Аркас Микола Андрійович
Аркас Микола Андрійович (*1816, Миколаїв, — †1881, там же), генерал-ад'ютант, адмірал. Молодший брат Аркаса Захарія Андрійовича, батько Аркаса Миколи Миколайовича (старшого), дід Аркаса Миколи Миколайовича (молодшого).
Зміст |
[ред.] Біографія
Етнічний грек. Народився в сім'ї грека-біженця, що оселився в Миколаєві. Почав службу гардемарином на кораблях Чорноморського флоту. У 1828—1829 брав участь у російсько-турецькій війні. Після переведення на Балтійський флот командував судами, на яких здійснювали плавання члени імператорського прізвища.
Здійснив плавання навколо Європи в Грецію та інші південні країни. З 1871 по 1881 — Головний командир Чорноморського флоту і портів і військовий губернатор міст Миколаєва та Севастополя. Діяльність Миколи Андрійовича Аркаса у цьому званні ще не оцінена в достатній мірі, але подвиги Чорноморського флоту в останній російсько-турецькій війні говорять на його користь. При адміралі Аркасі в Миколаєві почалося броненосне суднобудування і мінне виробництво, побудована на Стрілці (місцевість біля берегу Бузького лиману в Миколаєві) мінна лабораторія, заснований Комерційний банк, відкрита ділянка залізниці Миколаїв — Знам'янка, що зв'язав місто з усією Росією, засноване реальне училище, фельдшерська школа і морехідні класи, побудована друга пристань в Комерційному порту, відкрито музичний гурток, почалося замощення вулиць, побудований театр Монте.
Аркас заснував (1856) і очолив Російське товариство пароплавства і торгівлі (РОПІТ). При ньому було введено нове Міське Положення з Думою й 72 гласними, засновані Товариство рятування на водах і Російське Товариство Садівництва, спущена поповка «Новгород», зведено перший в місті пам'ятник — адмірала О. С. Грейга, організований перший нічліжний будинок і заснований приватний суднобудівний завод Кундишева-Володіна (на місці колишнього Спаського адміралтейства). Автор низки статей про флот. У Миколаєві Аркас жив у будинку Головного командира. На згадку про Аркаса сквер у Маріїнської гімназії (Адміральський) перейменували у Аркасівський (нині Сиваський).
Микола Андрійович Аркас помер в 1881 р. у м. Миколаєві, міська дума якого піднесла йому в 1880 р. звання почесного громадянина.
[ред.] Нагороди
Нагороджений орденами:
- Святого Георгія IV-гo кл.,
- Святого Володимира III-й і II-й ст.,
- Святого Станіслава IV-й ст., I-й ст. з мечами,
- Святої Анни III-й ст. з бантом, Святої Анни II-й ст., Святої Анни I-й ст. з мечами,
- святого Олександра Невського,
- австрійським Залізної Корони ІІ-й ст.,
- грецьким орденом Спасителя II-й ст.,
- неаполітанським Святого Франциска II-й ст.,
- польським Білого Орла,
- турецьким Нішад-Автіхар II-й ст., прикрашеним діамантами.
Також нагороджений бронзовою медаллю в пам'ять смерті імператора Миколи I-го, турецької золотою медаллю, знаком Червоного хреста. Аркасу також було дозволено носити відзнаки за службу на Кавказі.
[ред.] Бібіліографія
- М. А. Аркас. Турецький військовий флот в 1852 році. — Ж. «Морський збірник», 1853, № 1, с. 1 — 33.
[ред.] Джерела
- Енциклопедичний словник «Миколаївці, 1789—1999 р.р.», м. Миколаїв, «Возможности Киммерии», 1999
