Баязід I Блискавичний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баязид I Блискавичний
осман. بايزيد اول
Баязид I Блискавичний
Прапор
Османський султан
13891402
Попередник: Мурад I
Спадкоємець: Мехмед I
 
Народження: 1357
Бурса або Едірне, Османська імперія
Смерть: 8 березня 1403(1403-03-08)
Акшехир, Мала Азія
Батько: Мурад I
 
Автограф: Автограф

Баязи́д I Блискави́чний (Йилдири́м) (осман. بايزيد اول, тур. Birinci Bayezid, Yıldırım Bayezid; (1360 - 1403) - відомий султан Османської імперії та військовий очільник, який захопив значні території на Балканському півострові та в Анатолії.

Життєпис[ред.ред. код]

Молодість[ред.ред. код]

Баязид був сином султана Мурада I (1359-1389). Народився у місті Едірне, тодішній столиці Османської імперії, потім навчався у Бурсі. Після цього Мурад I призначив його пашею провінції Кутайя. Відомим Баязид став завдяки участі у битві на Косовому полі (28 червня 1389 року). Після загибелі батька він очолив турецькі війська та вщент знищив об'єднані сили Сербії та Боснії. Водночас він стратив можливого суперника за владу - брата Якуба.

Володарювання[ред.ред. код]

Після того, як Баязид став султаном, він одружився з Деспіні, донькою Лазара Сербського, і цим набув формальне право втручатися у вирішення династичних питань у Сербії, коли Стефан, син Лазара, помер без спадкоємців у 1390 році. Також його зусилля були спрямовані на зміцнення влади у Малій Азії. Так, Баязид одружився з Хафсі-хатун, донькою Іса-бея, володаря бейліка Айдин. До того ж у подальшому Баязид I одружувався з сестрами й доньками володарів бейліків Герміян, Сарухан, Дулкадир. Завдяки цьому за невеликий час він підкорив усю західну частину Малої Азії, а інші турецькі бейліки визнали васальну залежність від Османської імперії.

1393 року Баязид узяв Тирново (він задушив болгарського царя Івана Шишмана, син якого врятувався від загибелі прийняттям ісламу), завоював усю Болгарію, підкорив Македонію і Фессалію та проник до Північної Греції. Проте захопити Волощину йому не вдалося - 10 жовтня 1394 року володар Волощини Мірча I Старий завдав поразки османській армії у битві при Ровіні. У 1394 році Баязид I розпочав війну проти Візантійської імперії, спробував захопити Константинополь, але невдало.

Зважаючи на посилення Османської імперії та загрозу для країн Європи, було організовано хрестовий похід проти Баязида I. У військовому поході взяли участь сили Угорщини, Богемії, князів Священної Римської імперії, Бургундії, Франції. 25 вересня 1396 року поблизу Нікополя у Болгарії відбулася вирішальна битва між об'єднаними силами європейських володарів та військом Баязида I. Скориставшися неузгодженими діями членів коаліції, Баязид завдав їм нищівної поразки, багато з очільників хрестоносців потрапили у полон до османів. За швидкість дій та захоплення значних територій Баязида стали називати Блискавичним. У 1397 році він підкорив Середню Грецію, зокрема герцогство Афінське.

Останні роки[ред.ред. код]

У 1400 році Баязид I розпочав нову війну проти Візантійської імперії. Майже рік він тримав в облозі Константинополь, проте без сильного флоту не зміг його захопити. Водночас проти нього виступив ще один сильний володар Азії - Тимур. Їхні інтереси стикнулися по мірі просування обох володарів - Баязида на схід, а Тамерлана - на захід. З армією у 140 тисяч вояків Тимур вдерся у східну частину Малої Азії у 1401 році. Назустріч йому з Балканського півострова з військової потугою у 85 тисяч вояків висунувся Баязид. Вирішальна битва відбулася 20 липня 1402 року при Анкарі. Скориставшися помилками Баязида (він вступив у бій, не давши відпочити своїм військам), зрадою володарів бейліків, які стояли у перших шеренгах Османського війська, Тамерлан повністю знищив турецькі війська. Баязид I та його син Сулейман потрапили у полон, уся Мала Азія була втрачена. Тривалий час Тимур возив з собою Баязида, демонструючи йому руйнування Османської імперії. Врешті-решт у місті Акшехірі 8 березня 1403 року Баязид прийняв отруту.


Джерела[ред.ред. код]

  • Goodwin, Jason (1998) Lords of the Horizons. London: Chatto & Windus
  • Harris, Jonathan (2010) The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press ISBN 978-0-300-11786-8
  • Imber, Colin (2002) The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan ISBN 0 333 613872



Попередник: Osmanli-nisani.svg
Султан Османської імперії
13891402
Наступник:
Мурад I Мехмед I