Бгаґаван
 |
|
Дхарма · Артха · Кама |
|
Веди · Упанішади |
|
Близькі теми
Космологія |
Бгаґаван (санскр. भगवान्, Bhagavān?) — термін, що часто використовується в індуїзмі по відношенню до Верховного Суті або Абсолютною Істини як до Особи Бога, як до Бога в Його особистісному аспекті.[1] Ця особистісна концепція Бгаґавана більш-менш тотожна загальному поняттю Бог в християнстві.
Бгаґаван також використовується як термін, тотожний слову «господь» російською мовою, як наприклад «Бгаґаван Крішна» або «Бгаґаван Шива» та ін. У буддизмі і джайнізмі, цим титулом називають Ґаутама Буддгу, Махавіра та інших Тіртханкар, а також бодгісаттв. У сучасному контексті, термін часто вживається як поважна форма звертання до духовних вчителів у Індії.
Бгаґават — жіночий рід від «Бгаґаван», використовується в індуїзмі як епітет Дурґи та інших богинь.
Зміст |
Етимологія [ред.]
У буквальному перекладі означає «щасливий, благословенний, процвітаючий». Походить від іменника Бхага, що означає «удача, багатство», споріднене із слов'янським Бог, також означає «прославлений, божественний, шанований, святий».[2]
У вайшнавізмі [ред.]
У богослов'ї вайшнавізму, Бгаґаван виступає як особистісний аспект Абсолютної істини. Три рівня усвідомлення Абсолюту описуються, зокрема, на «Бгагавата-пурані»:[3]
- Брахман — безособовий аспект Абсолюту. Досягаючи цього рівня, індивід знаходить блаженний стан свідомості, тощо нірвані в буддизмі, і усвідомлює велич вселенського всепроникаючого сяйва Брахману.
- Параматма — на цьому рівні приходить усвідомлення Параматму, при якому стає можливим побачити Форму Бога, яка міститься в серцях усіх живих істот, завжди супроводжуючи індивідуальну душу атман.
- Бхагаван — після досягнення цього рівня, Джива встановлює прямі любовні взаємини з Верховною Особистістю Бога, в одній або кількох з Його трансцендентних форм. У вайшнавізмі цей рівень розглядається як найвищий, як кінцева стадія в усвідомленні Бога.
Слід зазначити, що інші філософські школи індуїзму дотримуються іншої точки зору на це питання.
Визначення шести основних якостей Бгаґавана [ред.]
Говориться, що Верховна Особистість Бога, Бгаґаван, володіє незліченними цілком духовними якостями, з яких прийнято виділяти шість основних. У «Вішну-пурані» (6.5.79) ведичний ріші Парашара перераховує ці шість якостей, званих санскритським терміном «Бхага»:
- Ґйана транслітерується так: джнана («знання»)
- Вайраґ'я («відчуженість»)
- Яшаса («слава»)
- Вір'я («сила»)
- Айшвар'я («багатство»)
- Шрі («краса»)
Поняття Бгаґавана співвідноситься з концепцією Бога в монотеїзмі, — це найвища особистість, яка є джерелом всього сущого і володіє абсолютною владою. Це означає, що Бхагаван володіє всією силою, всією мудрістю. Бхагаван — це особистість, яка володіє силою, знанням, красою, славою, багатством і зреченням в повній мірі. Інакше кажучи, якщо перед нами стоїть особистість, що володіє всіма багатствами у всесвіті, є найсильнішою в усьому творінні, і т. д. з усіма іншими своїми якостями, її можна назвати Бхагаваном. У різних ведичних писаннях індуїзму стверджується, що ці шість якостей Бхагавана залучають абсолютно всіх. Хтось може залучатися всіма шістьма відразу, хтось тільки деякими з них. Наприклад, в гаудія-вайшнавізмі Бхагавана називають Крішною, що в перекладі означає всепрівлекающій. Для кришнаїтів, слова Бог і Крішна суть одне.
Практика, що дозволяє збагнути аспект вічності, називається джнана-йогою. З розумінням Брахмана, людина усвідомлює 2 якості Бхагавана, знання і зречення.
Практика, що дозволяє осягнути Параматму — вищу душу в серце, називається аштанга-йогою. Осягаючи вищу душу, людина знаходить єдність з надсвідомістю, на додаток до вічності. З розумінням вищої душі людина осягає 4 якості Бхагавана, це Його могутність і славу, на додаток до знання і зречення.
Практика, що дозволяє збагнути Вищу Особистість, Бога, називається бгакті-йоґою. На цьому ступені усвідомлення Істини людина на додаток до вічного знання знаходить блаженство. На цьому рівні людина усвідомлює всі якості Бхагавана. Як Особистість Бога проявляє себе як Брахман і Параматму, так і бгакті (любовне служіння Богові) є основою всіх інших форм самодосконалості. Тому в вайшнавізмі стверджується, що духовна практика, позбавлена елементів відданого служіння Богу приречена на крах. Саме з цієї причини духовні практики в традиціях бгакті роблять упор на безкорисливому служінні Богу.
Історичне використання терміну [ред.]
-
Див. також: Бхагаватізм та Колона Геліодора
Найбільш ранні свідоцтва існування релігії бгагавата відносяться приблизно до V століття до н. е.. Одним з таких свідчень є напис на колоні Геліодора, в якій грецький посол з Таксіли в царстві Сунга, проголошує себе «бхагават» («хеліодорена бгагавата»):
Devadevasa Va [sude] vasa Garudadhvajo ayam Karito i [a] Heliodorena bhaga- Vatena Diyasa putrena Takhasilakena Yonadatena agatena maharajasa Amtalikitasa upa [m] ta samkasam-rano Kasiput [r] asa [Bh] agabhadrasa tratarasa Vasena [chatu] dasena rajena vadhamanasa
Ця колона Гаруди була споруджена для Бога богів Васудеви, бхагават Геліодором, сином Діона і уродженцем Таксіли, який прибув в якості посла від великого грецького царя Антіалкіда до царя-рятівника Касіпутре Бхагабхадре, що знаходиться у мирі на 14-му році свого правління …. (Текст не зберігся) … три безсмертних кроки. …. (Текст не зберігся) … і практика, яка веде нас на небеса — самоконтроль, благодійність, і ретельність.[4]
Слово «бхагават» часто використовується в ранніх текстах впали для опису Будди, а також вживається в ануссаті як одне зі слів для опису «татхагатхі». «Сакамуніса бхагават» — напис кхароштхи, виявлена на вазі, яку помістив у буддистську ступу грецький мерідарх (правитель провінції) на ім'я Феодор:[5]
| « | Мерідарх Феодор поклав тут мощі Господа Шак'ямуні на благо всіх людей.[6] | » |
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Who is Krishna? «God the person, or Bhagavan»
- ↑ Macdonell Sanskrit-English dictionary
- ↑ " Обізнані трансценденталісти, пізнали Абсолютну Істину, називають цю недвойственності субстанцію Брахманом, Параматму або Бхагаваном ". Бгагавата-пурана 1.2.11
- ↑ Garuda (Heliodorus) Pillar of Besnagar
- ↑ The Greeks in Bactria and India, WW Tarn, Cambridge University Press. p. 391
- ↑ Swāt relic vase inscription of the Meridarkh Theodoros
Література [ред.]
- The Shape of Ancient Thought. Comparative studies in Greek and Indian Philosophiesby Thomas McEvilley (Allworth Press and the School of Visual Arts, 2002) ISBN 1-58115-203-5
- Buddhism in Central Asiaby B.N. Puri (Motilal Banarsidass Pub, January 1, 2000) ISBN 81-208-0372-8
- The Greeks in Bactria and India, W.W. Tarn, Cambridge University Press.
