Невроз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Неврози
МКХ-10 F[1]

Невро́з (від дав.-гр. νεῦρον — нерв + osis — суфікс для позначення запальних процесів; синоніми — тривожний розлад, психоневро́з, невроти́чний розлад) — група захворювань, в основі яких лежать тимчасові зворотні порушення психіки функціонального характеру, зумовлені перевантаженням основних нервових процесів — збудження та гальмування.

Основними причинами неврозів є психічні травми, стреси. Неврози — це хворобливі форми реакцій нервової системи на ситуації, які травмують психіку, тому їх ще називають психогенними патологічними реакціями.

Дія психічної травми багато в чому визначається віком людини та індивідуальними особливостями нервової системи[1] (тип нервової системи, перенесені тривалі виснажуючі захворювання). Генетична спадковість дуже впливає на схильність людини до неврозів.

Неврози мають різні форми, які характеризуються різними невротичними проявами: психогенні шокові реакції, істерія, неврастенія, психастенія, невроз страху, генералізований тривожний розлад, невроз нав'язливих станів (обсесивно-компульсивний розлад), посттравматичний стресовий розлад, нічне нетримання сечі (енурез), мовні неврози (заїкання, мутизм та ін.), нервова анорексія, невроз нав'язливих рухів (нервовий тик) тощо.

Неврози мають динамічну та різноманітну психопатологічну і соматичну симптоматику на фоні недостатності психичного захисту з формуванням конфлікту, який проявляється функціональними порушеннями у різних сферах (емоційній, вегетативній, ендокринній, соматичній та ін.)[2]. Перебіг неврозів та депресії може також призвести до виникнення психосоматичних захворювань. Нерідко неврози супроводжуються іншими психічними розладами, зокрема депресією. У хворого на невроз нерідко можуть проявлятися симптоми різних типів неврозу.

Неврози ( тривожні розлади ) можуть викликати у людини душевний неспокій, відчуття страху, нав'язливі думки, нав'язливі дії, підвищену втомлюваність, знижену працездатність, подразливість, хвилювання, тривожність, дратівливість, нервове напруження, безсоння. Невеликі стреси відчутно загострюють симптоми неврозу. Неврози погіршують загальний стан здоров'я та самопочуття людини, понижують пам'ять, реакцію та концентрацію при здійсненні когнітивних функцій. Невроз часто проявляеться в таких негативних рисах характеру: нерішучість, зайва сумлінність, впертість, скнарість, прямолінійність, агресивність, конфліктність, озлобленість, підозріливість, спотворене сприйняття реальності[3][4]. Люди з неврозами мають тенденцію приймати близько до серця те, що відбувається навколо, виливати весь свій негатив на близьких і рідних їм людей[5]. З метою пом'якшення симптомів неврозу хворі нерідко вдаються до куріння, надмірного вживання алкоголю, психотропних, сильнодіючих та наркотичних речовин, які в кінцевому результаті погіршують стан хворого та можуть привести хворого до їхньої залежності.

Істеричний невроз[ред.ред. код]

Істеричний невроз характеризується підвищеною афективною лабільністю та навіюваністю, тенденцією до наслідування, схильністю до фантазування, поведінкою з елементами театральності. Істеричні напади не виникають, коли хворий знаходиться один, та не супроводжуються різким падінням з забиттям та пошкодженнями. Рухові розлади мають виразний характер та відповідають змісту переживань хворого. Хворий падає, хаотично розмахує руками та ногами, б'є ними о підлогу, вигинається, викрикує окремі слова. Триває напад від декількох хвилин до декількох годин. На відміну від епілептичного, істеричний напад не супроводжується вираженим порушенням м'язового тонусу, спазмами сфінктерів з їхнім розслабленням та нетриманням сечі та калу, у хворих зберігається реакція зіниць на світло, хворі сприймають звертання до них та реагують на нього. Після нападу в хворих залишається невиразний спогад про нього.

Один з проявів істерії — розлад свідомості, що виникає під впливом психічної травми. Сприйняття порушене, викривлене. Афективні порушення характеризуються тривогою, страхом. У поведінці з'являються риси дитячості, безпомічності, елементи несправжнього недоумства — псевдодеменції. У деяких хворих розвиваються неврологічні порушення: зниження чутливості, дрижання рук, ніг, астазія-абазія, істерична глухота, афонія. Вегетативні розлади: серцебиття, задишка, виражені судинні реакції.

Неврастенія[ред.ред. код]

Неврастенія виникає внаслідок перенапруження та виснаження нервової системи через надмірні розумові та фізичні навантаження. Характеризується астенією, дратівливістю, слабкістю, зниженням працездатності, порушенням сну. Є суб'єктивне відчуття розладу пам'яті. Розвиваються вегетативні порушення: посилена пітливість, серцебиття, задишка, головний біль.

Невротична депресія[ред.ред. код]

Невротична депресія проявляється пригніченим настроєм з певною загальмованістю психомоторних реакцій та мислення, одноманітними депресивними спогадами, песимістичними поглядами на майбутнє, фіксованістю на травмуючій ситуації. Супроводжується схильністю до сліз, дратівливістю, сенситивністю, зниженням апетиту, порушенням сну. Невротична депресія не досягає глибини психозу, носить зворотний характер, минає при розв'язанні травмуючої ситуації або під впливом лікування.

Лікування[ред.ред. код]

По-перше, це усунення психотравмуючої ситуації, стресів або пом'якшення на них реакції пацієнта. У важких випадках хворих госпіталізують у санаторні відділення психоневрологічних лікарень. Виключення пацієнта з травмуючої ситуації (сімейні негаразди, конфлікт на роботі тощо), загальноукріплююче лікування має позитивний ефект. Неврози лікують медикаментозними та психологічними методами. Перебіг неврозу пов'язаний з одночасним пониженим рівнем мозкового серотоніну, тому для лікування неврозів назначають тривалий прийом антидепресантів (селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну), зокрема сетраліну, циталопраму чи есциталопраму. Необхідно також усувати фактори, що понижують рівень мозкового серотоніну. На початку лікування неврозів антидепресантами симптоми та загальний стан хворого може погіршуватись. В такому випадку дози антидепресантів зменшують в декілька разів і поступово з часом, по мірі переносимості їх хворим, їх доводять до рекомендованої величини. З часом тривалого прийому антидепресанту симптоми неврозу зменшуються і загальний стан хворого покращується. Антидепресант повинен підбирати лікар індивідуально в залежності від його переносимості хворим та його ефективності для даних симптомів неврозу. Показане застосування транквілізаторів та психотерапії. Транквілізатори назначають в мінімальних дозах, щоб уникнути залежності від них хворого. Неврози також лікують природними адаптогенами та антидепресантами, зокрема елеутерококом[6][7][8]. Вживання риб'ячого жиру, насиченого омега-3 жирними кислотами, помітно знижує симптоми тривожних розладів[9][10]. Світлова терапія використовується для профілактики та лікування неврозів, викликаних сезонною депресією. Прогулянки в сонячні дні або світлотерапію білим світлом застосовують як необхідну умову для достанього продукування серотоніну в мозку людини, відсутність якого веде до загострення неврозів та депресії. [11]

На фоні пом'якшення невротичної симптоматики, яку досягають за допомогою тривалого лікування антидепресантами, проводять психотерапію:

  1. когнітивно-поведінкова терапія: вироблення у хворого правильної реакції на ситуацію, закріплення у нього певних поглядів на свою поведінку у травмуючій ситуації, зміна способу реагування на неї;
  2. аутогенне тренування;
  3. групова психотерапія хворих з різними формами неврозів;
  4. гіпнотерапія.

Найбільш ефективним методом лікування неврозів є поєднання медикаментозного лікування з когнітивно-поведінковою терапією. Певні кола психіатрів поділяють думку, що психоаналітична психотерапія для лікування неврозів є неефективною[12]. Серед окремих психіатрів та психологів поширене припущення, що психодинамічна психотерапія, гіпнотерапія, трансакційний аналіз неефективні для лікування неврозу нав'язливих станів[13].

Проводяться заходи з соціальної реабілітації.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Невропатология: Учеб. для студентов дефектол. фак. пед. ин-тов по спец. «Дефектология». Л. О. Бадалян. — 2-e изд., перераб. — М.:Просвещение; 1987. (рос.)
  2. Критерии диагностики в неврологии: Нозоматика: Справ. пособие. Горбач И. Н. — Мн.: Выш.шк., 1997. (рос.)
  3. Як перемогти невроз нав'язливих станів
  4. Неврози у хлопчиків - важка хвороба виховання
  5. Різновид неврозу — тривожні розлади
  6. Effect of adaptogens on the central nervoussystem by A.Panossian and G.Wikman(англ.)
  7. Природные стимуляторы и антидепрессанты(рос.)
  8. Настоянка елеутерококу: застосування та відгуки про препарат
  9. Anxiety and Omega-3 Fatty Acids Published on January 3, 2012 by Barry Sears, Ph.D.(англ.)
  10. 8 nutrients to help beat anxiety. By Trudy Scott(англ.)
  11. Winter blues : everything you need to know to beat seasonal affective disorder By: Rosenthal, Norman E Published: 2006
  12. Practice Guideline for the Treatment of Patients With Obsessive-Compulsive Disorder(англ.)
  13. There is no evidence that general counseling, psychodynamic therapy, psychoanalytic therapy, hypnotherapy, or transactional analysis are of any benefit in obsessive-compulsive disorder. Overcoming Obsessive Compulsive Disorder by David Veale and Rob Willson. New-York. 2008 p. 360 (англ.)

Посилання[ред.ред. код]

  1. Neurotic, stress-related and somatoform disorders (F40-F48)(англ.)
  2. Неврозы — Сайт о неврозах.(рос.)
  3. Невроз — стаття на сайті медичного центру Меднеан.
  4. Неврастенія
  5. Невроз — симптомы. Невроз лечение. — Likar.INFO(рос.)
  6. ТЕРАПІЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТРИВОЖНИМИ РОЗЛАДАМИ, КОМОРБІДНИМИ З СЕРЦЕВО-СУДИННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
  7. І.В. Лазебник ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ У ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПАЦІєНТІВ


захворювання Це незавершена стаття про хворобу, захворювання або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.