизації кіно. Вперше кіно може робити будь-хто. Втім що доступнішим стає засіб масової комунікації, то важливішу роль відіграє його авангард. Не випадково термін «авангард» має воєнну конотацію. Дисципліна — ось наша відповідь; треба одягти наші фільми в уніформу, тому що індивідуальний фільм — фільм занепадницький за визначенням!

«Догма 95» виступає проти індивідуального фільму, висуваючи набір безперечних правил, відомих як обітниця цноти.

1960 року було поставлено всі крапки над «i»! Кіно замордували красою мало не до смерті, і з тих пір успішно продовжували мордувати.

«Найвища» мета режисерів-декадентів — обман публіки. Невже це і є предметом нашої гордості? Невже до цього підсумку підвели нас сумнозвісні «сто років»? Викликати ілюзії за допомогою емоцій? За допомогою особистого вільного вибору художника — на користь трюкацтва?

Передбачуваність (також відома як драматургія) — ось золоте теля, навколо якого ми гопцюємо. Якщо у персонажів є своє внутрішнє життя, сюжет вважається заскладним та не належним до «високого мистецтва». Як ніколи раніше вітається поверхова гра та поверхове кіно.

Результат — зубожіння. Ілюзія почуттів, ілюзія любові.

Згідно з «Догмою 95», кіно — це не ілюзія!

Натиск технології призводить сьогодні до возвеличення полакування до рангу Божественного. За допомогою нових технологій будь-який охочий будь-коли може знищити останні сліди правди в смертельних обіймах сенсаційності. Завдяки ілюзії кіно може приховати все.

«Догма 95» виступає проти ілюзії в кіно, висуваючи набір набір безперечних правил, відомих як обітниця цноти.

Обітниці цноти

Клянуся дотримуватися наступних правил, виведених та затверджених «Догмою 95».

  1. Зйомки мають проходити на натурі. Не можна використовувати реквізит та декорації (якщо для фільму необхідний спеціальний реквізит, зйомки мають проходити там, де цей реквізит перебував від початку).
  2. Музичний супровід не має йти окремо від зображення чи навпаки (музика не може звучати в фільмі, якщо вона реально не звучить у сцені, яку знімають).
  3. Камера має бути ручною. Будь-який рух чи непорушність продиктовані тільки можливостями людської руки (фільм не може проходити там, де встановлена камера; навпаки, зйомка має проходити там, де відбувається дія фільму).
  4. Фільм має бути кольоровим. Спеціальне освітлення не дозволено (якщо для зйомок замало світла, одна лампа може бути прикріпленою до камери, в іншому разі сцену треба вирізати).
  5. Оптичні ефекти та фільтри заборонено.
  6. Фільм не повинен містити несправжньої дії (убивства, стрільба і тому подібне не можуть бути частиною фільму).
  7. Сюжети, де дія відбувається в іншу епоху чи в іншій країні, заборонено (дія має відбуватися тут і зараз).
  8. Жанрове кіно заборонено.
  9. Формат фільму має бути 35 мм.
  10. Ім'я режисера не повинно з'являтися у титрах.

Віднині клянуся як режисер утримуватися від виявів особистого смаку! Клянуся утримуватися від створення «витворів», оскільки миттєвість цінніша за вічність. Моя найвища мета — вичавити правду з моїх персонажів та обставин. Клянуся виконувати ці правила усіма доступними способами, не цураючись хорошого смаку та будь-яких естетичних концепцій.

Цим підтверджую мою обітницю цноти.

Копенгаген, понеділок 13 березня 1995 року

Фільми, відзняті у рамках Догми 95[ред.ред. код]

Спеціальні сертифікати «Догми 95» отримали 254 фільми з різних країн світу.

# Назва українською Оригінальна назва Рік Країна Режисер
Dogme #01: Свято Festen 1998 Данія Томас Вінтерберґ
Dogme #02: Ідіоти Idioterne 1998 Данія Ларс фон Трієр
Dogme #03: Остання пісня Міфуне Mifunes sidste sang 1999 Данія Сьорен Краґ-Якобсен
Dogme #04: Король живий The King Is Alive 2000 Данія Крістіан Леврінґ
Dogme #05: Коханці Lovers 1999 Франція Жан-Марк Барр
Dogme #06: Ослятко Джуліен Julien Donkey-Boy 1999 США Гармоні Корайн
Dogme #07: Інтерв'ю Interview 2000 Південна Корея Деніел Х. Бюн
Dogme #08: Факленд Fuckland 2000 Аргентина Хосе Луїс Маркес
Dogme #09: Вавилон Babylon 2001 Швеція Владан Здравковіч
Dogme #10: Чецемокине прокляття Chetzemoka's Curse 2001 США Рік Шмідт, Мая Бертгуд, Морґан Шмідт-Фенґ, Дейв Нолд,
Ловренс І. Падо, Марлон Шмідт і Кріс Тав
Dogme #11: Діапазон Diapason 2001 Італія Антоніо Доменічі
Dogme #12: Італійська для початківців Italiensk For Begyndere 2000 Данія Лоне Шерфіґ
Dogme #13: Американа Amerikana 2001 США Джеймс Мерендіно
Dogme #14: Joy Ride Joy Ride 2002 Швейцарія Мартін Ренґель
Dogme #15: Камера Camera 2000 США Річард Мартіні
Dogme #16: Погані актори Bad Actors 2000 США Шон Монсон
Dogme #17: Возз'єднання Reunion 2001 США Лейф Тільден, Марк Поґґі
Dogme #18: Справжня людина Et Rigtigt Menneske 2001 Данія Оке Сандґрен
Dogme #19: Морська хвороба Når Nettene Blir Lange 2000 Норвегія Мона Хоель
Dogme #20: Божевілля театрального училища Strass 2001 Бельгія Вінцент Ланноо
Dogme #21: Історія кохання En kærlighedshistorie 2001 Данія Оле Крістіан Мадсен
Dogme #22: Одного разу в іншому часі Era Outra Vez 2000 Іспанія Хуан Пінсас
Dogme #23: Смола Resin 2001 США Владімір Ґйорскі, Стівен Собел
Dogme #24: Сік'юріті, Колорадо Security, Colorado 2001 США Ендрю Гілліс
Dogme #25: Конвергенція з ангелами Converging With Angels 2002 Данія/США Мікаель Сьоренсон
Dogme #26: Кімната іскріння The Sparkle Room 2001 США Алекс Маколей
Dogme #27: Прийди негайно Come Now США
Dogme #28: Відкриті серця Elsker Dig For Evigt 2002 Данія Сюзанна Бієр
Dogme #29: Кошик для хліба The Bread Basket 2002 США Метью Б'янчанелло
Dogme #30: День весілля Días de Boda 2002 Іспанія Хуан Пінсас
Dogme #31: Розв'язка El Desenlace 2005 Іспанія Хуан Пінсас
Dogme #32: Старе, нове, зайняте та блакитне Se til venstre, der er en Svensker 2003 Данія Наташа Арті
Dogme #33: Резиденція Residencia 2004 Чилі Артеміо Еспіноза
Dogme #34: У твоїх руках Forbrydelser 2004 Данія Аннетта Олесен
Dogme #35: Такі справи Cosi x Caso 2004 Італія Крістіано Черіелло
Dogme #36: Amateur Dramatics Великобританія/Данія Аня Лауманн
Dogme #37: Джипо Gypo 2005 Великобританія Жан Данн
Dogme #38: Mere Players США Вон Монро
Dogme #39: El ultimo lector Мексика Серхіо Марокан
Dogme #40: Ледачі недільні післяобіддя Lazy Sunday Afternoons Великобританія Джо Мартін
Dogme #41: Lonely Child Lonely Child 2005 Канада Паскаль Робітейль
···
Dogme #65: Димарне парі The Smokestack Wager 2004 Канада Тоні Гайндс

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]