Баязід I Блискавичний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баязид I Блискавичний
осман. بايزيد اول
Баязид I Блискавичний
Прапор
Османський султан
13891402
Попередник: Мурад I
Спадкоємець: Мехмед I
 
Народження: 1357
Бурса або Едірне, Османська імперія
Смерть: 8 березня 1403(1403-03-08)
Акшехир, Мала Азія
Батько: Мурад I
 
Автограф: Автограф

Баязид I Блискавичний (Йилдирим) (осман. بايزيد اول, тур. Birinci Bayezid, Yıldırım Bayezid; (1360 - 1403) - відомий султан Османської імперії та військовий очільник, який захопив значні території на Балканському півострові та в Анатолії.

Життєпис[ред.ред. код]

Молодість[ред.ред. код]

Баязид був сином султана Мурада I (1359-1389). Народився у м. Едірне, тодішній столиці Османської імперії, потім навчався у Бурсі. Після цього Мурад I призначив його пашею провінції Кутайя. Відомим Баязид став завдяки участі у битві на Косовому полі (28 червня 1389 року). Після загибелі батька він очолив турецькі війська та ущент знищив об'єднані сили Сербії та Боснії. Водночас він стратив можливого суперника за владу - брата Якуба.

Володарювання[ред.ред. код]

Після того, як Баязид став султаном, він одружився на Деспіні, доньці Лазаря Сербського і цим набув формальне право втручатися у вирішення династичних питань у Сербії (коли Стефан, син Лазаря, помер без спадкоємців) у 1390 році. Також його зусилля були спрямовані на зміцнення влади у Малій Азії. Так, Баязид одружився на Хафсі-хатун, доньці Іса-бея, володаря бейліка Айдин. До того ж у подальшому Баязид I одружувався на сестрах й доньках володарів бейліків Герміян, Сарухан, Дулкадир. Завдяки цьому за невеликий час він підкорив усю західну частину Малої Азії, а інші турецькі бейліки визнали васальну залежність від Османської імперії.

У 1393 р. Баязид узяв Тирново (він задушив болгарського царя Івана Шишмана, син якого врятувався від загибелі прийняттям ісламу), завоював усю Болгарію, підкорив Македонію і Фессалію та проник до Північної Греції. Проте захопити Волощину йому не вдалося - 10 жовтня 1394 року володар Волощини Мірча I задав поразки османській армії у битві при Ровіні. У 1394 році Баязид I розпочав війну проти Візантійської імперії, спробував захопити Константинополь, але невдало.

Зважаючи на посилення Османської імперії та загрозу для країн Європи, було організовано хрестовий похід проти Баязида I. У військовому поході взяли участь сили Угорщини, Богемії, князів Священної Римської імперії, Бургундії, Франції. 25 вересня 1396 року поблизу Нікополя у Болгарії відбулася вирішальна битва між об'єднаними силами європейських володарів та військом Баязида I. Скориставшися неузгодженими діями членів коаліції, Баязид завдав їм нищівної поразки, багато з очільників хрестоносців потрапили у полон до османів. За швидкість дій та захоплення значних територій Баязида стали називати Блискавичним. У 1397 році він підкорив Середню Грецію, зокрема герцогство Афінське.

Останні роки[ред.ред. код]

У 1400 році Баязид I розпочав нову війну проти Візантійської імперії. Майже рік він тримав в облозі Константинополь, проте без сильного флоту не зміг його захопити. Водночас проти нього виступив ще один сильний володар Азії - Тимур. Їхні інтереси стикнулися по мірі просування обох володарів - Баязида на схід, а Тамерлана - на захід. З армією у 140 тисяч вояків Тимур вдерся у східну частину Малої Азії у 1401 році. Назустріч йому з Балканського півострова з військової потугою у 85 тисяч вояків висунувся Баязид. Вирішальна битва відбулася 20 липня 1402 року при Анкарі. Скориставшися помилками Баязида (він вступив у бій, не давши відпочити своїм військам), зрадою володарів бейліків, які стояли у перших шеренгах Османського війська, Тамерлан повністю знищив турецькі війська. Баязид I та його син Сулейман потрапили у полон, уся Мала Азія була втрачена. Тривалий час Тимур возив з собою Баязида, демонструючи йому руйнування Османської імперії. Врешті-решт у м. Акшехірі 8 березня 1403 Баязид прийняв отруту.


Джерела[ред.ред. код]

  • Goodwin, Jason (1998) Lords of the Horizons. London: Chatto & Windus
  • Harris, Jonathan (2010) The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press ISBN 978-0-300-11786-8
  • Imber, Colin (2002) The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan ISBN 0 333 613872



Попередник: Osmanli-nisani.svg
Султан Османської імперії
13891402
Наступник:
Мурад I Мехмед I