Бгаґаван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм» Hindu swastika

Баґаван (санскр. भगवान्, Bhagavān?) — термін, що часто використовується в індуїзмі по відношенню до Верховного Суті або Абсолютною Істини як до Особи Бога, як до Бога в Його особистісному аспекті.[1]. Походить від "Бхага" (РВ VII, 41)[2], Вимовляється як "Багаван", (h - є німим звуком). У словянських мовах закріпилось у скорочених формах - "Бог" або "Буг". Іноді також Сваям-бхагаван. Ця особистісна концепція Бгаґавана більш-менш тотожна загальному поняттю Бог в християнстві.

Бгаґаван також використовується як термін, тотожний слову «господь» російською мовою, як наприклад «Бгаґаван Крішна» або «Бгаґаван Шива» та ін. Тому іноді культ Вішну називають бхагаватизм. У буддизмі і джайнізмі, цим титулом називають Ґаутама Буддгу, Махавіра та інших Тіртханкар, а також бодгісаттв. У сучасному контексті, термін часто вживається як поважна форма звертання до духовних вчителів у Індії.

Бгаґават — жіночий рід від «Бгаґаван», використовується в індуїзмі як епітет Дурґи та інших богинь.

Етимологія[ред.ред. код]

У буквальному перекладі означає «щасливий, благословенний, процвітаючий». Походить від іменника Бхага, що означає «удача, багатство», споріднене із слов'янським Бог, також означає «прославлений, божественний, шанований, святий».[3]

У вайшнавізмі[ред.ред. код]

У богослов'ї вайшнавізму, Бгаґаван виступає як особистісний аспект Абсолютної істини. Три рівня усвідомлення Абсолюту описуються, зокрема, на «Бгагавата-пурані»:[4]

  1. Брахман — безособовий аспект Абсолюту. Досягаючи цього рівня, індивід знаходить блаженний стан свідомості, тощо нірвані в буддизмі, і усвідомлює велич вселенського всепроникаючого сяйва Брахману.
  2. Параматма — на цьому рівні приходить усвідомлення Параматму, при якому стає можливим побачити Форму Бога, яка міститься в серцях усіх живих істот, завжди супроводжуючи індивідуальну душу атман.
  3. Бхагаван — після досягнення цього рівня, Джива встановлює прямі любовні взаємини з Верховною Особистістю Бога, в одній або кількох з Його трансцендентних форм. У вайшнавізмі цей рівень розглядається як найвищий, як кінцева стадія в усвідомленні Бога.

Слід зазначити, що інші філософські школи індуїзму дотримуються іншої точки зору на це питання.

Визначення шести основних якостей Бгаґавана[ред.ред. код]

Говориться, що Верховна Особистість Бога, Бгаґаван, володіє незліченними цілком духовними якостями, з яких прийнято виділяти шість основних. У «Вішну-пурані» (6.5.79) ведичний ріші Парашара перераховує ці шість якостей, званих санскритським терміном «Бхага»:

  • Ґйана транслітерується так: джнана («знання»)
  • Вайраґ'я («відчуженість»)
  • Яшаса («слава»)
  • Вір'я («сила»)
  • Айшвар'я («багатство»)
  • Шрі («краса»)

Поняття Бгаґавана співвідноситься з концепцією Бога в монотеїзмі, — це найвища особистість, яка є джерелом всього сущого і володіє абсолютною владою. Це означає, що Бхагаван володіє всією силою, всією мудрістю. Бхагаван — це особистість, яка володіє силою, знанням, красою, славою, багатством і зреченням в повній мірі. Інакше кажучи, якщо перед нами стоїть особистість, що володіє всіма багатствами у всесвіті, є найсильнішою в усьому творінні, і т. д. з усіма іншими своїми якостями, її можна назвати Бхагаваном. У різних ведичних писаннях індуїзму стверджується, що ці шість якостей Бхагавана залучають абсолютно всіх. Хтось може залучатися всіма шістьма відразу, хтось тільки деякими з них. Наприклад, в гаудія-вайшнавізмі Бхагавана називають Крішною, що в перекладі означає всепрівлекающій. Для кришнаїтів, слова Бог і Крішна суть одне.

Практика, що дозволяє збагнути аспект вічності, називається джнана-йогою. З розумінням Брахмана, людина усвідомлює 2 якості Бхагавана, знання і зречення.

Практика, що дозволяє осягнути Параматму — вищу душу в серце, називається аштанга-йогою. Осягаючи вищу душу, людина знаходить єдність з надсвідомістю, на додаток до вічності. З розумінням вищої душі людина осягає 4 якості Бхагавана, це Його могутність і славу, на додаток до знання і зречення.

Практика, що дозволяє збагнути Вищу Особистість, Бога, називається бгакті-йоґою. На цьому ступені усвідомлення Істини людина на додаток до вічного знання знаходить блаженство. На цьому рівні людина усвідомлює всі якості Бхагавана. Як Особистість Бога проявляє себе як Брахман і Параматму, так і бгакті (любовне служіння Богові) є основою всіх інших форм самодосконалості. Тому в вайшнавізмі стверджується, що духовна практика, позбавлена ​​елементів відданого служіння Богу приречена на крах. Саме з цієї причини духовні практики в традиціях бгакті роблять упор на безкорисливому служінні Богу.

Історичне використання терміну[ред.ред. код]

Див. також: Вайшнавізм

Найбільш ранні свідоцтва існування релігії бгагавата (бхагаватизм) відносяться приблизно до V століття до н. е.. Одним з таких свідчень є напис на колоні Геліодора, в якій грецький посол з Таксіли в царстві Сунга, проголошує себе «бхагават» («хеліодорена бгагавата»):

Devadevasa Va [sude] vasa Garudadhvajo ayam Karito i [a] Heliodorena bhaga- Vatena Diyasa putrena Takhasilakena Yonadatena agatena maharajasa Amtalikitasa upa [m] ta samkasam-rano Kasiput [r] asa [Bh] agabhadrasa tratarasa Vasena [chatu] dasena rajena vadhamanasa

Ця колона Гаруди була споруджена для Бога богів Васудеви, бхагават Геліодором, сином Діона і уродженцем Таксіли, який прибув в якості посла від великого грецького царя Антіалкіда до царя-рятівника Касіпутре Бхагабхадре, що знаходиться у мирі на 14-му році свого правління …. (Текст не зберігся) … три безсмертних кроки. …. (Текст не зберігся) … і практика, яка веде нас на небеса — самоконтроль, благодійність, і ретельність.[5]

Слово «бхагават» часто використовується в ранніх текстах впали для опису Будди, а також вживається в ануссаті як одне зі слів для опису «татхагатхі». «Сакамуніса бхагават» — напис кхароштхи, виявлена ​​на вазі, яку помістив у буддистську ступу грецький мерідарх (правитель провінції) на ім'я Феодор:[6]

« Мерідарх Феодор поклав тут мощі Господа Шак'ямуні на благо всіх людей.[7]  »

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Who is Krishna? «God the person, or Bhagavan»
  2. Ригведа. Мандалы V—VIII. / Подг. изд. Т. Я. Елизаренкова. — М.: Наука, 1999. — С. 221—222.
  3. Macdonell Sanskrit-English dictionary
  4. " Обізнані трансценденталісти, пізнали Абсолютну Істину, називають цю недвойственності субстанцію Брахманом, Параматму або Бхагаваном ". Бгагавата-пурана 1.2.11
  5. Garuda (Heliodorus) Pillar of Besnagar
  6. The Greeks in Bactria and India, WW Tarn, Cambridge University Press. p. 391
  7. Swāt relic vase inscription of the Meridarkh Theodoros

Література[ред.ред. код]

  • The Shape of Ancient Thought. Comparative studies in Greek and Indian Philosophiesby Thomas McEvilley (Allworth Press and the School of Visual Arts, 2002) ISBN 1-58115-203-5
  • Buddhism in Central Asiaby B.N. Puri (Motilal Banarsidass Pub, January 1, 2000) ISBN 81-208-0372-8
  • The Greeks in Bactria and India, W.W. Tarn, Cambridge University Press.

Посилання[ред.ред. код]