Абдул-Гамід II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абдул-Гамід II

Абдул-Гамід II (18421918) — султан Османської імперії (18761909), прозваний за деспотизм і переслідування національних меншин (вірмен та ін.) «кривавим султаном». За свідченням сучасників Абдул-Гамід ІІ був обмеженою та боягузливою людиною в той же час як дипломата та політика його відрізняла хитрість, підступність та певна спритність.

В грудні 1876 року під впливом так званих «Нових Османів» та пов'язаного з ними Мідхата-паші запровадив конституцію, але незабаром фактично скасував її і встановив деспотичний режим відомий як «зулюм» (насильство, сваволя). В 1909 усунутий від влади молодотурками.

Зовнішня політика Абдул-Гаміда ІІ відображала прогресуючу економічну та військово-політичну слабкість Османської імперії яка призвела до встановлення міжнародного фінансового контролю над імперією (Муххаремський декрет) та її остаточного перетворення на напівколонію. За Абдул-Гаміда ІІ зріс вплив Німеччини, яка в 1903 році отримала в нього концесію на будівництво Багдадської залізниці.

Під час младотурецької революції 1908 року Абдул-Гамід ІІ був вимушений відновити конституцію 1876 року. 27 квітня 1909 року младотурки позбавили його трону за участь в організації контреволюційного заколоту.

Джерела[ред.ред. код]


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.